Навіть темрява й холод не завадили медійникам виконувати свою роботу й готувати оновлення до весни. У цьому матеріалі зібрані два десятки проєктів, які українські медіа запустили в лютому 2026-го року. Усі добірки за попередні й наступні місяці шукайте в окремому розділі на сайті.
Якщо хочете потрапити в добірку за наступні місяці — заповнюйте спеціальну форму, яка відкрита постійно.
📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.
Масштабні зміни
Оновлення Retailers.ua
Хто зробив: нішеве медіа про торгівлю Retailers.ua оголосило про перезапуск, а новим головним редактором став Михайло Пилипчук.
Суть і формат: після періоду, коли на сайті публікували переважно новини, Retailers.ua повертається до повноцінного формату з аналітичними матеріалами та командою. У межах перезапуску медіа оновлює візуальну айдентику та UX сайту, а також відновлює й розвиває Instagram, Telegram і Facebook як окремі майданчики для дистрибуції контенту.
Михайло Пилипчук розповів «Детектору медіа», що прагне зробити Retailers.ua передовою профільною платформою серед B2B-медіа про ритейл та електронну комерцію в Україні.
«Для нас важливо підвищувати якість аналітики, регулярно публікувати інтерв’ю з бізнесменами, запускати тематичні спецпроєкти та формувати професійну спільноту однодумців навколо медіа. Ми також хочемо досліджувати тренди й технології, зокрема стрімкий розвиток штучного інтелекту, а також аналізувати поведінку споживачів», — додав він.
Для кого: видання орієнтується на власників бізнесів, топменеджерів і фахівців з e-commerce та ритейлу, яким цікаві теми інвестицій, глобальних трендів ритейлу та експертної аналітики
Що далі: команда планує запустити авторські колонки, повернути рубрику «Очима споживача» з практичними розборами сервісів і застосунків, а також розвивати формат «Один день із життя» про внутрішню кухню ритейлу.
Dostup Media
Хто запустив: команда закритого кропивницького інтернет-видання «Точка доступу» заснувала нове незалежне медіа Dostup Media. Головною редакторкою проєкту є Ольга Зима.
Суть і формат: редакція «Точки доступу» продовжує роботу під новим брендом зі збереженням команди, цінностей та редакційних принципів. Їм вдалося зберегти й архів матеріалів, створених командою за 12 років.
Основною платформою для матеріалів, розслідувань і аналітики став сайт, а соцмережі команда використовує як канали дистрибуції, залучення аудиторії та формування спільноти.
Для кого: для читачів Кропивницького та Кіровоградщини, а також для аудиторії, яка шукає незалежні регіональні медіа з фокусом на антикорупційні матеріали, журналістські розслідування та висвітлення судових процесів.
Що далі: команда продовжує покращувати навігацію сайту й невдовзі додасть нові блоки, зокрема короткі відео та окремий розділ «Колонки» для авторських і експертних текстів. Також у 2026 році редакція хоче посилити роботу зі спільнотою через офлайн-заходи та розпочинає міжнародний обмін досвідом із норвезькою газетою Fædrelandsvennen у межах Norwegian Partnerships Program за підтримки Асоціації незалежних регіональних видавців.
Оновлений сайт Rayon.in.ua
Хто запустив: національна мережа гіперлокальних медіа Rayon.in.ua, яка працює в структурі CID Media Group.
Суть і формат: сайт оновили для нової моделі взаємодії з аудиторією та з розширеною функціональністю для спільноти «Друзі Району». За технічну реалізацію та розроблення сучасного інтерфейсу відповідала київська команда Element Agency.
«Ми створили платформу, яка враховує потреби читача, підтримує авторів і дозволяє експериментувати з новими форматами, від ексклюзивів до історичних матеріалів», — сказала Наталія Пахайчук, шеф-редакторка мережі.
Сайт адаптований під смартфони, також туди інтегрували штучний інтелект та можливості для різних форматів читацьких внесків — як регулярних, так і разових за кнопкою «Подякувати».
Фінансування: оновлення сайту стало результатом понад року роботи за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
Що далі: Команда планує розвивати преміумдоступ до історичних та ексклюзивних матеріалів, експериментувати з новими моделями монетизації та працювати з архівами із застосуванням штучного інтелекту для пошуку й аналітики.
Нові напрями чи платформи
Авторські колонки та блоги на сайті
Хто запустив: «Громадське радіо».
Суть і формат: це окремий розділ для текстів від експертів, фахівців, активістів і авторів із власною оптикою. Редакція бачить запит читачів на персональний виклад думки експертів, що відрізняється від більш формальних новин і репортажів.
«Ми обираємо цікаві, актуальні та недостатньо проговорені у суспільстві теми», — написала Вікторія Єрмолаєва, головна редакторка «Громадського радіо».
Серед перших колонок — тексти про роботу з ветеранами, здоров’я, чутливу комунікацію та американську політику.
«Теми — про життя, як воно є. Медицина, вразливість, політичні події та ситуація на фронті. Чесно, прямо і з власним досвідом і знаннями авторів», — прокоментувала «Детектору медіа» Олена Ребрик, шефредакторка сайту «Громадського радіо».
Для кого: для читачів, яким потрібні не лише новини, а й особисті колонки з поясненнями, досвідом і фаховим поглядом на медицину, вразливість, політику, фронт та інші недоговорені теми.
«УП 100. Бізнес»
Хто запустив: «Українська правда» до 20-річчя «Економічної правди».
Суть і формат: це рейтинг-відзнака для 100 представників бізнесу, які роблять внесок у розвиток ринкових відносин на принципах доброчесності, вільної конкуренції та відкритого доступу.
Лауреатів відбиратимуть за критеріями рентабельності, створення і підтримки робочих місць, доброчесності та відповідності ESG-стандартам. Список формуватимуть професійне журі та редакція «Економічної правди» в дев’яти галузях — від ІТ і мілтеху до фінансів, торгівлі та послуг.
«Бізнес — це про створення. А без тих, хто створює, не може бути ані успішної країни, ані економіки України після війни. Саме тому ми хочемо відзначити й надихнути цих людей», — пояснює Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди».
Для кого: для підприємців і керівників компаній, які ведуть бізнес законно, створюють робочі місця, залучають інвестиції та допомагають армії, громадам або ветеранам. Окремо відзначать представників малого бізнесу, які поділяють принципи ринкової економіки та підтримують Сили оборони й ветеранів.
Що далі: заявки приймали до 5 березня 2026 року, а оголошення списку «УП 100. Бізнес» і нагородження переможців заплановані на 25 червня 2026 року в межах святкування 20-річчя «Економічної правди».
Мобільний застосунок «FreeДом»
Хто запустив: державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» для телеканалу «FreeДом».
Суть і формат: це безплатний мобільний застосунок, який дає доступ до прямого ефіру каналу та бібліотеки контенту. У ньому вже доступні програми «Спеціальний репортаж», «В ізоляції», «Новини вільних народів», «Трибунал», «Федя, дичь», «Гібридні спецоперації», «Стратегія свободи», а також добірка документальних фільмів та інші проєкти.
«Ми прагнемо, щоб контент іномовлення був максимально доступний на різних платформах. (..) Це можливість дати доступ до нашого ефіру й контенту навіть там, де звичні платформи заблоковані або працюють з обмеженнями», — прокоментувала генеральна директорка ДП МПІУ Юлія Бін.
Для кого: для російськомовної аудиторії за межами України, а також для користувачів у країнах, де діють обмеження інтернету, блокування сайтів чи платформ у соцмережах. Після завантаження застосунок не потребує додаткової авторизації, а дивитися контент можна без використання VPN.
Завантажити застосунок можна в Google Play та App Store. Також для користувачів доступна вебверсія застосунку.
Чатбот у Telegram від Gorodok.City
Хто запустив: онлайн-медіа Gorodok.City з Городка на Хмельниччині.
Суть і формат: редакція запустила чатбот для комунікації з читачами та збору зворотного зв’язку. Користувачі можуть голосувати за теми майбутніх матеріалів, пропонувати ідеї та ставити запитання журналістам і представникам місцевої влади. Теми, які отримають найбільшу підтримку, редакція планує висвітлювати на сайті Gorodok.City, а також у газеті, на радіо й телеканалі.
«Ми вже маємо понад 100 підписників і понад 2300 взаємодій. Надійшло дев’ять звернень від читачів», — розповіла ІМІ Наталія Попович, директорка-редакторка Gorodok.City.
Що далі: Наразі сервіс працює в тестовому режимі, а після його завершення чатбот планують зробити постійним інструментом взаємодії з аудиторією. Також раз на тиждень бот надсилатиме підписникам короткі опитування про теми, які їх цікавлять, і повідомлятиме про нові матеріали та ініціативи.
ШІ-модерація коментарів «Полтавщини»
Хто запустив: полтавське онлайн-медіа «Полтавщина»
Суть і формат: редакція запровадила ШІ-модерацію коментарів у своїх Telegram-спільнотах і тестує її на сайті, щоб автоматично відсівати спам, провокації та токсичні повідомлення.
Проєкт виріс із Telegram-бота «Тероборона чату», який раніше захищав канал і місцевий чат «Полтава» від ботів, а тепер команда створила власного бота-модератора на основі моделі штучного інтелекту.
За даними редакції, бот щодня автоматично опрацьовує майже 1000 коментарів, понад 11% із них визначає як спам і видаляє понад 95% таких повідомлень.
«Аналіз коментарів живих людей складний тим, що потрібно розуміти не лише контекст розмови і місцеву специфіку, а й ті «художні» образи, які використовують наші читачі у своїх висловлюваннях. Ще складніше — провести межу між емоційною критикою влади і переходом на особисті образи», — розповів Едуард Ткаченко
Фінансування: ідею підтримали Scandinavian foundation Ukrainian Media Fund Nordic та Національна спілка журналістів України.
Що далі: система ще неідеальна, тому помилково видалені повідомлення перевіряють вручну та за потреби відновлюють. Команда також експериментувала з функцією, за якої ШІ мав би втручатися в дискусії й переводити їх у конструктивніше русло, але її поки відклали.
Слухати й дивитися
«Музей думок»
Хто запустив: «Інформатор Калуш». Автори і ведучі проєкту — головна редакторка Тетяна Кіндюх, журналіст Ярослав Куцій, журналістка Вікторія Ганчук, керівниця проєкту — Віталія Пігуляк.
Суть і формат: це серія подкастів-роздумів про життя, свідомість і питання, які не прив’язані до новинного циклу.
У пілотному випуску ведучі говорять із психотерапевтом Олександром Савчиним про те, як працює свідомість людини, чим усвідомлення відрізняється від зосередження, чи можна перенести свідомість на цифрові носії та хто насправді ухвалює наші рішення.
«Коли так багато новинного контенту несеться навкруги, важливо і для журналістів, і для читачів/слухачів мати місце, де можна трохи заземлитись і подумати разом про теми, котрі живуть поза часом», — розповіла для «Рівнів медіа» Віталія Пігуляк, директорка медіа.
Для кого: для широкої аудиторії, якій цікаво не просто споживати розмовний контент, а слухати, зупинятися й обдумувати почуте.
«В етері турнір»
Хто запустив: «Громадське радіо», ведучий —спортивний оглядач Євгеном Савватєєв.
Суть і формат: Це щотижневий подкаст про головні події спорту в Україні та світі. У першому випуску Савватєєв говорив про старт Зимової Олімпіади-2026, участь української збірної в 11 видах спорту, 46 ліцензій для наших спортсменів і допуск так званих «нейтральних» атлетів із Росії та Білорусі. Наступні теж були присвячені Олімпіаді й Паралімпіаді.
Для кого: для слухачів, які хочуть швидко дізнатися найважливіші оновлення українського та світового спорту, зокрема великих міжнародних турнірів, олімпійських подій і спортивних скандалів.
Що далі: нові випуски виходять щоп’ятниці о 8:45 в етері «Громадського радіо» та на подкаст-платформах.
Слухати тут: https://hromadske.radio/podcasts/v-eteri-turnir
«З понеділка!»
Хто випускає: «Громадське радіо», авторка й ведуча проєкту — Катерина Мацюпа, журналістка, хелс-коуч, експертка з харчування та консультантка в методі КПТ.
Суть і формат: «З понеділка!» оновили — тепер це подкаст про те, як покращувати якість життя і зробити так, щоб поради про харчування та фізичну активність працювали в реальному житті.
У новому сезоні більше уваги приділяють практичним темам: як зібрати корисну тарілку з того, що є під рукою, чи потрібно рахувати калорії, як утримувати вагу після схуднення і навіщо білок у раціоні тощо.
«Змінюються обставини, змінюються запити авдиторії, тому й формат програми час від часу змінюється», — сказала Катерина Мацюпа, авторка й ведуча подкасту.
Для кого: для людей, які хочуть комфортніше почуватися у власному тілі та шукають практичні, прикладні поради про харчування, фізичну активність і щоденні звички
Що далі: нові випуски можна дивитися на YouTube-каналі «З понеділка!», слухати в етері «Громадського радіо» щопонеділка о 15:10 та щосереди о 20:10, а також на подкаст-платформах; текстові версії виходять на сайті.
«Мимо волі»
Хто запустив: «Суспільне» разом із виданням «Ґрати», автором і ведучим проєкту став журналіст Олексій Арунян.
Суть і формат: перший сезон подкасту присвячений історії двох жительок Лиману — Тетяни Потапенко і Валентини Ткач, які були «вуличними» й допомагали жителям міста під час окупації. Наприкінці 2022 року СБУ затримала їх на Донеччині та звинуватила в колабораціонізмі.
Це наративний подкаст про життя людей в окупації, межу між виживанням і співпрацею з окупантами та те, як такі справи розглядає українська система правосуддя.
«Варто розуміти, що люди на окупованих територіях опиняються в надважких умовах та контактують із загарбниками з різних причин: хтось через проросійські переконання, а хтось — вимушено заради виживання. Важливо, щоб слідчі й суди враховували ці складні обставини та норми міжнародного гуманітарного права. Наскільки це вдається наразі, ми прагнемо показати й обговорити на прикладі справи лиманських вуличних», — пояснює Олексій Арунян, автор і ведучий подкасту.
Для кого: Для слухачів, яких цікавлять теми окупації, реінтеграції звільнених територій, правосуддя у справах про колабораціонізм і людські історії виживання під російським контролем.
Що далі: команда «Суспільного» розроблятиме більше складних наративних проєктів із захопливими історіями героїв.
Мистецтво, що проходимо повз
Хто запустив: телеканал «Суспільне Культура». Виконавча продюсерка проєкту — Юлія Ісакова, режисер — Олексій Мулявін.
Суть і формат: це програма про митців і мисткинь, які працювали з монументальним мистецтвом у публічному просторі. Роботи героїв проєкту можна зустріти у Києві, Львові, Житомирі, Кременчуці, Чорнобилі, Чернігові, Калиті та багатьох інших містах і селах.
«Під час роботи над сценаріями ми намагалися зрозуміти, де ці люди знаходили стільки внутрішньої сили, аби не зламатися та продовжувати творити попри неприйняття їхньої творчості режимом; прослуховування майстерень чи домівок; відкрите знищення робіт і переслідування…», — розповіла Юлія Ісакова.
«Проєкт наповнений образами й метафорами, які доповнюють той мистецький контекст, в який ми прагнемо перенести глядача», — додав режисер Олексій Мулявін.
Для кого: Для глядачів, які цікавляться українським мистецтвом, історією монументалістики та культурною спадщиною України.
Перший випуск: 1 лютого 2026 року на телеканалі «Суспільне Культура». Також деякі випуски вже можна переглянути на YouTube.
«Шоу без назви» про новини технологій
Хто запустив: AIN.UA, українське медіа про технології, бізнес і стартапи
Суть і формат: щотижневий короткий відеоогляд головних технологічних новин тижня на YouTube-каналі AIN.UA.
Для кого: для аудиторії, яка хоче швидко стежити за новинами технологій, космосу, соцмереж і штучного інтелекту та віддає перевагу відео, а не текстовим дайджестам.
Новий сезон UNZIP
Хто запустив: «Суспільне Культура», ведучий проєкту — Альберт Цукренко.
Суть і формат: це п’ятий сезон подкасту-занурення в архіви української музики, у якому Цукренко разом із гостями шукає відповіді на питання української музичної ідентичності та слухає записи з архівів Українського Радіо.
«UNZIP — це такий подкаст, в якому теми випусків і, відповідно, тематика пісень, які я підбираю в архіві Українського Радіо, нерозривно пов’язані з особистістю гостя чи гості кожного епізоду. Тож у цьому сенсі нічого не змінюється. Але є інша важлива зміна. UNZIP починався як аудіоподкаст, потім у якийсь момент ми спробували зробити його у відеоформаті, і цей формат дуже “зайшов”. Тож у новому сезоні відео стане більше. Зіркових гостей — теж», — поділився Альберт Цукренко.
Один із перших випусків сезону вийшов із Василем Байдаком — у ньому говорять про стендап, щирість, гроші, розвиток комедії в Україні та слухають пісні про професії з архіву Українського Радіо.
За попередні чотири сезони UNZIP випустив 32 епізоди й зібрав понад 800 000 прослуховувань на всіх платформах.
Для кого: для слухачів, які цікавляться історією української музики, культурною ідентичністю та сучасними розмовами на перетині музики, культури й суспільства.
Що далі: в новому сезоні запланували 16 розмов про українську музику, а серед гостей анонсували коміка Василя Байдака, режисера Павла Острікова, блогерку Емму Антонюк, музиканта Жеку Кургана та мисткиню Діну Чмуж. Випуски виходитимуть раз на два тижні.
«Пенсія. Як це працює»
Хто запустив: Українське радіо, ведучий програми — Владислав Красніцький
Суть і формат: це програма про фінансове довголіття та планування пенсійних заощаджень навіть в умовах війни й економічної нестабільності.
Проєкт розрахований на 10 епізодів, у яких слухачам пояснюватимуть, як працює пенсійна система, як можна збільшити виплати та як інвестувати у власне фінансове майбутнє. У першому випуску говорили про джерела пенсійних виплат, пенсійний вік і ризики для тих, хто отримує зарплату «в конверті».
Для кого: програма орієнтована насамперед на людей середнього віку, але, за задумом команди, буде корисною і молодшим слухачам, які хочуть раніше почати планувати своє фінансове майбутнє.
Фінансування: за підтримки Ради Європи.
Що далі: Нові епізоди виходять щовівторка о 10:07 в ефірі Українського радіо, також можна слухати на сайті.
«Нащо читати»
Хто запустив: «Локальна історія», ведучі — Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук і професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Суть і формат: ведучі подкасту в кожному випуску обирають одну книгу й детально розбирають її зміст, історичний контекст і значення для сучасного читача.
Перший епізод присвятили книжці Крістофера Кларка «Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849» і розмові про «Весну народів», українське місце в європейській історії та те, чому без розуміння 1848 року важко зрозуміти сучасну Україну.
Для кого: для читачів і слухачів, які цікавляться історичною літературою, хочуть глибше розуміти книжки про минуле та шукати в них пояснення сучасних процесів.
Пам’ятати й осмислювати
«Поверніть мені ім’я»
Хто запустив: «Радіо Свобода», автор стрічки — воєнкор Мар’ян Кушнір.
Суть і формат: це документальний фільм про повернення тіл українських військових, які вважалися зниклими безвісти. Стрічка починається на полі бою й завершується тоді, коли тіла загиблих знаходять, ідентифікують та повертають рідним.
«Я хочу, аби кожне ім’я знайшли і повернули додому. Аби 80 тисяч — це не про статистику. Аби кожне ім’я, яке встановлять, — це про мужність, героїзм. Ми зобов’язані з вами цим людям, ми зобов’язані повернути їхнє ім’я і пам’ятати його», — написав автор фільму Мар’ян Кушнір.
Фільм вийшов 17 лютого на YouTube, а прем’єра відбулася 10 лютого в київському кінотеатрі «Жовтень»
Для кого: для широкої аудиторії, а також для родин безвісти зниклих, військових, ветеранів, правозахисників і всіх, хто хоче краще зрозуміти, що стоїть за статусом «зниклий безвісти».
Фінансування: команда «Радіо Свобода» готувала фільм пів року, зокрема за підтримки Пулітцерівського центру.
«Розмови про український схід»
Хто запустив: «Східний Варіант».
Суть і формат: Це цикл відвертих розмов із вихідцями зі сходу України — військовослужбовцями, активістами, представниками громадських організацій та людьми, чиї життя змінила війна.
У випусках говорять про спогади про український Схід, життя в окупації, досвід спротиву у 2014 році, виклики для ВПО та психологічні наслідки чотирьох років повномасштабної війни.
«У подкастах звучатимуть спогади очевидців, які підтверджують: Донеччина і Луганщина завжди були українськими, а схід чинив опір із перших днів російської агресії», — наголосила редакція.
Героєм першого випуску став військовослужбовець і активіст Віталій Овчаренко, який народився в Лимані й жив у Донецьку.
Для кого: для аудиторії, яка хоче краще зрозуміти досвід людей зі Сходу, історію проукраїнського спротиву на Донеччині та Луганщині й наслідки війни для регіону.
Фінансування: від Європейського Союзу.
Що далі: подкасти виходитимуть щовівторка та щоп’ятниці на YouTube-каналі «Східного Варіанта».
«Культура безсмертя: пам’ять у часі війни»
Хто запустив: «Радіо Культура». Автор — молодший лейтенант 2-го корпусу «Хартія» НГУ України та історик Вахтанг Кіпіані, продюсерка — Ольга Мовчан.
Суть і формат: це серія з п’яти випусків про те, як біль втрати перетворити на тривалу національну пам’ять, як зберегти імена полеглих військових і цивільних та які нові меморіальні практики формуються під час російсько-української війни.
У проєкті йдеться про ритуальну етику й естетику, межу між особистим болем і публічним обов’язком пам’ятати, а також про ставлення до могил ворогів і пам’ятників, що говорять мовою імперії.
«Цей проєкт — про спосіб пошуку рішення, яке дозволить нам максимально довго не забувати про той чин, про ту жертву, яку надала наша нація в цій війні. (...) Імена людей, які загинули за батьківщину, за нас усіх, не мають бути забуті. Тому різними візуальними, документальними практиками треба пам’ять про людей утримувати. Цей проєкт кількома мазками спробує пояснити підхід, який, на мій погляд, може бути», — сказав Вахтанг Кіпіані.
Для кого: для слухачів, яких цікавлять історична пам’ять, культура вшанування загиблих, меморіалізація війни та суспільна розмова про втрату
Що далі: випуски можна слухати на подкаст-платформах і в етері «Радіо Культура».