Редакція «Медіамейкера» з лютого 2024 року збирала щомісячні добірки медіапродуктів, щоби тенденції у підходах та ідеях медіа були помітнішими. Читайте підсумок за 2024-й, а тут — добірки за січень, лютий, березень, квітень, травень 2025 року.
Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня, серпня, вересня, жовтня та листопада 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у грудні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно — діліться своїми новинками наступного місяця
📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.
Пам’ятаємо
Документальний фільм «Репресована коляда»
Хто запустив: команда «Суспільного Мовлення» у співпраці з продакшном MIR AND CO PRODUCTION. Режисерка та авторка сценарію — Станіслава Доронченко, співавторка сценарію — Світлана Доронченко, режисерка анімації — Анастасія Фалілеєва, продюсери — Кирило Нечмоня, Ірина Первишева та інші.
Суть і формат: це документальна стрічка, яка через призму вертепної традиції розповідає про долі українських дисидентів, для яких різдвяна коляда стала формою протесту проти радянської системи.
Центральним образом є анімаційний персонаж Вертепний Чорт, який отримує місію «Повернути пам’ять». Сюжет базується на історіях Івана та Надії Світличних, Стефанії Шабатури, Ігоря та Ірини Калинців, які зазнали репресій за збереження національних традицій.
«Це і телевистава з анімацією, і результат великої роботи з архівами та документами. Ми вивчали протоколи допитів, листи та спогади, щоб перетворити їх на короткі, але місткі діалоги й символічні анімаційні сцени. Свято коляди сьогодні, під час війни, — це символ із сильними образами світла, перемоги добра, це джерело надії. У фільмі ми показали, що навіть десятиліття радянської заборони не зупинили традицію», — поділилася продюсерка Суспільного Ірина Первишева.
Для кого: для всіх, хто цікавиться історією руху шістдесятників, українськими традиціями та боротьбою за національну ідентичність.
Що далі: телевізійна прем’єра відбулася 24 грудня 2025 року на телеканалі «Перший». З 27 грудня повна версія стрічки доступна для вільного перегляду на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».
Блок вшанування пам’яті загиблих на сайтах медіа
Хто запустив: Платформа пам’яті «Меморіал» спільно з Агенцією медійного росту «Або».
Суть і формат: спеціальний блок «В цей день вшановуємо памʼять», який можна інтегрувати на сайти медіа, автоматично підтягує дані з бази «Меморіалу» і щодня показує світлини та короткі життєписи військових і цивільних, які загинули саме в цей день у різні роки російсько-української війни.
Блок уже є на сайтах 40 локальних медіа мережі The City. Інтеграція працює через API, тобто редакціям не треба наповнювати блок вручну.
Для кого: для редакцій, які прагнуть зберігати пам’ять про втрати у своїй громаді.
Що далі: розробники планують додати функцію фільтрування за регіоном або містом, щоб показувати аудиторії саме місцевих загиблих.
Про сучасників
Екологічні розслідування від регіональних команд «Суспільного»
Хто запустив: регіональні команди «Суспільного мовлення» (Львів, Черкаси, Херсон) у співпраці з локальними журналістами та продакшнами.
Суть і формат: документальні фільми-розслідування фокусуються на гострих екологічних проблемах та незаконній забудові в регіонах. У грудні 2025 року презентували три стрічки:
«Мовчання Свидовця» (Суспільне Львів і режисерка Катерина Мурована) — про багаторічну боротьбу за збереження гірського масиву Свидовець від забудови мегакурортом. Автори дослідили, як інвестиційні проєкти загрожують екосистемі Карпат, пралісам та водному балансу регіону.
«Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?» (Суспільне Черкаси та 18000) — розслідування про незаконну приватизацію берегової смуги Дніпра, де замість відкритого доступу до води з’явилися паркани елітних маєтків. Журналісти показали масштаби захоплення землі та бездіяльність контролюючих органів.
«Херсон. Дихай повільно» (Суспільне Херсон та Катерина Мурована) — фільм про невидимі наслідки війни для екології півдня. Автори аналізують, як постійні обстріли та вибухи отруюють повітря в місті, та розповідають історії херсонців, які живуть в умовах екологічної небезпеки.
Для кого: Для активних громадян, екоактивістів, мешканців відповідних регіонів та всіх, хто цікавиться впливом війни та корупції на довкілля.
Фінансування: фільми з’явилися після мистецьких конкурсів на екологічні розслідування в межах та завдяки проєкту «Підтримка редакційної й цифрової трансформації та розвитку корпоративної культури суспільного медіа в Україні», що фінансується шведським агентством Sida.
Документальний серіал «Помаранчева епоха»
Хто запустив: Команда «Суспільного Мовлення». Автором ідеї та фільму є Олександр Зінченко, режисером — Сергій Лисенко, а голосами проєкту стали Юрій Макаров і Вікторія Польченко.
Суть і формат: масштабний дев’ятисерійний документальний цикл охоплює десятиліття з 2000 по 2010 рік. Проєкт виходить за межі простої хроніки подій 2004 року і пропонує глибший політичний та соціальний аналіз епохи.
Серіал поділений на три блоки:
Передумови (перші три серії): епоха Кучми, акція «Україна без Кучми», вбивство Георгія Гонгадзе.
Революція (центральні три серії): перебіг протестів на Майдані.
Наслідки (фінальні три серії): спадок революції та її вплив на суспільство до 2010 року.
У зйомках взяли участь приблизно 40 очевидців, серед яких Оксана Забужко, Олександр Квасневський, Марія Бурмака та інші.
«Для мене було важливо почути й зафіксувати голоси тих, хто проживав цю епоху не з підручників, а зсередини — з сумнівами, страхами, вибором і відповідальністю. Цей серіал — не про ідеалізацію минулого, а про чесну спробу зрозуміти, як ми дійшли до точки, де суспільство вперше так голосно сказало “ні”, “ні брехні”, і які уроки того досвіду залишаються з нами сьогодні», — сказав продюсер проєкту Володимир Ладижець.
Для кого: для широкої аудиторії, яка хоче зрозуміти причино-наслідкові зв’язки новітньої історії України, а також для молоді, яка не застала подій 2004 року у свідомому віці.
Фінансування: за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» (адмініструється ІСАР «Єднання») за фінансування урядів Норвегії та Швеції.
Що далі: прем’єра першого епізоду відбулася 20 грудня 2025 року на телеканалі «Перший».
Подкаст «Перетвірники»
Хто запустив: «Громадське радіо». Авторка та ведуча проєкту — Єлизавета Цареградська.
Суть і формат: це аудіоісторії про українців, які зуміли перетворити травматичний досвід війни на точку зростання. Герої проєкту — це люди з прифронтових і окупованих територій, які евакуювалися, адаптувалися на новому місці та знайшли в собі сили не просто почати життя спочатку, а й допомагати іншим.
«Ми не маємо на меті вибудувати ілюзії чарівної реальності: наші герої та героїні розповідають і про проблеми, і про вади як державної системи, так і людські риси та фактори, що можуть демотивувати, або ж й вбивати віру. Утім, ми маємо розуміти, що майбутнє України за тими дієвцями, котрі, попри падіння, знаходять в собі сили піднятися знову», — зазначає авторка.
Перший випуск присвячений Наталії Зубар — переселенці з Бахмута, яка, пересуваючись на кріслі колісному, активно займається громадською діяльністю та допомагає іншим ВПО у Києві. Інший епізод розповідає про Ольгу Леонтьєву з Мелітополя, яка продовжує громадську активність у Запоріжжі.
Для кого: для внутрішньо переміщених осіб, які шукають мотивацію та приклади успішної адаптації, а також для всіх українців, що потребують історій про стійкість і людську силу.
Графік виходу: Нові епізоди з’являються двічі на місяць. Щовівторка їх можна слухати о 19:10 в етері «Громадського радіо», а також вони доступні на сайті та подкаст-платформах.
Новий смак
Кавовий набір «Мультиплікатор бізнес-успіху»
Хто запустив: Forbes Ukraine у колаборації з Idealist Coffee Co
Суть і формат: це лімітована колекція дріп-кави, створена для поєднання щоденного ритуалу з бізнес-мотивацією. У наборі — сім дріп-пакетів із кавою з Уганди, Ефіопії, Бразилії, Сальвадору, Гватемали, Колумбії та Руанди. Добірка коштує 590 грн.
На кожному пакеті розміщена цитата успішних СЕО та власників бізнесу. За задумом авторів, це працює як формула продуктивного тижня: «один день — одна фраза — один крок до цілі».
«Ми щиро віримо в креативність та амбіції наших людей. У їхню здатність створювати великі продукти та ухвалювати сміливі рішення. Тому випустили лімітовану колекцію дріпів, щоб через слова відомих підприємців надихнути українців на нові досягнення», — йдеться в описі продукту.
Спецпроєкт «12 знакових вин України»
Хто запустив: ділове видання LIGA.net спільно із запрошеними сомельє.
Суть і формат: Це інтерактивний гід та добірка найкращих українських вин, структурована за принципом «кожному вину — свій час». Експерти обрали ідеальний напій для кожного з 12 місяців року, спираючись на власний смак та результати галузевих конкурсів Wines&Spirits Awards 2025 та U Wines Award 2025.
Проєкт фіксує зміну сприйняття вітчизняного продукту: від скепсису минулих років до визнання у 2025-му, коли українське вино «подають на дипломатичних прийомах, продають на аукціонах та постачають у мережі супермаркетів країн ЄС та США».
Добірка охоплює як традиційні південні регіони (Буджак, Одещина, Миколаївщина) та Закарпаття, так і нове виноробство півночі (Київська та Чернігівська області) і Поділля.
Для кого: для споживачів, які цікавляться гастрокультурою, шукають якісні локальні продукти або подарунки, а також для тих, хто стежить за історіями успіху українського бізнесу.
Поповнення гардеробу
Колекція мерчу «Не знімати»
Хто запустив: «Українська правда» у колаборації з брендом чоловічого одягу DAMIRLI.
Суть і формат: до лімітованої лінійки одягу увійшли худі (4500 грн) та кепки (2000 грн) у кількох кольорах: червоному, чорному, синьому, сірому та з леопардовим принтом.
Ключовий елемент дизайну — напис «Не знімати». Це фраза, яку журналісти-розслідувачі чують найчастіше, коли намагаються зафіксувати щось приховане.
«Ми дуже часто висвітлюємо теми, які багато хто намагається замовчати. І дуже часто у відповідь чуємо: “не знімати”. Але саме в цей момент ми розуміємо: камера має працювати. Бо якщо журналістам забороняють знімати – значить, там є правда, яку хтось боїться», — коментує головна редакторка УП Севгіль Мусаєва.
Для кого: для аудиторії, яка цінує свободу слова і прагне висловити публічну підтримку незалежній журналістиці та розслідуванням. 100% коштів від продажу колекції підуть на фінансування відділу журналістських розслідувань «Української правди» під керівництвом Михайла Ткача.
Лінійка мерчу «Закохані в Кропивницький»
Хто запустив: кропивницьке онлайн-медіа «Точка доступу».
Суть і формат: Це перша лімітована колекція брендованих речей видання, до якої увійшли худі, екоторбинки та пазли. Головна особливість мерчу — унікальні авторські ілюстрації архітектурних символів Кропивницького, створені дизайнеркою Дар’єю Федоренко.
На речах зображені знакові для міста будівлі: Театр корифеїв, будинок Барського, палац Вайсенберга, лікарня Гольденберга, будинок Паученка та краєзнавчий музей.
«Нам хотілося зробити для своєї спільноти щось матеріальне. Те, що можна взяти із собою, подарувати, одягнути або розкласти вдома з дітьми. Що можна повезти до інших міст і країн», — розповіла ІМІ головна редакторка Ольга Зима.
Для кого: Для мешканців Кропивницького, які люблять своє місто, а також тих, хто шукає змістовний локальний сувенір для подарунка друзям чи партнерам в інших містах та країнах.
Фінансування: всі кошти від продажу спрямовуються на підтримку роботи редакції. Раніше в межах проєкту «Закохані в Кропивницький» редакція вже запустила екскурсійні маршрути містом.
Як замовити: всі товари й деталі щодо замовлення — у цьому пості.
Знак якості
Національний рейтинг «Книжковий інфобум-2025»
Хто запустив: українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» започаткувало цей рейтинг 2025 року.
Суть і формат: мета рейтингу — популяризація української літератури. До участі допускалися книги українських авторів, що вийшли друком 2025 року. Переможців визначало експертне журі, до якого увійшли літературознавці, критики та культурні менеджери (зокрема Олександра Коваль, Ганна Улюра, Ростислав Мельників та інші).
Нагороди вручали у чотирьох основних категоріях:
«Найкраща прозова книга» — «Гемінґвей нічого не знає», Артур Дронь;
«Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» — «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії», Радомир Мокрик;
«Найкраща книга для дітей та юнацтва» — «Музиканти. Четвертий дарунок», Володимир Аренєв;
«Найкраща поетична книга» — «Нічийний шафран», Ярина Чорногуз.
Окрім основних переможців, Укрінформ також вручив спеціальні відзнаки «Вибір Укрінформу» у кожній із номінацій.
Оновлена Мапа рекомендованих медіа-2025
Хто запустив: «Інститут масової інформації» (ІМІ) та «Детектор медіа» (ДМ) за підтримки Європейського Союзу.
Суть і формат: це нова версія інтерактивної мапи та списку якісних українських ресурсів, які дотримуються високих професійних стандартів. 2025 року до переліку увійшли 253 медіа, що на 48 більше, ніж 2024-го.
До списку потрапили:
193 онлайн-медіа;
31 телеканал;
21 радіостанція;
8 центрів журналістських розслідувань.
Географія покриває всі області України, включно з Кримом, Луганщиною та Донеччиною. Лідерами за кількістю якісних медіа стали Київщина (31), Волинь (29) та Харківщина (17). Відбирали редакції на основі моніторингу за 14 індикаторами, що включають прозорість, дотримання етики та стандартів.
Для кого: для аудиторії, яка прагне споживати перевірену інформацію та уникати фейків, а також для донорів і партнерів, що шукають надійні медіа для співпраці.
Що далі: наступна хвиля моніторингу та оновлення мапи запланована на квітень-травень 2026 року.