Постачальники новин і брехні

Дані про джерела (дез)інформації із опитування Rating Group і Консультативної місії Європейського Союзу

Sep 28, 2025

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні з 2015-го щороку опитують українців про ставлення до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС. Серед іншого цікавляться й тим, звідки українці беруть новини та чи вважають гострою проблему дезінформації. Погляньмо на результати 2025 року.

Як і кого опитували

Терміни проведення: із 31 липня до 5 серпня 2025 року.
Метод: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing) — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів.
Вибірка: 2000 респондентів від 18 років і старші в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України‍
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (похибка — не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).

Що дані говорять про джерела інформації українців

Telegram-канали утримують свої позиції як головне джерело новин для українців: із 47% опитуваних, що брали новини переважно звідти протягом 2024 року, до 51% 2025-го. Інші платформи значно поступаються месенджеру:

• трансляції та сюжети блогерів на YouTube — 25%;

• розповіді знайомих, друзів, родичів або колег — 22%;

• телемарафон «Єдині новини» — 21%;

• офіційні вебсторінки та соцмережі державних органів — 17%.

Якщо говорити в цілому про підписку на канали з різних платформ, які пишуть про новини чи події, то лідирують Telegram — 62%, YouTube — 32%, Facebook — 22%.

Цікаво поглянути й на розподіл за соціально-демографічними характеристиками. Так, молодші українці вибирають Telegram, а старші — YouTube і телемарафон. Бідніші українці довіряють телебаченню, багатші — інтернет-медіа та офіційним сторінкам державних органів.

Сприйняття дезінформації

Опитувані вважають соцмережі, які є основними джерелами новин, водночас і головними осередками дезінформації. Таке сприйняття соцмереж поширилося з 53% до 58%, а месенджерів — ще стрімкіше, з 35% до 45%.

Водночас частка тих, хто вважає телебачення джерелом фейків, знизилася з 32% до 27%. У тому, що родичі чи друзі можуть передавати фейкові новини, впевнені лише 15 % опитаних.

84% респондентів стурбовані (дуже чи помірно) впливом та поширенням дезінформації та фейкових новин. Серед молоді стурбованих трохи менше, ніж серед старших груп.

Спростування потенційно фейкової інформації українці шукатимуть у:

• незалежних журналістів — 44%;

• Центру протидії дезінформації — 42%;

• Офісу Президента — 26%;

• міжнародних організацій — 21%.