20-річна редакторка щось таки знала
Про право на свій голос і простір: поради, що витримали десятиліття
Привіт, колего! Дар’я Трапезнікова на зв’язку з 37-м випуском розсилки про медіасвіт, у якому — запізнілі (але майже дозрілі) рефлексії до днів народження. Наприкінці червня мені виповнилося 30, а “Рівням медіа” — рік.
Трохи цифр: понад 700 підписників на цю розсилку, 53 передплатників на монобазі (всього за рік було більше, але є відтік). Зі стабільного — 36 випусків розсилки, понад 600 опублікованих для передплатників можливостей, а також канал про продукти і стратегії довкола них Changelog, якому кілька тижнів. Із нестабільного — кілька спроб почати вести соцмережі саме для “Рівнів” і не такий великий, як хотілося б, набір матеріалів для передплатників Наступного рівня.
Завжди актуальні поради
Заснування “Медіамейкера” я присвячувала 15-16-річній собі, яка вперше стала головною редакторкою — у шкільній газеті. Те видання мало хто читав, і часто це було one girl show, але girl була on a mission — робити щось нове, цікаве та якісне й рости разом із виданням. “Медіамейкеру” з аудиторією і з командою пощастило набагато більше, але це не вберегло від сумної долі.
“Рівні медіа” ж були не лише відповіддю на закриття ММ і спробою зберегти напрацювання й довіру спільноти, а і спробою відстояти простір для самовираження. На різних етапах моєї кар’єри так чи інакше виникала тема сили власного голосу. Яке право я маю про це писати? Чи достатньо вкладено в цей матеріал? Чи не є я бездушною машиною, яка просто пропускає через себе тексти на вичитку за редакційними стандартами? Чи вистачає мені клепки та сміливості, аби взяти на себе керування командою?
Впевнена, щось із цього знайомо і джунам та мідлам, яких “шліфують” під стандарти професії й окремого видання. Щось — редакторам і керівникам, які поступово гублять власний голос і стиль, щодня шліфуючи всіх інших під рамки спільної справи.
Я думала, що доволі добре пам’ятаю себе в студентстві і своє бачення місця в професії. Яким же сюрпризом на днях стало для мене відкрити записник, який я вела у 19-20, і побачити й там на багатьох сторінках “своє медіа” й кілька разів капсом ГОВОРИТИ СВОЇМ ГОЛОСОМ. Начисто забула, як і чому тоді ця тема займала стільки простору в думках.
На секунду я пошкодувала, що чогось мені тоді забракло, аби з друзями підняти на ноги медіа з ухилом у соціальну журналістику. Мабуть, цікаво було би зараз бути співвласницею медіа з 10-річною історією 😅
Та потім я побачила, що одним із варіантів для свого медіа було щось про те, як робити медіа. І от виходить, що якоюсь мірою я опинилася там, де планувалося.
***
20-річна я дуже любила роздавати мудрі поради (і їм не слідувати 🌚). Нині я доповню дещо з них досвідом за рік роботи над “Рівнями”. Залишу їх собі майбутній і тим із вас, хто так само носить в собі занозу щодо власного проєкту чи розвитку особистого бренду. Вони переважно очевидні, але, як показує практика, саме таким ми часто нехтуємо.
☝🏻 “Треба все ретельно спланувати”. База базова перед кожним запуском — але найскладніше не втілити план, а не застрягнути в проєктуванні кістяка й надбудов. Бо в теорії все може бути дуже струнким, а на практиці — швидко хрусне під навантаженням. Тож краще перевірити міцність плану якомога швидше.
☝🏻 “Виділи собі час і простір на все”. Із фултайм-роботою лишаються вечори й вихідні. Але якщо є можливість перекроїти свій день так, щоб працювати над своїм проєктом до робочих годин чи в найбільш продуктивний час доби, коли мозок не засмажений — варто спробувати. Як і уривати будь-який вільний чи оптимізований час на думки про свій проєкт.
Водночас на відпочинок, домашні справи чи брейнрот треба виділяти хоча б пару вечорів (або годин у вечорах) і один вихідний.
Не менш важливо дбати і про простір:
Системно організовувати справи, джерела, сирі ідеї, чернетки й готовий контент, щоб не витрачати зайві хвилини на орієнтування в них. Я за цей рік перепробувала кілька структур у Notion (і навіть у паперових блокнотах) і не скажу, що знайшла ідеально робочу.
Буквально — готувати собі простір для роботи й умови в ньому. Якщо вдома\в офісі\в кафе ви не можете зосередитись — краще пошукати щось інше, щоб продуктивно витратити ті години, які ви виділили на свій проєкт.
☝🏻 “Слушний момент налагоджувати процеси — зараз”. Саме якісні процеси й підтримують планування (особливо найамбіційніше). “Налагодити процеси” звучить непідйомно, але насправді на старті найкраще це робити ітераційно — переглядати те, що є, і вносити зміни. Адже тоді процес уже буде перевірений практикою, а отже ближчий до реальності.
10 років тому у мене не було автоматизації й ШІ, але вони відчутно підтримують мене зараз. Це переналаштування процесів, тож може здаватися непідйомним. Але ці кілька годин на копирсання у техстеку — хороша альтернатива сотням годин на рутину, яка зменшує кайф від роботи над проєктом.
☝🏻 “Це твоє завдання — вивести це в пріоритет”. На наш час претендує багато людей і проєктів, і зобов’язання перед іншими людьми здаються важливішими, ніж перед своєю справою. Якщо свій проєкт постійно задвигається на задній план — треба спочатку перевірити мотивацію й усі зобов’язання, потім перепланувати час і виставити кордони. Бо, на відміну від рідних, замовників чи керівника на основній роботі, адвокатувати перед вами ваш проєкт і вмовляти\змушувати попрацювати над ним крім вас — нікому.
☝🏻”Хоча б мінімум краще, ніж нічого”
Дисципліна регулярних виходів vs перфекціонізм. Сучасний цифровий світ вимагає від нас все більше присутності в ньому — одним постом про щось не достукаєшся навіть до суперфанів, не те що до нової аудиторії.
Визнання обмежень + поступовість. Для солооператора ця рамка “обмеження+поступові запуски” критично важлива — не факт, що вбереже від завеликої кількості зобов’язань, але принаймні сповільнить вигорання.
Які плани на другий рік
Триматиму екосистемний фокус — дивитися на медіасвіт крізь призму агентності, продуктового мислення, та тактичних кроків до стійкішої стратегії. Поки “Рівні медіа” такі:
🟣 На Базовому рівні (безплатно) — канал Changelog. Замість щомісячних добірок медіапродуктів — короткі пости про те, що вдало й цікаво запускають і розвивають медіа в Україні та світі, що змінюють у себе платформи. Цим можна надихнутися на зміни у ваших продуктах. Приєднуйтеся тут.
🟣 На Стратегічному рівні (безплатно) — розсилка, на яку ви вже підписані. Розглядаємо важливі для українського ринку новини, а також кейси, статистику і тренди, тримаючи в голові питання “Що це означає для мого медіа та на який шлях мені це вказує?”
🟣 На Наступному рівні (платно) — практичні дії та інструменти, які допоможуть впровадити висновки з попередніх двох рівнів. Зробити його регулярним і справді корисним — пріоритет. Приєднуйтеся тут
🟣 Бонусний рівень — гранти, навчання та інші можливості для розвитку вашої агентності та стійкості вашого медіа. Приєднуйтеся тут
Проєкт неможливий без зворотного зв’язку від спільноти. Як можна підтримати “Рівні медіа”?
Рефлексувати про те, що я пишу — або відповідаючи на мої листи, або в постах у соцмережах.
Запросити колег і друзів із медіа читати канал Changelog і цю розсилку.
Якщо бачите цінність у платних рівнях із можливостями та прикладними матеріалами — підтримати проєкт платною підпискою.
На завершення — можливості
✔️ Fellowship for Mediamakers від MDF та MICT: щомісячна стипендія, навчання та спільнота молодих і зухвалих. Якщо вам чи колегам до 25 — заявку чекають тут до 27 липня.
✔️ Другий набір програми менторства від топових C-Level керівників України від Mentors4Starters Ukraine: якщо у вас від 5 років досвіду і потреба в погляді на кар’єру збоку — подавайтеся до 16 серпня.