Фокус на партнерства й експерименти
Що нового випустили чи перезапустили українські медіа у вересні 2025 року
Редакція «Медіамейкера» з лютого 2024 року збирала щомісячні добірки медіапродуктів, щоби тенденції у підходах та ідеях медіа були помітнішими. Читайте підсумок за 2024-й, а тут — добірки за січень, лютий, березень, квітень, травень 2025 року.
Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня і добірка серпня 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у вересні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно
📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.
Для спільнот
Сайт і спільнота навколо оборонних технологій
Хто запустив: DOU, українська IT-спільнота та медіаплатформа.
Суть і формат:deftech.dou.ua буде майданчиком про оборонні технології та людей, які їх створюють. Тут уже зібрані:
понад 500 вакансій в дефтек-компаніях;
статті про зарплати, умови праці, співбесіди, наймання в оборонний сектор;
новини індустрії, зокрема дайджести найважливішого за тиждень;
історії фахівців з дефтеку;
експертні колонки;
редакційні розбори.
Для кого: фахівці Defence Tech та всі, хто зацікавлений у розвитку індустрії.
Що далі: можна не лише читати матеріали на сайті, а і стежити за новинами у WhatsApp і Facebook, обговорювати на форумі, пропонувати свої колонки чи матеріали.
Спільнота і мерч на Patreon
Хто запустив: медіа рішень «Рубрика».
Суть і формат: у редакції кажуть: нова спільнота — спосіб підтримати незалежну журналістику та долучитися до кола людей, які вірять у існування рішень навіть у найтемніші часи.
Для патронів доступний ексклюзивний мерч:
футболка з мінімалістичним дизайном як символ сили й стійкості України;
синій ліхтарик як символ ясності, надії та історії рішень;
значок «Амбасадор рішень»;
два спеціальні цифрові постери від дизайнерки Дарі Солоданюк — для прикраси дому чи подій на підтримку України.
Для кого: для тих, хто поділяє цінності журналістики рішень, вірить у силу змін і хоче допомагати розповідати світу про рішення, людей та боротьбу України.
Книжковий клуб Varosh
Хто запустив: закарпатське медіа Varosh; модерує письменник Андрій Любка.
Суть і формат: це серія зустрічей для Спільноти Varosh із фокусом на літературі країн-сусідів — Угорщини, Румунії, Словаччини та Польщі.
За задумом видання, простір для розмови й обміну інтерпретаціями дасть краще зрозуміти ментальність сусідів, їхні травми, гумор і способи мислення.
Перші зустрічі наприкінці вересня присвятили роману Шандора Мараї «Свічки догоріли» — одного із ключових психологічних творів угорської літератури ХХ століття. Книгу жовтня оголосять незабаром.
Для кого: для читачів-учасників Спільноти Varosh, які підтримують незалежне медіа щомісяця.
«Херсонська культура в умовах війни»
Хто запустив: відеопродакшн херсонського медіа «Вгору», керівник проєкту — Устин Данчук.
Суть і формат: це масштабний медійний проєкт для фіксації та популяризації культурного життя Херсона попри щоденні російські обстріли та близькість до фронту. «Вгору» покажуть митців і організаторів, які формують простори спротиву, з особистими історіями окупації, повернення та викликів під час окупації та повернення на звільнену частину Херсонщини.
Для розкриття «культурного андерграунду» міста через особистостей медіа створить:
6 короткометражних документальних фільмів (до 15 хвилин) з особистими історіями людей, процесом організації та проведення різноманітних культурно-мистецьких подій у підземних сховищах Херсона;
6 відеоінтерв’ю з митцями, які розкажуть про свої культурні ініціативи та роботу над ними, поділяться викликами, з якими зіштовхуються;
24 кепшн-відео про культурне життя Херсона;
12 статей про митців і культурні події в Херсоні та області;
12 фоторепортажів із культурних заходів.
«Цим проєктом ми прагнемо нагадати, що Херсон залишається у всеукраїнському культурному контексті, змістити акцент у медіаполі з образу “міста жертви”, що потерпає від обстрілів, на образ міста, яке попри ці небезпечні умови не перестає бути культурним і мистецьким осередком, хоча і в незвичному, “підпільному” форматі», — розповів для «Рівнів медіа» Устин Данчук.
Для кого: проєкт може підтримати дух херсонців, які проживають в місті, а тим, хто вимушено покинув місто, покаже, чим живе прифронтове місто зараз.
Що далі: Проєкт триватиме рік, тож відео, статті й репортажі виходитимуть поступово.
Партнерства
День міста у п’яти медіа
Хто запустив: П’ять українських редакцій із різних регіонів — Бахмута (Вільне Радіо), Вінниці (20 хвилин), Дніпра (Dnipro.media), Ужгорода (Varosh) та Миколаєва (МикВісті). Авторка ідеї — головна редакторка «Вільного радіо» Анна Сердюк.
Проєкт об’єднав по одному медіа з різних частин України.Але у другу суботу вересня святкують свій день народження ще більше міст, зокрема Маріуполь, Луганськ, Житомир, Луцьк.
Суть і формат: Спільний проєкт до дня міст опублікували у другу суботу місяця (13 вересня 2025 року). Кожна з редакцій підготувала коротку історію свого міста та цікаві факти про нього, а далі додала найцікавіше, що треба знати про інші чотири міста. Спільні риси п’яти міст звели в один блок на початку тексту.
Підготували і спільний святковий допис у соцмережах із червоною ниткою між містами, щоб віртуально «мандрувати» зі сходу на захід.
«Головна мета проєкту — показати людям із різних міст, що в них більше спільного, ніж може здаватися. Насамперед я думала про переселенців у різних містах, які тепер шукають щось рідне на новому місці, а також про те, що приймаючим громадам не зайве нагадати, що не такі вже ми й різні», — розповіла для ІМІ Анна Сердюк.
Спецпроєкт How Production
Хто запустив: Platfor.ma у співпраці з виробничою компанією How Production.
Суть і формат: це матеріал про українську виробничу компанію, яка стоїть за створенням найгучніших та найуспішніших виставок, експозицій і музейних проєктів України — від «Третього дихання» та Ukraine WOW до Музею науки, виставки «Чорнобиль. Подорож» та останньої роботи Ай Вейвея. Проєкт розкриває залаштунки: як створюють стенди, інтерактивні екрани, павільйони (наприклад, для COP28 у Дубаї), технічні рішення, концепції та виробничі процеси, про які мало хто знає, хоча результати бачили тисячі відвідувачів.
Формат — лонгрід із текстом та ілюстраціями й фото поясненнями про етапи роботи, виклики та найпомітніші проєкти.
Для кого: для тих, хто відвідує публічні події та цікавиться, хто й як створює ці простори й наскільки складно втілювати культурні проєкти.
«Перекладач з «дитячої» на «дорослу»»
Хто запустив: Platfor.ma спільно з ЮНІСЕФ Україна.
Суть і формат: це інтерактивний онлайн-інструмент, який розшифровує дитячі фрази, допомагаючи дорослим розпізнавати потреби, емоції та кордони дітей за звичайними словами.
Лонгрід містить приклади, пояснення та візуали й підкреслює: права дитини мають звучати щодня, а дорослі мають навчитися чути сигнали для кращого порозуміння.
Для кого: для батьків, вихователів та дорослих, які взаємодіють із дітьми.
Комікс про дорогу до тих, кого любимо
Хто запустив: це рекламне партнерство hromadske та авіакомпанії SkyUp.
Суть і формат: візуальний комікс із трьома історіями про те, як під час війни змінився сенс подорожей: короткі відпустки військових для зустрічей із родиною, благодійні поїздки для збору коштів на ЗСУ, повернення з-за кордону до близьких.
Сюжетні лінії героїнь і героїв проводять через досвід розлуки, надії та обіймів із акцентом на реальні маршрути рейсів SkyUp з Кишинева за понад 20 напрямами в Європі та за її межами.
Нагорода Vector для найцікавішого стартапу на IT Arena
Хто запустив: медіа про креативну економіку Vector у партнерстві з IT-компанією Linkos Group, яка надала кошти для призу.
Суть і формат: спеціальна нагорода для найцікавішого стартапу на форумі IT Arena, яку Vector заснував 2025 року. Приз — $7000 для команди з технологічною зрілістю та готовністю до масштабування. Перший переможець — IAM-стартап StackBob, обраний редакцією серед 60 учасників стартап-треку форуму.
«Ми дивимося на стартапи не лише через призму інвестицій, а як на драйвери нової економіки та культури підприємництва. Вибір власного переможця на IT Arena — це логічне продовження нашої місії: показувати бізнес як культурний феномен і створювати для нього репутаційний капітал», — зазначила головна редакторка Vector Юлія Ткач.
Перезапуски та перепакування
Оновлений вигляд «Першого»
Хто запустив: «Суспільне Мовлення» для каналу «Перший».
Суть і формат: в основу нового оформлення етеру лягла візуальна концепція з півкруглою лінзою-призмою. Вона символізує медіа, що органічно взаємодіє з суспільством, фокусуючись на реальних подіях без спотворень.
«Сучасні етерні рішення, зокрема поліекрани у поєднанні з іншими елементами оформлення, створюють ефект постійної присутності в інформаційному просторі. Вони дають нашим глядачам впевненість, що вони не пропустять нічого важливого та завжди матимуть доступ до якісної, перевіреної інформації», — пояснює Олена Бондарук, директорка дирекції маркетингу та комунікацій.
У травні 2024 року Перший канал відновив самостійне незалежне мовлення, розширивши інформаційний блок контенту, зокрема проєкт «Суспільне.Студія», документальні фільми, розслідування та спецетери, з обміном контентом із телемарафоном.
Окремі YouTube-канали
Хто запустив: «Українська правда» для своїх політичних оглядачів Романа Кравця та Романа Романюка.
Формат: видання переносить свої популярні шоу з основного каналу на нові:
«УП-2» — окремий канал для подкасту, в якому Романюк та Кравець обговорюють актуальні події та їхній вплив на всіх нас.
«Роман Кравець» — на цьому каналі будуть виходити шоу, які веде журналіст: проєкт інтерв’ю «Дивись» та проєкт біографій «ХУІЗ».
На честь запуску нового каналу ведучі «УП-2» провели офлайн-запис 100-го випуску із членами Клубу УП. Гості ставили запитання чи озвучували власні думки.
Від радіоблогу до подкасту про українське мистецтво
Хто запустив: «Радіо Культура», авторка та ведуча — історикиня мистецтва Оксана Семенік.
Суть і формат: У радіоблозі йдеться про долі митців і мисткинь, які довгий час були цензуровані радянською владою або забуті. Радіоблог складається з 2 сезонів, 15 епізодів, які розповідають про долі 23 мисткинь та 22 митців. На подкаст-платформах уже вийшли епізоди про митців театрального авангарду, бойчукісток, митців, чия спадщина була у нас вкрадена, тощо.
«Іноземці не знають нашого мистецтва, проте й ми самі не дуже багато знаємо про українське мистецтво. Цікавими історіями можна залучити більше людей. Я дуже радію, що тепер радіоблог можна послухати на зручних онлайн-платформах», — говорить Оксана Семенік.
Для кого: Для поціновувачів українського мистецтва, тих, хто хоче дізнатися про забуті історії митців, та широкої аудиторії, зацікавленої в культурній ідентичності.
«Вітряки і Дон Кіхоти. Українська правда 25»
Хто запустив: «Українська правда», видавництво — IST Publishing, упорядники — Севгіль Мусаєва та Михайло Кригель.
Суть і формат: ювілейна книга до 25-річчя УП — збірка з 30 ключових матеріалів, опублікованих на сторінках видання за чверть століття: реконструкції історичних подій, портрети сучасних «Дон Кіхотів» та репортажі про країну, яка бореться з «невигаданими вітряками і реальними драконами».
Передмову до одного з розділів про Дон Кіхотів і Санчо Пансів у формулі української ідентичності написав історик Ярослав Грицак. Видання ілюстроване роботами Сергія Майдукова та знімками низки українських фотографів.
«Книжка “Вітряки і Дон Кіхоти. Українська правда 25” — подорож, що триває чверть століття. Через турбулентність, гіркоту поразок і тепло надії. Через революції і війну. Через злети й падіння. Від зневіри й інфантильного “та якось воно буде” і “що я можу змінити” до усвідомлення себе і власної сили», — описують видання на сайті УП.
Для кого: Для читачів, зацікавлених у історії сучасної України й журналістики, і тих, хто хоче згадати ключові події через призму незалежних розслідувань і репортажів.
Коли вийде книга: передзамовлення триває до 31 жовтня 2025 року, вартість — 2300 грн.
Кніжність
Хто запустив: Platfor.ma у некомерційному партнерстві з видавництвом IST Publishing.
Суть і формат: як розповів «Рівням медіа» головний редактор Юрій Марченко, це перезапуск колись успішного проєкту, де зустрічаються вдома чи в знакових місцях з видатними українцями, щоб обговорити, що та як вони читали й читають.
«Усі в один голос говорять про популяризацію читання. Хочемо зробити внесок», — додав Марченко.
Тексти містять пряму мову героя чи героїні про його досвід читання та пов’язані із книгами історії, а також перелік важливих книг із особистої бібліотеки. Уже вийшли матеріали з фотографом Олександром Глядєловим та правозахисницею, головою Центру громадянських свобод, Нобелівською лауреаткою 2022 року Олександрою Матвійчук.
Над проєктом працюють фотограф і автори від обох партнерів. IST Publishing також дарує героєві книгу, яка може вдало доповнити його чи її бібліотеку.
Відеоформати
Документальні фільми про Довженка та Параджанова
Хто запустив: «Суспільне Мовлення»; перший фільм — режисера Ігоря Іванька, другий — Тараса Томенка за участю ТОВ «Іллєнко Фільм Продакшенс».
Суть і формат: «Довженко. Великий компроміс» розповідає про життя Олександра Довженка — від перших творчих кроків до культових стрічок як «Звенигора» та «Земля». У фокусі його маневри між мистецтвом і пропагандою, включаючи постановочні кадри в «Визволенні» для виправдання окупації Західної України. Використані архівні матеріали, коментарі експертів (Сергій Тримбач, Юрій Шаповал, Володимир В’ятрович, Кшиштоф Зануссі) та оповідь наратора Віталія Гордієнка.
Стрічку «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» до 100-річчя Сергія Параджанова поєднує архівні матеріали з сюрреалістичними ляльковими сценами, розкриваючи бунтарство митця, його опір репресіям, свободу мислення та особливе художнє бачення.
Прем’єри відбулися 14 вересня 2025 року для першого фільму та 7 вересня для другого на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика» з показом на Першому каналі.
YouTube-канал «Громадське радіо NextGen»
Хто запустив: «Громадське радіо».
Суть і формат: YouTube-канал запустили для розширення аудиторії з акцентом на сучасні тренди та зміни в подачі контенту. Назва «NextGen» (наступне покоління) символізує розвиток і модернізацію логотипу та стилю. Плануються зйомки поза студією, колаборації з просторами та нові формати.
«NextGen у назві говорить про те, що “Громадське радіо” нарощує потенціал, слідкує за трендами, вдосконалюється та змінюється. Оновлена айдентика каналу показує звичні елементи логотипа “Громадського радіо”, які видозмінюються та осучаснюються», — зазначила головна редакторка Вікторія Єрмолаєва.
«Ми прагнемо зробити наш контент не лише змістовним, а й візуально привабливим та динамічним. Наші гості — яскраві і активні українці та українки, які своїм впливом та досвідом змінюють Україну. Ми слухаємо й даємо можливість чути інших», — додала керівниця диджитал-напряму Ліни Мачульська.
Для кого: для молодої аудиторії, яка шукає свіжий, динамічний контент.
Що далі: на каналі щотижня виходить другий сезон програми «Хтось когось любить» (про неї далі), невдовзі вийде оновлений Chiсken Kyiv— егоїстичний подкаст про українські інтереси від ведучої Анастасії Багаліки.
Новий сезон шоу «Хтось когось любить»
Хто запустив: «Громадське радіо» за підтримки New Democracy Fund, у партнерстві з Центром прав людини ZMINA. Авторка та ведуча — Ана Море.
Суть і формат: другий сезон YouTube-шоу про ЛГБТІК+ спільноту, де герої та героїні діляться особистими історіями. Випуски виходять щоп’ятниці о 20:00 на новому YouTube-каналі радіо та щосуботи о 12:00 в ефірі. Перший епізод присвячений історії трансгендерності та небінарності у війську, зокрема історії офіцерки Емілі з 10-річним досвідом, яка зазнала трансфобії.
«Я вдячна нашим героям та героїням за їхню сміливість ділитися дуже особистими, часто болісними досвідами. Я в першому сезоні не насмілилася говорити про бісексуальність як особисту історію. Але в другому — обовʼязково. Страшенно хочеться жити у світі, де ЛГБТІК-людям не потрібно займатися активізмом, пояснюючи та доводячи своє право на життя й любов. Сподіваюся, наш проєкт — цеглинка цього майбутнього світу», — розповіла Ана Море.
Для кого: Для ЛГБТІК+ спільноти та широкої аудиторії, яка хоче зрозуміти особисті історії та виклики героїв.
YouTube-канал «Погода з Наталкою Діденко»
Хто запустив: Ведуча та синоптикиня Наталка Діденко спільно з телеканалом «Еспресо».
Суть і формат: відео із прогнозами погоди з’являтимуться двічі на день, а за потреби — додаткові короткі відео про ускладнення погоди, магнітні бурі чи небезпечні явища. Крім метеорології, формат передбачає ширше спілкування на суспільні, освітні та культурні теми як продовження контенту з Facebook та етеру «Еспресо».
«Цей авторський прогноз погоди вже виріс із “коротких штанців” фейсбуку і потребував відеовтілення, ширшої і наочнішої розмови із моїми підписниками, глядачами “Еспресо” та глядачами ситуативних стрімів. Сподіваємося на якнайширше залучення глядачів, яким цікава не лише погода, а й спілкування на різні суспільні, освітні, культурні теми», — розповіла «Детектору медіа» Наталка Діденко.
Що далі: разом із «Еспресо» планують розвивати канал через регулярний контент і можливі нові формати.
FAST-канал «Дім UA»
Хто запустив: Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (ДП «МПІУ») та ОТТ-платформа «Київстар ТБ».
Суть і формат: Безплатний FAST-канал (Free ad-supported streaming television) на платформі «Київстар ТБ» із безперервною трансляцією популярних проєктів телеканалу «Дім». Там транслюватимуть:
низку українських художніх серіалів і документальних проєктів, знятих на замовлення ДП «МПІУ»;
соціальні, культурно-пізнавальні, музичні та інші проєкти телеканалу «Дім».
Для кого: Для глядачів, які шукають український художній і документальний контент безплатно з рекламою.
Що далі: це продовження стратегії FAST-каналів ДП «МПІУ» (раніше запущений «Дім+» на Megogo) для ширшого охоплення української аудиторії.
Документальний фільм «Після ери мовчання»
Хто створив: hromadske, за партнерства з Національним агентством із питань запобігання корупції (НАЗК).
Суть і формат: документальна стрічка про шлях України в боротьбі з корупцією — від радянської спадщини та «ери мовчання» до створення незалежних антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС), вуличних протестів, журналістських розслідувань та їхньої ролі в часи війни.
Фільм охоплює ключові події від Революції Гідності до подій літа 2025 року, коли Верховна Рада намагалася обмежити незалежність НАБУ та САП, що призвело до масових протестів і відновлення статус-кво.
Серед спікерів — голова НАЗК Віктор Павлущик, директор НАБУ Семен Кривонос, ексдетектив НАБУ Артем Ситник, журналіст Денис Бігус, голова ЦПК Віталій Шабунін, громадська активістка Катерина Бутко та інші. Прем’єра відбулася 30 вересня 2025 року на YouTube-каналі hromadske.
«Коли ми вже працювали над фільмом, у липні відбулися протести проти закону, який обмежив повноваження ключових антикорупційних органів. І хоч ми вже були на фінальних стадіях монтажу, стало зрозуміло, що треба терміново брати камеру й дознімати. Саме ці події стали і відправною, і кульмінаційною точкою нашого фільму. Адже він насамперед про вплив громадянського суспільства, про поштовх до змін, про те, що ми вийшли з темряви та не дозволимо повернутися назад», — поділився керівник продакшну Олексій Хорошенький.
Для кого: Для українців, зацікавлених у побудові доброчесної держави, ролі громадянського суспільства в антикорупційних реформах та журналістських розслідуваннях.
Фінансування: Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI).
Експерименти з медіумами, платформами та форматами
Дитячий застосунок «Бробакс»
Хто запустив: «Суспільне Мовлення».
Суть і формат: безплатна безпечна платформа для дітей дошкільного віку без реклами, з понад 200 годинами відібраного дитячого контенту: улюблені мультсеріали та повнометражні мультики, пізнавальні дитячі шоу, мультфільми жестовою мовою та каталог аудіоказок.
«Ми подбали про те, щоб історії не лише розважали, а й допомагали дітям розвиватися та пізнавати світ. Для дорослих, це дійсно безпечний і зручний помічник. Перевагами нашого додатка є те, що це завжди безкоштовний, завжди без реклами, якісний контент українською мовою, доступний з різного типу екрана», — зазначила керівниця дитячого та підліткового напряму «Суспільного» Юлія Дичук.
Для кого: для дітей дошкільного віку та їхніх батьків, які шукають якісний українськомовний контент без реклами та пропаганди чи маніпуляцій.
➡️ Завантажити для iOS та Android
Артномер «Музика даних»
Хто створив: їForbes Україна в номері за серпень-вересень; проєкт втілений у партнерстві з музичним лейблом Pomitni та Іриною Горовою і музичним куратором Олексієм Шмураком.
Суть і формат: вісім матеріалів про економіку, бізнес чи культуру мають QR-коди, що ведуть на звукові інтерпретації. Їх створили шість українських композиторів із різних музичних ніш — від академічної до електронної й експериментальної.
Музичний супровід можна поділити на:
саундскейпи, що супроводжують читання протягом дня та допомагають глибше зануритися в текст;
короткі інтерлюди між розділами для перезавантаження та підготовки до нового контенту;
графічні партитури, де діаграми та інфографіка оживають через звук.
«Поєднання музики та тексту робить досвід багатошаровим. Музика додає зазвичай більше емоційного виміру, вона підсилює сприйняття. Одні слухачі спершу концентруються на словах, інші — на музиці. І саме ця динаміка створює ефект відкриття: кожного разу взаємодія тексту та звуку може відкривати нові змісти й відтінки», — цитує «Детектор медіа» композиторку Катерину Гривул.
➡️ Купити номер можна тут, а музика — у вільному доступі на Spotify, Apple Music та YouTube Music
Мозаїка «Дон Кіхот» на честь Георгія Ґонґадзе
Хто створив: «Українська правда» у колаборації з мистецьким об’єднанням «Затирка» створили її на кошти від читачів видання.
Суть і формат: Мозаїка, створена зі смальти, виготовленої в Сумах, зображує Дон Кіхота — символ видання, обраний самим Георгієм Ґонґадзе 25 років тому. Встановлена на вул. Великій Васильківській, 67/7 (арка будинку, де жив журналіст).
Автори: Семен Майданюк, Maxим, Владислав Власюк, Ольга Чикало, за підтримки Тетяни Тадай та Анастасії Лелюк. Відкриття відбулося 16 вересня 2025 року — до 25-річчя викрадення та вбивства Ґонґадзе.
У колаборації з книгарнею «Сенс» УП також запустила розміщення найзнаковіших цитат Георгія в книжкових крамницях Києва та Івано-Франківська, щоб популяризувати актуальність його думок.
Експозиція «Щоденник Георгія Ґонґадзе»
Хто запустив: команда Премії імені Георгія Ґонґадзе.
Суть і формат: Виставка до 25-х роковин загибелі журналіста — серія знакових цитат Георгія Ґонґадзе з поясненнями контексту та ілюстраціями українських художників Інги Леві й Антона Логова. Експозиція охоплює теми національної ідентичності, боротьби за свободу слова, єдності українців, відповідальності перед майбутніми поколіннями та критики влади.
Цитати взяті з етерів, статей і виступів Ґонґадзе 1990-х — початку 2000-х, які звучать актуально й сьогодні. Виставка побуває у трьох містах: Києві (Контрактова площа), Львові (площа Ринок) та Одесі (Міський сад).
Для кого: для журналістів, активістів і широкої аудиторії.
Фінансування: За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Taiwan Foundation for Democracy, а також меценатів і меценаток Премії.
Що далі: після завершення офлайн-експозицій планують поширювати цитати та ілюстрації онлайн для ширшого охоплення.
WhatsApp-канал «Слідство.Інфо»
Хто запустив: команда розслідувачів «Слідство.Інфо», яка викриває зловживання посадовців, документує війну та бере участь у міжнародних розслідуваннях.
Суть і формат: це офіційний канал у месенджері для оперативного поширення ключових матеріалів: антикорупційних розслідувань, репортажів із фронту, ідентифікації російських воєнних злочинців, новин редакції та оновлень про резонансні справи.
Редакція публікуватиме короткі пости з покликаннями на повні розслідування, щоб бути ближче до аудиторії та ділитися свіжими викриттями в реальному часі.
Для кого: для українців, зацікавлених у боротьбі з корупцією, моніторингу воєнних злочинів та журналістських розслідуваннях.
Підписатися https://whatsapp.com/channel/0029Vb6s9LqEwEjwgwLDJf2u
Платформа Chapter Ukraine
Хто запустив: Craft та «Читомо» як ініціатори,у партнерстві з Snig.Digital (візуальний стиль та дизайн), Kavi.Agency (веброзробка та інтеграції), PEN Ukraine та Українським інститутом книги; інституційні партнери — UNWLA та Razom for Ukraine.
Суть і формат: цифрова платформа з повною інформацією про українські книжки в іноземних перекладах (наразі англійською, німецькою та іспанською). Chapter Ukraine включає ретельно куровані добірки від експертів із інформацією про професійний переклад, наявність накладу, відгуки на Goodreads, рецензії в медіа, дистрибуцію, дані про видавців, перекладачів, дистриб’юторів, премії та відгуки. Користувачі можуть створювати списки книжок, експортувати їх у файл для замовлень і надсилати бібліотекам чи книгарням.
«Наша мета полягала у створенні зручного інструменту для пошуку та формування добірок української літератури в перекладі для закордонних бібліотек, книгарень та культурних інституцій. Ідея такого сервісу давно визрівала — в Україні не було доступного джерела, яке б системно представляло перекладені книжки, попри зростання запиту», — зазначила співкураторка проєкту Катерина Казімірова.
«Тільки за перше півріччя 2025 року в перекладах вийшло вже більше книжок, ніж за весь “проривний” 2023 рік. Проте цим книжкам потрібна наша підтримка, щоб вони не загубилися», — додала Ірина Батуревич з «Читомо».
Для кого: Для закордонних бібліотек, книгарень, культурних інституцій, читачів та амбасадорів української літератури, які хочуть знайомити світ із нею.
Що далі: Команда удосконалює сервіс, оновлює базу перекладів та інтегрує з бібліотечними й дистриб’юторськими системами. Також запустили адвокаційну кампанію з волонтерами для просування книжок за кордоном.
Світла сторона Сум
Що це: новий випуск друкованого журналу від сумського медіа «Цукр».
Суть і формат: журнал присвячений темі світла й стійкості Сум у складний рік. Він містить 27 матеріалів, із них 5 фоторепортажів, створених командою з 26 людей. Обкладинка — ілюстрація сумського дизайнера Антона Фірсіка: нічне місто з темними спальними районами й яскравим акцентом у центрі.
«Здається, що місто набуло нового обличчя: наші історії помітніші, шрами — глибші, а перемоги відчуваємо як ніколи своїми. Тож п’ятий журнал “Цукру” — про те, як світитися, коли темно. Про спроби розгледіти щось більше: чи є життя в прифронтовому місті? У відповідь — шурхіт стягів над стелою, нитка килима, протяжний звук ліри, погляд розуміння та прийняття від випадкового перехожого», — каже головна редакторка Владислава Кудєльник.
Для кого: Для учасників Клубу Цукру та спільноти міста, яка шукає підтримку, натхнення й історії про світло в темряві. Вартість примірника для членів клубу — 500 грн.
«Бізнес забутих предків»
Хто запустив: LIGA.net.
Суть і формат: Серійний спецпроєкт про забуте економічне життя Гетьманщини — козацьких банкірів, підприємливих жінок, купців, ремісничих цехів, винокурень, кредитних товариств та мануфактур, яке імперія замовчувала. Матеріали поєднують історичні факти, емоційний сторітелінг та практичні інсайти для сучасного бізнесу.
«Проєкт “Бізнес забутих предків” повертає голос і обличчя тим, кого викреслили з нашої пам’яті. Це — акт відновлення гідності. Ми хочемо показати, що в українців завжди була не лише воля, а й ділова хватка. У нас були свої підприємці, свої амбіції, свої економічні традиції. Наше майбутнє опирається не на вигадане походження, а на реальну, багату, хоч і забуту традицію підприємництва», — пояснює CEO медіахолдингу Ligamedia Наталія Котенева.
Перша історія — про династію Кандиб, яка створила торгову імперію на експорті худоби до Європи, з драмами, скандалами, сімейними конфліктами та весільною економікою.
Для кого: Для підприємців, бізнес-спільноти та українців, зацікавлених в історії економічної ідентичності.
Подкасти
«1325: жінки, мир, безпека — від ООН до України»
Хто запустив: «Громадське радіо» у співпраці з ГО «Жінки в медіа», ведучі — Анастасія Багаліка та Ліза Кузьменко.
Суть і формат: серія з семи подкастів до 25-річчя Резолюції ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», де розкривають втілення її принципів в Україні: роль жінок у Силах оборони, Нацполіції, миротворчих місіях, переговорах, на національному рівні та в громадах, а також законодавчі виклики.
Перший випуск — розмова з уповноваженою з гендерної політики Катериною Левченко про значення резолюції для суспільства. Випуски виходять щосуботи о 14:10 в етері, на сайті та подкаст-платформах.
«Проєкт “1325” наразі влучає у дуже важливу тематику, яка довгий час залишалася білою плямою у медіа. Якщо сказати сухою бюрократичною мовою, то йдеться про виконання Україною стратегії ООН 1325 “Жінки. Мир. Безпека”. А насправді — це подкаст про зусилля сотень, а можливо й тисяч людей задля залучення більшої кількості жінок у сектор безпеки і оборони, створення для них кар’єрних ліфтів, руйнування стереотипів про те, що жінка не може впливати на безпекові процеси, бо це чоловіча сфера», — розповіла Анастасія Багаліка.
«1325 — це не лише міжнародний документ, а й практичний інструмент, який відкриває жінкам більше можливостей брати участь у процесах безпеки, оборони та відновлення країни. А подкаст дає змогу пояснити простими словами, чому 1325 стосується кожного і кожної з нас», — зазначає Ліза Кузьменко.
Для кого: для тих, хто прагне сучасних підходів до соціальних проблем, зокрема участі жінок у рішеннях щодо миру, війни та відновлення.
Фінансування: за підтримки Уряду Королівства Нідерландів у межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби — місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий Фонд.
Що далі: наступні випуски — про ролі жінок у Силах оборони, Нацполіції, миротворчих місій та мирних переговорів, про виклики на національному рівні та рівні громад, та питання необхідних змін в українське законодавство.
«Хроніки відкритих даних»
Хто запустив: Texty.org.ua у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.
Суть і формат: Серія з 12 подкастів на YouTube-каналі «Дія.Відкриті дані», де гості в легкому форматі діляться досвідом про відкриті дані — від історії їхнього розвитку в Україні за 10 років до конкретних тем: екологічні та видобувні дані, роль донорів, користь для бізнесу, відкритість місцевих адміністрацій і міських рад.
Ведучі — Денис Губашов, експерт із відкритих даних, та Марина Остренська, головна спеціалістка експертної групи розвитку сфери відкритих даних директорату електронних реєстрів і даних Мінцифри.
Для кого: і для досвідчених спеціалістів, які хочуть осмислити шлях розвитку сфери відкритих даних, і для новачків, які хочуть увійти у тему через живі історії та особистий досвід.
«Студія пам’яті»
Хто працює над проєктом: Sebto Media.
Авторка та ведуча — дослідниця культурної пам’яті та травми Христя Рутар;
продюсерка — Дарина Заржицька;
композитор, зведення і саунддизайн — Тарас Галаневич;
дизайн — Марк Мостовий;
промоція — Дася Гоптар та Аня Ткачук.
Суть і формат: Подкаст про те, як суспільства пам’ятають події, зокрема українське, з поєднанням теоретичного погляду та практичних історій фахівців у полі пам’яті.
Епізоди виходять щотижня, планується 10 випусків, уже доступні 6: про культурну пам’ять, усну історію, літературу, музеї, Пласт як місце пам’яті й візуальну мову пам’яті. Христя Рутар говорить із гостями про окремі аспекти того, як пам’ятають суспільства, зокрема українське.
Для кого: для академічного середовища (викладачі, студентство), але адаптовано для широкої аудиторії без спеціальних знань — тих, хто цікавиться теорією та практикою того, як пам’ять формує суспільство, травму та ідентичність, особливо в українському контексті.
«Коли ми шукали візуальне та звукове рішення, то надихалися естетикою темної академії. Це також відобразили і у проморолику», — кажуть у Sebto Media.
Фінансування: за підтримки House of Europe та Vidnova Lab.
Що далі: «Культурна пам’ять — це один із наших стратегічних тематичних напрямів, із яким ми ще не працювали. Найперша мотивація для нашої команди взятися за цей проєкт полягала у тому, що разом із дослідницею ми можемо зробити гарну точку входу у тему для себе. Отримавши більше знань, ми зможемо розвивати складніші, наративні проєкти, що стосуються теми пам’яті. У роботі над цим подкастом у нас з’явилося кілька ідей, які ми зможемо розвивати 2026 року», — розповіла «Рівням медіа» Дарина Заржицька, директорка Sebto media.