Усе й усі в соцмережах
Де українці спілкуються, звідки отримують новини та чи готові за них платити: дослідження «Інтерньюз-Україна»
Після закриття USAID була загроза припинення масштабних щорічних досліджень медіаспоживання від проєкту USAID «Медійна програма в Україні», що впроваджувався Internews Network. 2025 року ГО «Інтерньюз-Україна» знайшли нових партнерів і наприкінці вересня презентували чергове дослідження медіаспоживання. У цьому тексті — його ключові результати, можна переглянути звіти 2020, 2021, 2022, 2023 і 2024 років.
Про дослідження
Воно виконане ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки уряду Канади й французької агенції з розвитку медіа CFI..
Фокус-групи проведено 28–29 травня та 30 липня – 1 серпня 2025 року, face-to-face опитування 13 червня – 7 липня 2025 року.
Вибірка: 1649 респондентів віком 18–65 років у містах з населенням понад 50 000 осіб у 21 області України (у Миколаївській та Харківській — лише обласні центри)
Репрезентативність: побудовані статистичні ваги за параметрами регіон, тип населеного пункту, стать і вік станом на початок 2022 року.
Похибка вибірки: з імовірністю 0,95 не перевищує 2,5%
Особи, які виїхали за кордон, в опитуванні участі не брали
Де та як українці споживають новини
86% українців регулярно користувалися соцмережами для отримання новин протягом місяця до опитування, причому для 37% вони є єдиним джерелом інформації. 10 років тому цей показник становив 51 %, перший сплеск стався 2019-го, потім після коронавірусного просідання — друга хвиля зростання внаслідок повномасштабного вторгнення.
Телебачення — 33% (падіння з 85% 2015 році).
Інтернет-сайти новин — 31% (пік припадав на 2018-2019).
Радіо — 13% (у 2015 — 35%).
Друковані видання — 4% (із 31% у 2015 році).
Проти 2024 року частка щоденних інтернет-користувачів дещо зросла і становить 92 %. 62 % — це споживачі новин онлайн (на новинних порталах і в соцмережах), які не дивляться телевізійні новини.
91% респондентів використовують смартфон для доступу до новин (у 2022 було 82%). Телевізор використовують 41%, ноутбук — 31%, комп’ютер — 18%, планшет — 15%.
Якими соцмережами користуються українці
Telegram залишається беззаперечним лідером:
Для спілкування — 81%.
Для новин — 72%
TikTok демонструє найбільше зростання:
Для спілкування — 30% (2024 — 27%)
Для новин — 6% (у 2024 — 4%)
Утримують популярність YouTube і Facebook — і для спілкування та розважального контенту, і для новин. Viber хоч і є другим найпопулярнішим месенджером, але у плані новин майже неконкурентний.
64 % опитаних вважають, що держава не повинна обмежувати доступ до соцмереж. Водночас 30 % підтримують можливу заборону чи обмеження доступу, найчастіше вказуючи TikTok і Telegram.
Рейтинги медіа й каналів: хто лідирує у кожній категорії
Канали в соцмережах
У Telegram як джерело новин із величезним відривом лідирує “Труха Україна”. Схожа ситуація й у Viber із каналом “Блискавка”. У списку чимало анонімних каналів, але є й канали великих і професійних медіа.
На YouTube лідирують телевізійні медіа, але активно розвиваються й канали деяких онлайн-видань. У Facebook значно зросло читання сторінки “Суспільне Новини”.
Сайти
Лідирують “Українська правда” й ТСН, підвищило позиції “Суспільне”. Також важливим джерелом інформації залишається агрегатор новин на ukr.net.
Телебачення й радіо
Серед телеканалів із великим відривом лідирує 1+1, а серед радіо — Українське радіо.
Щотижнева аудиторія телемарафону “Єдині новини становить 42 %, ще 11 % переглядають новини телемарафону кілька разів на місяць або рідше. 20 % респондентів раніше дивилися, але зараз припинили перегляд. Ще 26 % ніколи не стежили за ним. 38 % респондентів, обізнаних про телемарафон, довіряють новинам, які в ньому транслюються.
Блогери та іноземні медіа
Серед блогерів, яких читають\слухають регулярно:
Сергій Стерненко — 11%.
Ігор Лаченков — 5%.
Сергій Притула — 5%.
Дмитро Гордон — 4%.
Анатолій Шарій — 3%.
Олексій Арестович — 3%.
Кожен четвертий українець (26%) отримував новини іноземною мовою, а серед молоді 26-35 років цей показник сягає 40%. Найпопулярніші іноземні медіа — BBC та CNN.
11 % респондентів зазначили, що особисто споживають російські медіа. А 16 % повідомили, що російськими медіа користуються люди з їхнього оточення. Такі ж цифри були й 2024 року. Усе більше українців хочуть знати, що російські медіа розповідають про Україну, чи отримати альтернативну точку зору.
Хитка довіра до медіа й державних інституцій
Тривожний висновок: попри відсутність редакційної відповідальності та прозорості, українці висловлюють більшу довіру авторам у соцмережах, ніж професійним медіа. (57% проти 53%).
Найбільше довіряють родині (83%) та друзям (77%), а також колегам по роботі чи навчанню (61 %). Серед державних інституцій найвища довіра до Генштабу й Міноборони (64%)
54% опитаних довіряють матеріалам медіа про війну. Найвищі оцінки отримали оперативність (61%) та аналітична складова (55%). Нижчі показники у достовірності (51%), точності (49%) та повноти (46%). Усі показники зросли, порівнюючи з 2024 роком.
Медіаграмотність і неправдиві наративи
84% українців знають про існування неправдивих матеріалів, 75% впевнені у своїй здатності їх розпізнати. Для 46% тих, хто про неї знає, дезінформація залишається нагальною проблемою.
Основними ознаками достовірної інформації українці вважають:
Надійність джерела — 43%.
Представленість різних точок зору — 35%.
Власник медіа — 22%.
45% респондентів вважають важливим знати, кому належать медіа. Фактично знають власників різних видів медіа приблизно третина опитаних. Але з минулого року значно більше людей дізналися про власників регіональних медіа й каналів у соцмережах.
На думку учасників опитування, 2025 рок найбільш розповсюдженими та правдоподібними були такі дезінформаційні наративи:
«Українському керівництву вигідний воєнний стан, щоб не проводити вибори»;
«Угода між Україною та США про надра — це перехід під зовнішнє управління»;
«Розглядається можливість мобілізації чоловіків старших за 60 років і жінок».
Понад 50 % опитуваних стикалися з цими наративами і близько 45 % обізнаних про неї вважають, що це правда. Найменше респонденти вірять, що «Українські військові масово здаються через втому і нестачу зброї».
Last but not the least: (не)готовність платити
22% користувачів новинних сайтів готові платити за доступ до улюбленого медіа. Більшість із них — не більше 60 грн на місяць (ціна двох чашок кави — цікаво, в якому місті?). Лише 2% готові заплатити 200 грн або більше.
58% респондентів категорично не готові платити за підписку, оскільки вважають, що є достатньо безоплатних альтернативних джерел. Показник готовності платити залишається стабільним з 2021 року (коливається в межах 20-25%).