Редакція «Медіамейкера» з лютого 2024 року збирала щомісячні добірки медіапродуктів, щоби тенденції у підходах та ідеях медіа були помітнішими. Читайте підсумок за 2024-й, а тут — добірки за січень, лютий, березень, квітень, травень 2025 року.
Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня, серпня та вересня 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у жовтні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно — діліться своїми новинками наступного місяця
📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.
Про своє місто
Медійні екскурсії Кропивницьким
Хто запустив: онлайн-медіа «Точка доступу»
Суть і формат: медіа розробило екскурсійний маршрут вулицями Кропивницького. Як пише ІМІ, першу екскурсію 25 жовтня провела випускниця Школи гідів Оксана Коваленко, яка нещодавно приєдналася до редакції.
«Цей проєкт — новий етап спілкування з нашими читачами. Ми планували його ще з літа, однак не очікували такий ажіотаж. Загалом до нас долучилося понад півсотні осіб із Кропивницького, Покровська, Києва, Сіверськодонецька, Лисичанська та Слов’янська», — каже головна редакторка Ольга Зима.
Для кого: для мешканців і гостей міста.
Фінансування: перша екскурсія була безоплатною; наступні проводитимуть на комерційній основі.
Документальний серіал «Ті, хто лишаються вдома»
Хто запустив: команда hromadske зняла на замовлення «Суспільного» за фінансової підтримки ЄС.
Суть і формат: п’ятисерійний документальний цикл знайомить із жителями прифронтових регіонів (Чернігівська, Херсонська, Харківська, Миколаївська та Донецька області), які попри війну продовжують жити, працювати та допомагати іншим.
Формат — відверті розповіді героїв під час буденних справ: відео з роботи, домівок, зруйнованих вулиць, із паузами на обстріли чи дорогу до школи. Герої — звичайні українці: працівники обленерго та «Укрпошти» в Чернігівщині, таксист, ветеринар і директорка центру для дітей з ДЦП у Херсоні, лікарі, вчителі, батьки.
«Це історії про те, чому для нас, українців, настільки важливий дім. Бо ті, хто залишаються вдома, зробили свій вибір свідомо, за покликом серця. Не кожен може зрозуміти вибір жити в Херсоні або Харкові, чи як це — мешкати в селі Костобобрів, за 750 м від кордону з росіянами», — розповідає режисер та оператор-постановник серіалу Роман Климчук.
Для кого: Для українців, які хочуть зрозуміти силу прив’язаності до дому та витривалість тих, хто лишається в прифронтових зонах, попри небезпеку.
«Це про всіх нас, про українців, які залишилися вдома, попри небезпеку, попри ракетні та дронові атаки, попри щоденні виклики. Але ми тут, ми продовжуємо бути тут і рухати нашу Україну», — підкреслює продюсер та автор сценарію Олексій Хорошенький.
Що далі: Показ документального циклу на платформах Суспільного:
щосереди з 29 жовтня о 22:00 на Першому каналі Суспільного;
щочетверга з 30 жовтня о 19:00 на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».
Непроявлена історія
Хто запустив: «Суспільне Черкаси»
Суть і формат: в основі документального фільму — історія фотохудожника Івана Литвина і його робіт, які знайшов його онук Ігор Солодовніков у старій валізі на горищі. Чорно-білі плівки відцифрували: понад 5000 світлин показують історії села Грушківка 1950–1970-х років — обличчя, традиції, робочі й святкові моменти.
Продюсерка з виробництва «Суспільне Черкаси» та центрального хабу Суспільного Олена Баніна розповідає: «Це не лише розповідь про сільського фотографа Івана Литвина. Це історія про самореалізацію митця й про визнання цінності його справи, про взаємозв’язок поколінь і творчий тандем діда й онука, про збереження пам’яті й відкриття джерел для вивчення й пізнання історії рідного краю».
Чи боїшся ти темряви?
Хто створив: «Полтавська хвиля». Ведуча й авторка проєкту — Марія Тристан, продюсерка — Валерія Литвин, шеф-редактор — Віталій Улибін.
Суть і формат: з лютого по жовтень на YouTube-каналі про трукрайм вийшло 10 13-хвилинних випусків про найрезонансніші кримінальні справи Полтавщини. Журналісти аналізували мотиви, розслідування та наслідки.
«Висвітлення резонансних злочинів підштовхує до дискусій про справедливість, роботу правоохоронних органів та потребу реформ. З психологічного погляду ці історії дають змогу “прожити небезпечну ситуацію на безпечній відстані”, що може допомагати впоратися зі стресом внаслідок постійної небезпеки», — розповіла Валерія Литвин для «Рівнів медіа».
Крім кримінальних справ, журналісти підіймають різні проблеми, як от булінг у школі, домашнє насильство, довіру між дітьми й батьками тощо. Закликають не мовчати, надають контакти гарячих ліній відповідних організацій.
Для кого: насамперед для жителів Полтавщини, але Литвин каже: коли місцеві теми вичерпаються, планують розширити географію.
Що далі: готують спеціальний новорічний випуск і працюють над другим сезоном, який стартує в січні (зокрема шукають рекламодавців для інтеграцій). Він складатиметься з 10 випусків, кожен із яких присвятять окремому місту на Полтавщині.
Мерч про дім на Луганщині
Хто створив: це перший мерч команди «Реальної газети» — медіа з цього регіону. Його випустили за підтримки EED.
Про продукт: з обох боків теплого худі зображені знайомі для луганчан символи:
Абрикоси, які розквітають навесні, — це нагадування тим, хто був змушений лишити свій дім. Тим, хто не знає, чи повернеться назад.
Залізничний вокзал у Луганську залишається символом евакуації з окупованого міста та символом надії на повернення додому.
«Це мерч передусім для тих, хто був змушений покинути свій дім, але Луганщина назавжди залишається в їхньому серці. Для тих, хто вірить в деокупацію та для тих, хто чекає Луганськ вдома, в Україні. Це — пам’ять, ностальгія й віра, що Луганськ знову стане місцем, куди повертаються» , — розповів головний редактор і засновник видання Андрій Діхтяренко для «Рівнів медіа».
Як отримати: підтримати донатом редакцію від 1500 грн
Бізнес Краматорської громади в умовах війни
Хто створив: Антикризовий медіацентр. Над проєктом працюють Юлія Володченко (ініціаторка), Павло Піскун (випусковий редактор, автор), Ірина Міщенко та Ірина Мартинова (авторки), Святослав Балєнко (дизайн).
Суть і формат: У межах розроблення Стратегії розвитку Краматорської громади Антикризовий медіацентр робить серію текстових інтерв’ю з представниками бізнесу, який має найбільший вплив на розвиток міста: як підприємства, що продовжують працювати у Краматорську, так і ті, які були вимушені релокуватися через воєнні дії.
Власники та керівники бізнесів розповідають про свої продукти, вплив війни на роботу підприємств, бачення розвитку громади в умовах наближення фронту, а також діляться поглядами на перспективи свого бізнесу в місті й країні. Нові інтерв’ю виходять щочетверга.
«В умовах війни саме бізнес залишається рушійною силою місцевої економіки та відновлення громади. Важливо показати людей, які продовжують працювати, сплачувати податки, створювати робочі місця й вірити у розвиток Краматорська, навіть коли фронт поруч. Поведінка бізнесу є показовою для людей: якщо він тримається — громада теж має шанс вистояти», — розповіла для «Рівнів медіа» комунікаційна менеджерка АКМЦ та ініціаторка проєкту Юлія Володченко.
Для кого:
місцевий бізнес, щоб показати його реальний стан, проблеми та досвід роботи в умовах війни;
жителі громади, щоб у ситуації невизначеності та небезпеки розуміти, які підприємства залишаються в місті, де можуть бути можливості для працевлаштування;
представників місцевої влади та військових адміністрацій, щоб враховувати позицію бізнесу під час розроблення стратегічних документів;
народних депутатів і представників міністерств, щоб вони бачили, що відбувається «на землі», розуміли потреби прифронтових громад і реагували на них.
Війна триває
Сенеж. Операція «Помста»
Хто створив: «Суспільне Чернігів»
Суть і формат: документальний фільм розповідає про знищення диверсійно-розвідувальної групи російських спецпризначенців «Сенеж», захоплення тіл ворожих офіцерів і камер GoPro, записи з яких допомогли зрозуміти тактику ворога.
«Разом з оператором Дмитром Потіпакою ми здійснили п’ять виїздів у прифронтові області — Донецьку, Харківську і Сумську. Записали учасників операції, прикордонників, журналіста Юрія Бутусова та родину загиблого цивільного Максима Андросенка. Під час роботи отримали унікальні матеріали — відео з камер GoPro російських спецпризначенців та кадри самої операції», — розповіла авторка Надія Мартишко.
Де дивитися: на YouTube-каналі.
Розсилка про оборонну галузь
Хто запустив: LIGA.net. Автор — Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, який пише для видання аналітичні матеріали та веде подкаст LIGA DEFENCE.
Суть і формат: закрита розсилка для підписників LIGA PRO з інсайдами про військову стратегію, оборонну галузь, військові технології та геополітику.
«Ми давно помітили, що тема оборони та безпеки дуже цікавить наших читачів, що логічно під час війни. Тож ми поступово збільшуємо кількість таких матеріалів. Ця розсилка буде короткою, але дуже наповненою аналітикою трендових процесів від Валентина Бадрака — людини, яка багато років аналізує галузь, до думки якої прислухається влада, але яка може собі дозволити критикувати неефективність», — каже головна редакторка LIGA.net Юлія Банкова.
Для кого: для читачів, яким важлива глибока експертна аналітика оборони під час війни, зокрема для фахівців, що ухвалюють рішення в секторі безпеки й оборони.
Що далі: випуски виходитимуть раз на два-три тижні.
Там, де дім
Хто запустив: «Громадське радіо», авторка й ведуча — Тетяна Курманова.
Суть і формат: подкаст про втрачене через війну житло й майно. Випуски виходять щопонеділка о 20:00 з 6 жовтня.
«Я сама — переселенка “1 хвилі”: виїхала з окупованого Криму ще 2014 року. Всі ці роки я вивчала чинні закони, підзаконні акти та правові механізми. Тому разом із юристами та експертами ми розкажемо, як отримати компенсації за втрачене майно, куди звернутися по допомогу, як відстояти свої права», — каже ведуча.
Для кого: для постраждалих від війни власників майна на прифронтових, окупованих і деокупованих територіях.
Фінансування: створено у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки ЄС.
Історія, культура, спорт
Подкаст про деколонізацію
Хто запустив: «Суспільне Культура». Авторки та ведучі подкасту — літературознавиця Валентина Сотникова та культурологиня Маріам Найем.
Суть і формат: почався другий сезон «Деколонізаторок» — подкасту про деколонізацію української культури, мови, освіти та пам’яті. Фокус сезону на тому, як попкультура — фільми, книжки, серіали та інші культурні продукти — впливає на наше мислення, суспільство та сприйняття деколонізації.
«Мільйони людей дивляться Marvel, слухають попмузику, грають у відеоігри — і всі ці продукти несуть певні наративи про те, хто є героєм, хто — лиходієм, чиї історії варті уваги, а чиї — ні. Тому деколонізація цього простору є критично важливою для справжніх системних змін», — пояснює актуальність Маріам Найем.
«Завдання, які ми ставили перед собою: покращити якість звуку, картинки та постпродакшену, знайти несподівані локації для зйомок та образи Валентини й Маріам, ще виваженіше пропрацювати сторителінг і теми, які підіймають ведучі в кадрі. В другому сезоні через розширення тематичної рамки ми прагнемо залучити ширшу аудиторію до важливих тем», — каже редактор проєкту Олексій Мацкевич.
Що далі: нові епізоди виходитимуть що два тижні з 9 жовтня на всіх подкаст-платформах і на YouTube-каналі «Суспільне Культура».
Експериментальний проморолик до ювілею
Хто створив: команда Суспільного Мовлення, режисер Олексій Сай та ТОВ «Міродан-продакшн», а також художниця Аліна Гаєва.
Суть і формат: новий проморолик представили до 60-річчя «Радіо Промінь». Команда брала за основу слоган «Звучимо Україною», але замість традиційного знімання краєвидів із висоти вирішили помістити героїв у середовище в кольорах, формах і символах бренду радіо.
«”Радіо Промінь” об’єднує Україну, адже присутнє в кожному регіоні. Ми показуємо цю ідею візуально й аудіально. Ще ми підсвітили кожен регіон своєю колористикою. У нас є як чоловіки, так і жінки, показали також військових і всі сьогоднішні реалії України», — пояснює виконавчий продюсер «Радіо Промінь» Максим Яковенко.
Читати добре своєю мовою
Хто запустив: телеканал ТЕТ і онлайн-книгарня MEGOGO Books.
Суть і формат: до Дня української писемності книгарня зібрала добірку поезій про любов, віру, мрію, силу та життя, а ведучі та актори ТЕТ озвучили їх у відео.
Що далі: ролики показують на телеканалі ТЕТ, у соцмережах каналу та на Megogo Books.
Премія Читомо-2025
Хто запустив: медіа «Читомо» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Суть і формат: щорічну премію за видатні досягнення у книговиданнi та літературній сфері вручатимуть втретє — в жовтні приймали заявки. Номінації: «Трендсетер видавничого ринку», «Книжкова ініціатива з промоції читання», «Амбасадор української книги».
Для кого: для гравців книжкового ринку — видавців, блогерів, журналістів, бібліотек, книгарень та інших інституцій, чиї досягнення помітно вплинули на галузь.
Що далі: журі визначить короткі списки та переможців. Церемонія нагородження відбудеться наприкінці січня — на початку лютого 2026 року в Києві. Переможці отримають по 150 000 грн, а лауреат Спеціальної відзнаки Франкфуртського книжкового ярмарку — можливість повезти туди свій стенд 2026 року.
Спортивний вайб: Зимова Олімпіада
Хто запустив: «Радіо Промінь», ведучі — Ілона Степанченко та Костянтин Дульцев.
Суть і формат: сезонний спортивний подкаст до зимової Олімпіади з щотижневими випусками: аналітика результатів у головних стартах, пояснення правил і контексту різних видів спорту, інтерв’ю з тренерами та спортсменами.
«Зимові Олімпійські ігри – 2026 — це подія, до якої ми готуємося впродовж 2025 року. У новинах і програмах ми розповідаємо про кожного українського спортсмена, який виборов ліцензію. Навіть якщо він не є претендентом на нагороду. Але саме потрапляння на Олімпіаду — це вже найбільше досягнення в його житті», — каже Костянтин Дульцев.
Для кого: для вболівальників українського спорту та слухачів, які хочуть швидко зануритися в зимові дисципліни перед Олімпіадою.
Де слухати: епізоди подкасту виходитимуть щочетверга після 14:00 з 30 жовтня до 25 грудня на подкастингових платформах, а скорочені версії епізодів звучатимуть в ефірі «Радіо Промінь» щодня з 3 листопада до 6 лютого о 7:30, 12:30, 17:30 і 21:30.
Правда чи міф
Хто запустив: Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та Радіо «Байрактар».
Суть і формат: мультимедійний проєкт, присвячений маловідомим фактам української історії. Ведучі — Ярина Скуратівська та Владислав Обух. Формат — щотижневі випуски (щосереди з 1 жовтня 2025 року), доступні на сайті та в соцмережах Укрінформу, в ефірі Радіо «Байрактар» та як подкаст на Spotify.
Для кого: Для українців, яким цікаві історичні події, постаті та символи, що формують національну пам’ять.
Varosh Talks Interview
Хто запустив: онлайн-видання з Закарпаття Varosh (Інститут центральноєвропейської стратегії) за підтримки Фонду «Аскольд і Дір»
З ким і про що говорять: Росана Тужанська вже взяла інтерв’ю у
Павла Казаріна — про зрив мобілізації, проблему Фореста Гампа та наслідки непопулярних політичних рішень, оптимізм українців та інше;
Мирослава Мариновича — про кризу цінностей демократії у епоху авторитаризмів та ристалище національних егоїзмів; добросусідство й національну єдність під час війни тощо
Де слухати: на YouTube, Spotify та Apple Podcacts
Бути доступнішими
Аудіоматеріали про медіа
Хто запустив: Інститут масової інформації (ІМІ).
Суть і формат: ІМІ запустив аудіоверсії вибраних досліджень, рекомендацій та аналітичних статей. Вони будуть доступні на Spotify, YouTube Music, Apple Podcasts, Amazon Music, Castbox.
Матеріали або начитуватиме команда ІМІ, або озвучуватиме штучний інтелект. Наразі вже доступні випуски про видалені пости українських Telegram-каналів, приховану рекламу азартних ігор та спілкування з людьми з бойовим досвідом.
Що далі: перелік матеріалів доповнюватимуть; частина матеріалів матиме аудіоверсії й на сайті — їх можна буде знайти в рубриці «Аудіоматеріали».
Озвучування новин для всіх
Хто запустив: LIGA.net.
Суть і формат: у липні озвучення новин на сайті запустили для передплатників LIGA PRO, а в жовтні — відкрили для всіх читачів: достатньо авторизуватися або швидко зареєструватися на сайті.
«Ми бачимо, як змінюються звички споживання контенту, і розуміємо, що читати з екрана може не кожен і не завжди. Аудіо — це повноцінна альтернатива для тих, хто цінує свій час, хоче бути в курсі головного і водночас зберігати власний темп життя», — прокоментувала головна редакторка LIGA.net Юлія Банкова.
Для кого: для читачів, яким зручніше споживати новини у форматі аудіо під час різних справ; функція працює на комп’ютерах, планшетах і смартфонах.
Доступність сайту
Хто робить: онлайн-видання «Трибуна Суми»
Що зробили: у жовтні додали до веб- і мобільної версій сайту налаштування доступності:
різні варіанти шрифту й курсору — від стандартного до значно збільшеного, а також — налаштування міжлітерного інтервалу й висоти рядка;
можна обрати чорно-білий варіант сайту, збільшити чи зменшити яскравість для кращої видимості та інвертувати кольори;
доступні можливості приховування зображень і повна зупинка анімації — такий режим може бути зручним для людей, які хочуть зменшити навантаження на інтернет-з’єднання, або відчувають труднощі з концентрацією через візуальні елементи;
за бажанням можна додати лінію й маску читання та підсвітити покликання.
У листопаді додали технічний переклад: тепер будь-який матеріал та інтерфейс медіа можна перемкнути на англійську, німецьку, французьку, іспанську, естонську, латиську, литовську, польську, арабську мови та іврит.
Де шукати налаштування доступності: з вебверсії сайту — в правому верхньому кутку, з мобільної — в лівому нижньому кутку. Переклад — у найнижчій частині сайту.