Редакція «Медіамейкера» з лютого 2024 року збирала щомісячні добірки медіапродуктів, щоби тенденції у підходах та ідеях медіа були помітнішими. Читайте підсумок за 2024-й, а тут — добірки за січень, лютий, березень, квітень, травень 2025 року.
Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня, серпня, вересня та жовтня 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у жовтні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно — діліться своїми новинками наступного місяця
📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.
Переосмислення історії
Документальний спецпроєкт «Жива спадщина»
Хто запустив: Команда «Суспільне Чернівці».
Суть і формат: Серія документальних відеоісторій про унікальні традиції та ремесла Буковини, які передаються з покоління в покоління. Мета проєкту — показати «живу» нематеріальну спадщину регіону, яка існує не в музейних вітринах, а в побуті людей.
Героями серій стають майстри, що займаються автентичними ремеслами. Деякі з них внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. До відео, знятих журналістами, додали архівні фото від етнографині Іванни Стефʼюк та кадри від «Суспільне Медіатека».
Серед тем епізодів:
традиція виготовлення поминального деревця;
створення гуцульських ліжників та гунь;
давнє мистецтво ткацтва килимів, яке передається між поколіннями жінок;
виготовлення традиційних прикрас із бісеру (ґерданів та силянок).
«Ми шукали й записували тих героїв, які якраз роблять нашу спадщину живою, — вони і створюють, і бережуть. Хтось присвятив ремеслу все своє життя, хтось у свідомому віці зацікавився традицією, досліджував її у рідному селі й доклався, щоб це стало видимим для інших. Нам було важливо не лише показати процес у майстернях, але й розкрити історії майстрів, щоб ремесла стали ще ближчими для глядачів», — каже авторка проєкту Аліна Хрищук.
Для кого: Для широкої аудиторії, яка цікавиться українською культурою, етнографією, локальною історією та народними ремеслами.
Що далі: Нові епізоди спецпроєкту регулярно виходять на YouTube-каналі «Суспільне Чернівці» та транслюються на локальних платформах мовника.
Колекція футболок «Бізнес забутих предків»
Хто запустив: ділове видання LIGA.net у партнерстві з українським брендом Dyvoshyv.
Суть і формат: Лімітована капсульна колекція футболок із вишивкою створена на честь однойменного спецпроєкту LIGA.net про українських підприємців часів козаків і гетьманів.
«Ми повертаємо імена українських підприємців минулого, щоб нагадати: економічна самостійність — це наша спадкова риса. Але цей проєкт — не лише про економіку. Він і про культуру, і про красу, що не згасає. Тому ми й створили цю колекцію», — каже Наталія Котенева, СЕО Ligamedia, куди входить видання LIGA.net
Головний елемент дизайну — орнамент, відтворений за мотивами портрета гетьмана Богдана Хмельницького XVII століття, який нині зберігається у Чернігівському обласному історичному музеї ім. В. Тарновського. Це стилізований акантовий лист — символ життєвої сили, безперервності, відродження та мудрого правління. Під орнаментом вишитий оригінальний підпис Хмельницького.
«Нам дозволяли бути лише “селом” — сировинним придатком без історичної пам’яті, без власної еліти. Але ми мали і шляхетну культуру, і розкіш, і власні палаци, і величезну інтелектуальну спадщину. І сьогодні настав час діставати це з музеїв», — коментує Ольга Бондаренко, засновниця Dyvoshyv.
Для кого: Для читачів, які цікавляться історією українського підприємництва, цінують національну естетику та прагнуть підтримати незалежну журналістику.
Де купити: у фан-шопі LIGA.net
Подкаст «Відерштанд. Супротив»
Хто запустив: Команда «Громадського радіо». Авторка проєкту — ведуча Єлизавета Цареградська.
Суть і формат: 12 епізодів присвячені історіям українських євреїв та єврейок, які зробили значний внесок у світову культуру, науку та мистецтво. У кожному випуску ведуча разом з істориками та дослідниками розглядає їхні біографії. Назва подкасту відсилає до їдишського слова vidershtand, що означає «опір» або «супротив».
Перший епізод розповідає про Соломона Рабиновича (Шолом-Алейхема) та його життя в Переяславі.
«Для мене проєкти на кшталт “Відерштандту” є нагодою вкотре довести собі, наскільки стійкими можуть бути стереотипи і як мало ми знаємо про себе ж. Це стосується усього українського суспільства, незалежно від походження, адже українці та євреї не жили “поруч”, вони жили разом. Результатом чого є література, мистецтво, наука. Наше завдання — показати це та закарбувати», — зазначає Єлизавета Цареградська.
Для кого: для широкої аудиторії, яка цікавиться українською історією, культурою та мультикультурною спадщиною.
Фінансування: подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Що далі: Нові випуски виходять двічі на місяць (щочетверга о 20:10) в етері «Громадського радіо», а також доступні на сайті та подкаст-платформах.
Подкаст «Говорять жінки українського сходу»
Хто запустив: харківське медіа «Люк» спільно з проєктом UA-Travels. Авторка та ведуча подкасту — Наталя Михальченко.
Суть і формат: аудіоподкаст, що складається з 11 епізодів, присвячений поверненню історичної пам’яті про роль жінок на сході України у XX столітті.
«В імперські та радянські часи жінки індустріальних міст, так само як і в інших регіонах, реалізовувалися як дослідниці, мисткині, науковиці, спортсменки, громадські діячки, правозахисниці тощо. Цей подкаст — повернення історичної памʼяті щодо ролі жінок у ХХ сторіччі на українському сході», — каже редакція.
Ведуча говорить про історії героїнь та спадкоємність жіночого досвіду з сучасними представницями Донеччини, Луганщини, Харківщини та Подніпров’я.
Фінансування: за підтримки Goethe-Institut в Україні, Креативної резиденції MC6 та громадської організації «Інша освіта» в рамках проєкту «Cultural Resistance», що фінансується програмою «Східне партнерство» Федерального міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Що далі: подкаст виходить щочетверга і доступний на Spotify, Apple Podcasts та YouTube. Усі випуски зібрані тут.
Спецпроєкт «До друку!»
Хто створює: українське медіа про книжки та книговидання «Читомо».
Суть і формат: друга черга спецпроєкту, який досліджує історію українських видавничих осередків від зародження книговидавництва до здобуття незалежності. Проєкт є продовженням ініціативи «Екземпляри ХХ», започаткованої 2023 року.
«Зараз життєво необхідно говорити про власну історію українського книговидання, його традиції, показавши формування світогляду українських читачів у багатоконфесійному, мультикультурному середовищі, з широким міжнародним співробітництвом і залученням передових технологій. Важливо вийти за межі «кириличного» друку, адже на теренах України діяли видавничі осередки, що створювали найрізноманітніші видання різними європейськими мовами, а обмін книгами, ідеями з країнами Європи відбувався постійно. Актуальним залишається питання дослідження контекстів — як то синхронність чи діахронність процесів книгодрукування на теренах українських земель відповідно до розвитку європейського книгодрукування, взаємовпливи», — пояснюють у редакції.
Проєкт містить як тексти про видавничі осередки, так і архівні зображення та відео про деякі з осередків.
Фінансування: в межах грантової програми «Дослідження історико-культурної спадщини» Українського культурного фонду за підтримки Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка та Музею книги та друкарства м. Острога.
Радіопубліцистичний серіал «Друга світова війна: український вимір»
Хто запустив: «Радіо Культура». Авторки проєкту — Марина Люта, Ана Море та Юлія Чаплінська.
Суть і формат: цикл радіодокументальних програм, присвячених переосмисленню участі українців у Другій світовій війні. Проєкт руйнує радянські міфи та розглядає події того часу крізь призму українського досвіду.
Серед тем епізодів:
«Стерті імена»: Що варто знати про українців у Другій світовій?
«Покарання і відплата»: Як змінився світ після війни?
Жіночий досвід та роль жінок у воєнних подіях.
Український вимір глобального конфлікту.
Для кого: Для широкої аудиторії слухачів, які цікавляться історією України, прагнуть позбутися нав’язаних стереотипів та зрозуміти складні процеси минулого століття.
Що далі: прем’єра серіалу відбулася в ефірі «Радіо Культура» на початку листопада. Епізоди доступні для прослуховування на платформі суспільного радіо.
Про сучасників
Другий номер друкованого журналу «ПОМІЖ»
Хто запустив: команда «ПОМІЖ» із Дніпра.
Суть і формат: Другий номер — це тематичний випуск про бачення простору і міста, як на ці погляди впливають час, відстань, досвід втрати та спільнота. Журнал поєднує тексти й візуальні матеріали:
міський простір крізь бачення авторів Дніпровської школи фотографії та митця Сергія Алієва-Ковики;
кіноісторії про давні ландшафти, що зникли через радянську індустріалізацію;
рефлексії про значення назв вулиць, пошук себе в новому місті та роль дніпровських спільнот на прикладі митцівні Module;
розвідку про «ракетний міф» у просторі та нашій ідентичності.
Номер двомовний: усі тексти перекладені англійською.
Для кого: для тих, хто цікавиться Дніпром, міським простором, локальною пам’яттю, урбаністикою та візуальною культурою, а також для читачів, яким важливі особисті історії містян і містянок про своє місто.
Фінансування: журнал створений за підтримки Данського інституту культури, New Democracy Fund та Програми стратегічної підтримки медіа Lviv Media Forum, що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program.
Що далі: Відкрито передзамовлення за ціною 750 грн, повна ціна — 1000 грн. Орієнтовна готовність журналу — січень–лютий 2026 року.
Книжка «Облога Маріуполя»
Хто створив: Євген Малолєтка — український фотокореспондент, співавтор оскароносного документального фільму «20 днів у Маріуполі», у співпраці з видавництвом Ukraїner.
Суть і формат: фотокнига та мемуари, у яких автор розмірковує про відповідальність документаліста, етику воєнної журналістики та виклики, з якими стикається фотограф в епіцентрі війни. Книжка поєднує професійні спостереження щодо побудови кадру з особистими переживаннями людини, яка документувала воєнні злочини росіян під час облоги міста.
Євген висвітлює жах, що відбувався на вулицях, у підвалах і лікарнях, розповідаючи про людей і для людей, про силу і слабкість, про народження і смерть.
Де замовити: на сайті.
Соціальний відеопроєкт «Освіта під час війни»
Хто запустив: благодійний фонд savED спільно з медіапроєктом Ukraїner.
Суть і формат: серія коротких кепшн-відео про відновлення освіти в п’яти громадах на Київщині, Миколаївщині та Одещині, які пережили окупацію, руйнування шкіл або живуть у складних умовах тривалих повітряних тривог. Кожен епізод фокусується на конкретному виклику (брак соціалізації, потреба в укриттях, відновлення офлайн-навчання) та рішенні, яке допомогло повернути дітям «нормальність життя».
«У цих історіях ми бачимо, як громади у різних регіонах борються за право дітей на дитинство та освіту», — цитує «Освіторія.медіа» режисера Ukraïner Миколу Носка.
Фінансування: Проєкт реалізується за підтримки Литви через Литовське центральне агентство управління проєктами (CPVA) та за підтримки Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку (SIDA).
Що далі: перші епізоди вже доступні у соцмережах. Наступні відеоісторії виходитимуть на платформах Ukraїner і savED.
Короткометражний фільм «Чому ми такі вперті»
Хто запустив: харківське незалежне медіа «Люк».
Суть і формат: документальна короткометражка розповідає про феномен культурного життя Харкова під час війни.
«Харків — друге за величиною місто України, яке від початку повномасштабної війни опинилося на лінії фронту. За логікою війни, головною потребою для прифронтового міста має бути виживання. Але Харків доводить, що культура для нього така ж базова потреба, як тепло, світло чи безпека», — кажуть у редакції.
Фільм показує історії трьох героїв:
художниці Валентини Гук, яка створює мозаїки з уламків після обстрілів;
музиканта й актора театру «Нафта», а нині оператора дронів у бригаді «Хартія» Дмитра Третяка;
директорки Літмузею Тетяни Пилипчук.
Фінансування: фільм створено за підтримки міжнародної мережі Sphera Network.
Аудіопроєкт «20 найкращих оповідань нової України»
Хто запустив: Radio NV. Твори відібрало професійне журі на чолі з кураторкою Оксаною Щур, до якого також увійшли Олена Гусейнова, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев та Олена Павлова.
Суть і формат: Аудіоантологія української малої прози, написаної за останні 12 років (від Революції Гідності до сьогодення) — періоду великих викликів для українців.
«Ці оповідання написані під час війни, але вони не про війну, вони про нас, про молодість, про майбутнє, про любов. Оповідання нової України», — каже Олексій Тарасов, головний редактор радіо.
У добірку увійшли твори Сергія Жадана («Ромео»), Оксани Забужко («Після третього дзвінка вхід до зали забороняється»), Артема Чеха («Мангеттен-Бахмут»), Вікторії Амеліної («Передчуття Марії») та інших. Серед голосів проєкту: Валерій Залужний, Олександр Терен, Сергій Притула, Ірма Вітовська, Павло Зібров, Олексій Вертинський та інші.
«Оповідання – не задовгі й не закороткі, написані знаковими авторами й відносними початківцями, з різних регіонів, із різними життєвими досвідами й поглядами на те, якими мають бути герої нашого часу. Відібрані для начитування вголос — щоб потім це звучало як музика, слухалося сам на сам із голосом, а не з паперовими сторінками чи екраном гаджета», — пояснює кураторка Оксана Щур.
Фінансування: Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Що далі: Аудіоверсії оповідань доступні для прослуховування на спеціальному сайті та в мобільному застосунку NV Подкасти.
Документальний фільм «Велика мандрівка енергії»
Хто запустив: продакшн IVORY films створив стрічку на замовлення «Суспільного Мовлення». Продюсерка від Суспільного — Катерина Феленюк, креативний продюсер та автор сценарію — Дмитро Драбик, режисерка — Лариса Покальчук.
Суть і формат: науково-популярний документальний фільм у форматі «роуд-муві». Ведучий, актор Іван Шаран, вирушає в подорож українською енергосистемою, щоби простою мовою пояснити шлях електроенергії від генерації (атомної, гідро-, теплової та вітрової) до розетки споживача.
Автори розбирають, як працює енергосистема під час війни, чому виникають дефіцити, як диспетчери балансують мережу та що відбувається на електростанціях під час та після обстрілів. Мета проєкту — розвіяти міфи навколо вимкнень світла та показати роботу енергетиків зсередини.
«Під час повномасштабної війни треба знімати фільм, який буде близький людям, що буде емоційно відгукуватись. Фільм має допомагати не занурюватися в темряву, а мати світло в собі», — зазначила Катерина Феленюк.
Що далі: Прем’єра фільму відбулася в ефірі телеканалу «Перший». Стрічка вже доступна для перегляду на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».
Документальний фільм «Хочу стати як Харлан»
Хто запустив: команда «Суспільного Мовлення». Авторка ідеї, сценаристка та режисерка — Вікторія Задорська.
Суть і формат: Документальний фільм про двох фехтувальниць із різних поколінь. У центрі сюжету — історія легендарної української шаблістки Ольги Харлан та її юної послідовниці, 11-річної Ані Лосєвої з Кіровоградщини, яка робить перші кроки в спорті.
«Ми мали на меті не просто показати шлях від першого тренування до олімпійських вершин, а закохати глядача у фехтування — спорт, що виховує незламний дух. Це потужна мотивація і розповідь про важливість мати свого кумира й те, як український дух перемоги гартується з самого дитинства», — поділилася Вікторія Задорська.
Що далі: прем’єра відбувся в етері Першого каналу та в Media Center Ukraine. Фільм уже доступний для перегляду на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».
Цикл розсилок «Євромайдан у 7 листах. Як це було»
Хто запустив: редакція hromadske.
Суть і формат: спеціальний проєкт до 12-ї річниці Революції Гідності у форматі email-розсилки. Серія із семи листів реконструює події зими 2013–2014 років через архівні фото, відео та звуки.
Проєкт базується на унікальних архівах редакції, яка розпочала своє мовлення саме з перших стримів на Майдані. Кожен лист — це мультимедійна історія, що занурює в атмосферу тих днів: від холодних ночей під прапорами до диму барикад і звуків музики під час вибухів.
«Для тих, хто стояв на Майдані, — це важливі спогади й повернення в моменти, які змінили життя країни. Для тих, хто тоді ще зростав, був далеко від України, або лише чув про ці події — можливість відчути, як це було насправді», — каже редакція.
Що далі: Листи надходитимуть щоп’ятниці, починаючи з 7 листопада. Щоб отримувати їх, необхідно підписатися на спеціальну розсилку на сайті видання.
Моє місто було мирним
Хто створив: Frontliner
Суть і формат: серія публікацій про те, як повномасштабна війна змінила характер і ритм життя українських міст. Вона покликана зберегти в суспільній пам’яті образи українських міст у мирні часи й в моменти найскладніших випробувань.
Поруч із унікальними світлинами в цих матеріалах звучать особисті історії репортерів видання про їхні рідні міста.
«Наша команда складається з людей різних за статтю, віком та походженням. Щоб зберегти пам’ять про місця, звідки вони родом, і яким вони пам’ятають свій дім, ви вирішили закарбувати пам’ять у цю серію. В мирі інформацію дуже легко забути, а нам дуже не хочеться забути про Бахмут, Маріуполь та інші українські міста, які так чи інакше зачепила війна. Серія вже отримала поширення серед іноземних медіа (наприклад, італійці передрукували текст про Миколаїв) та має гарний фідбек від нашої авдиторії», — поділилася з «Рівнями медіа» CEO Frontliner Єлизавета Ковтун.
Читати: матеріали виходять щотижня, вже опубліковано дев’ять: про Покровськ, Миколаїв, Київ тощо.
Підкорення платформ
PostLab — інструмент для швидкого створення креативів
Хто розробив: команда Агенції медійного росту «Або» для мережі локальних медіа The City — спочатку як внутрішній інструмент, але тепер готові поширювати.
Суть і формат: Онлайн-інструмент на основі штучного інтелекту для швидкого створення візуалів до новин: завантажуєте зображення, додаєте текст, обираєте формат — і отримуєте готовий креатив.
«Результат не змусив себе чекати: створення ілюстрацій тепер займає лічені хвилини, редактори кажуть, що це суттєво економить час, а новинні стрічки стали помітно привабливішими та впізнаванішими», — кажуть в агенції.
Для кого: Для редакторів, SMM-фахівців та керівників медіа, які потребують швидких, якісних і послідовних у стилі ілюстрацій, але не мають окремого дизайнера.
Фінансування: за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа».
Що далі: доступ до PostLab відкритий за покликанням.
Подкаст «Що ми натворили»
Хто запустив: Starlight Media. Ведучі першого сезону — директорка з комунікацій та сталого розвитку Яна Гончаренко та керівниця напряму Own Media Анастасія Рахманіна.
Суть і формат: у кожному епізоді ведучі спілкуються з топменеджер(к)ами та продюсер(к)ами Starlight Media. Гості розповідають про залаштунки створення проєктів, обговорюють цікаві кейси та гучні події у сфері.
Уже доступно п’ять епізодів, де, зокрема, обговорюють:
підсумки 13-го сезону «Холостяка» з Олександром Тереном та секрети 14-го сезону з Тарасом Цимбалюком;
успіх детективів «Коп з минулого» і «Розтин покаже»;
повернення в етер проєкту «Зважені та щасливі» та зміни у форматі реаліті-шоу під час війни;
створення квізів та ігрових шоу Нового каналу;
особливості серіальної лінійки осіннього сезону ICTV та ICTV2.
Що далі: Нові епізоди виходять на YouTube, Apple Podcasts та Spotify.
Цілодобове онлайн-мовлення «Радіо Хартія»
Хто запустив: команда «Радіо Хартія», співзасновником якого є письменник і військовослужбовець Сергій Жадан, у партнерстві з 13-ю бригадою НГУ «Хартія».
Суть і формат: з 16 листопада 2025 року медіа перейшло на цілодобове онлайн-мовлення. В ефірі з’являться нові музичні та розмовні програми, спрямовані на об’єднання військового та цивільного досвіду. Основою сітки стане інформаційно-аналітичне шоу «Добрі новини з Дикого Поля», яке виходитиме вранці та ввечері. Особливість проєкту — пари ведучих, що складаються з військовослужбовця бригади та цивільної жінки (журналістки, культурної діячки).
«Нові програми будуть додаватися поступово, і вже на старті буде багато матеріалу, корисного для військових і їхніх родин: поради щодо психологічної стійкості, військової бюрократії, фінансової й медійної грамотності, різноманітні практики й політики для ветеранів, і, звичайно, поради до виживання, корисні будь-кому», — розповіла «Детектору медіа» креативна продюсерка «Радіо Хартія» Олена Гусейнова.
Для кого: Для військових та їхніх родин, ветеранів, а також широкої аудиторії, яка прагне зрозуміти реалії війни та знайти точки дотику між фронтом і тилом.
Що далі: ближче до Нового року запустять музичні авторські програми, зокрема «Не шукай вечорами» із Сергієм Жаданом та Євгеном Турчиновим. Також планують трансформувати вже наявні проєкти: «Говорить Харків», «Стандарти кухонно-диванної експертизи» та подкаст про жіночий досвід війни «Фіолетовий дракон»
Цифровий архів про війну в Україні
Хто запустив: Європейська мовна спілка (EBU) у співпраці зі своїми членами (зокрема «Суспільним») та міжнародними партнерами.
Суть і формат: цифрова платформа містить понад 30 000 верифікованих відео- та аудіоматеріалів, які документують війну в Україні з лютого 2022 року. До архіву увійшли новинні сюжети суспільних мовників з усієї Європи та перевірений контент із соцмереж, зібраний через систему Eurovision News Exchange.
Матеріали систематизовані за датою, локацією та мають понад 100 спеціальних тегів, що дозволяють швидко знаходити докази воєнних злочинів та порушень прав людини.
«В епоху розквіту дезінформації ми створили Ukraine Archive, щоб зафіксувати та зберегти факти в інтересах суспільства. Це живий запис того, що сталося, і унікальний ресурс, який пропонує погляд на події в момент їхнього розгортання — перша чернетка історії», — зазначила Ліз Корбін, директорка новин EBU.
Що далі: Ukraine Archive доступний членам EBU з лютого 2025 року, але незабаром його відкриють для заявок зовнішніх користувачів. Їм треба буде отримати логін EBU, аби подати запит на доступ до вибраних матеріалів. Якщо згодом вони хочуть опублікувати або використати будь-який контент, вони мають подати відповідний запит до EBU, і спілка погодить використання з мовником-власником.
Подкаст Ukraine Insights
Хто запустив: Аналітичний підрозділ The Kyiv Independent — KI Insights.
Суть і формат: експертний подкаст присвячений глибинному аналізу політики, безпеки, економіки та міжнародних відносин України. Кожен епізод — це розмова з провідними аналітиками, політиками та дослідниками, які пояснюють ключові процеси сьогодення країни. Мета проєкту — надати слухачам чіткий, заснований на фактах аналіз, який виходить за межі звичайних новинних заголовків.
У найсвіжішому епізоді обговорюють антикорупційні розслідування НАБУ та САП щодо високопосадовців та оточення президента Зеленського.
Для кого: для всіх, хто потребує професійного розуміння політичного та ділового середовища України.
Де слухати: на Spotify
The Buzz Letter
Хто запустив: Дар’я Колос — медійниця з понад семирічним досвідом, яка керувала SMM-відділом у «Ґвара Медіа», а нині працює з диджитал-маркетингом у Kyiv Independent.
Формат: авторська імейл-розсилка на Substack
розповідатиме про вдалі й невдалі маркетингові прийоми українських медіа та ГО, а також — досвід колег із інших країн.«Медіа – це те, що я знаю найкраще у своєму житті і щиро люблю. Мене завжди цікавило (і цікавить щодня), що ж мотивує читачів стати фанатами певного медіа, або ж навпаки змінити свою думку. Якщо ви думаєте, що все це лише завдяки якісній журналістиці, то десь в кутку істерично засміялися мої колеги, які щодня роблять так, щоб читачі побачили ці матеріали і взагалі дізналися про медіа», — пише Дар’я у вступному пості.
Що далі: щотижня надходитимуть нові листи; також The Buzz Letter з’явиться в Instagram.
YouTube-канал про лайфстайл
Хто запустив: «РБК-Україна», ведуча й журналістка — Юлія Гаюк.
Суть і формат. Редакція вирішила розділити суспільно-політичний та лайф-контент між каналами, щоб глядачу було зручніше, а для монетизації — ефективніше.
На новому каналі публікуватимуть:
розмови з артистами, інфлюенсерами та лідерами думок у різних сферах;
новини шоу-бізнесу та культурні події;
історії про стиль, кіно, музику та тренди;
репортажі з фестивалів і прем’єр.
«Наша аудиторія доволі широка. Теми лайфстайлу та шоубізу цікаві багатьом у нашій країні. Тож, обговорюючи наступних спікерів, ми думаємо про авдиторію кожного окремого інтерв’ю. Але загалом наші відео “притягують” як старших, так і молодших глядачів», — розповіла Юлія Гаюк для «Рівнів медіа».
Юридичні кросворди
Хто запустив: онлайн-видання про судові процеси Watchers Media
Суть і формат: нова рубрика на сайті містить кросворди на судово-юридичні теми: про законодавство, реформи системи правосуддя, судові справи тощо. Кросворди працюють на основі сервісу PuzzleMe.
Щотижня кросворд готуватиме новий автор чи авторка, серед перших:
Євген Крапивін керівника напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив;
Іван Міщенко, суддя і військовослужбовець;
Віталій Гацелюк, юрист член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Де їх розгадувати: на сайті