Привіт, колего! Дар’я Трапезнікова на зв’язку з 24-м випуском розсилки про медіасвіт, де без світла всередині не обійтися навіть тоді, коли світло ззовні є.
Прочитати й піти далі
Відключення світла як ніщо мотивують зосередитися на довгочитах. Цього тижня читала передбачення, зібрані Reuters Institute від медійників із 50 країн.
Набір тем передбачуваний: поки що незрозумілий до кінця вплив ШІ на все — від споживання інформації до бізнес-процесів, чергова хвиля відеофікації соцмереж (які тепер уже остаточно є телевізором), блогери та інфлюенсери, які відбирають шмат уваги.
Медіаменеджери, опитані для звіту, звучать так, ніби планують відповідати на ці виклики переважно реактивно. Тобто якось інтегрувати ШІ в редакційні процеси, аби виробляти більше і швидше, змусити журналістів переймати тактики інфлюенсерів у соцмережах і монтувати більше відео (хоча не завжди мають для цього оригінальні зйомки).
Але звичні журналістські формати мало враховують потребу, яку підсвітила популярність answer engines і стрічки з “говорящих голів” у смартфоні.
Людям (хай як би вони цього не заперечували) бракує спілкування з іншими людьми, в якому буде розуміння й порозуміння. А ще — “розмови” з контентом, чого статичний журналістський матеріал не здатний забезпечити, на відміну від ChatGPT
Отож паралельно з реактивною адаптацією до нових технологій і трендів медіа варто стратегічно міркувати, як із однобічного мовника перетворитися на платформу, де людина не лише знайде і свіжі обговорення, і “кролячі нори” для глибинного занурення, а і зможе обговорити все це з іншими й відчути себе частиною спільноти. Наприклад:
🤔 Розробляти або власні чат-боти, які в ході розмови витягатимуть для читача інсайти з вашого контенту, або як мінімум системи рекомендацій чи модульні блоки, які підтягуватимуть релевантні запиту користувача уривки з попередніх матеріалів. Багатьом медіа через плинність кадрів бракує інституційної пам’яті, тож це допоможе і журналістам підбирати кращі бекграунди для матеріалів.
🤔 Нелінійні формати матеріалів. Можливість читачу пройти своїм шляхом по різним блокам статті, дописати щось від себе в окремому місці, долучитися до пошуку інформації чи розроблення рішень. Просто вставити відео посеред тексту замало, ось це справжня інтерактивність — коли можеш дати свій внесок і вибрати свій шлях.
🤔 У коментарях до публікацій у соцмережах зараз — інколи навіть більше життєвої мудрості та інформативності, ніж у самому відео чи початковому пості. Коментарі на сайті медіа, можливо, вже не настільки робоча історія (тут ще й додається вимір ботів, яким треба давати раду). Але, можливо, все ж варто переосмислити формати форумів, чатів, коментарів — як їх перепакувати під сучасний контекст медіа? Наприклад, ставити користувачу коро
🤔 Давно кажу про те, що медіа треба оптимізувати свої матеріали вже під чати, а не під пошук. Під чати з ШІ — одна оптимізація (маю текст про основи цього), під людські чати — інша. Це може бути створення шерабельних уривків матеріалів — коротких підсумків, цифр, цитат, фактичних блоків (як легке копіювання в текст, так і картинки) на сайті або лінки, якими можна переслати уривок із розсилки в чат.
🤔 Читацько-редакторський нетворкінг. Конференції та їхні кулуари — занадто масштабно і знеособлено. Для івентів чи залучення спільноти краще шукати більш камерні формати, де і редакція зможе зібрати для себе теми та фідбек, і навіть найзакритіший інтроверт — познайомитися з кимось і відчути себе цікавим і корисним. Це може бути спіддейтинг (короткі розмови один на один по колу), брейншторми чи відкриті мікрофони в невеличких групках чи зустрічі кількох читачів із журналістом, який курує тематичний напрям.
🤔 Продуктивна взаємодія з ширшою аудиторією. Ті, хто збирають на ЗСУ від імені медіа, вже відточили базові навички для цього, тепер треба придумати, як перенести таку залученість аудиторії на позитивні зміни в наших містах чи нішах (залежно від характеру медіа).
🤔 Журналісти як живі люди. Так, це оте саме “бути як креатори”, але не витискати з себе з-під палки напівістеричний тон деяких блогерів-оглядачів, а шукати саме свій голос і стиль. І хай він дещо відрізняється від медіа, але в цьому й живість! А ще — шукати у своїй буденності моменти, які зрезонують вашій аудиторії, і показувати їх. Пишете статтю під п’ятьма ковдрами в холодній квартирі? Покажіть це. Прочитали художню книгу на основі історичних подій, яку журналіст написав би інакше? Розкажіть.
Маєте ще думки, як запустити активну взаємодію читачів із контентом медіа? Що змінити в подачі матеріалів чи роботі зі спільнотою? Напишіть коротко у відповідь на цей лист — можливо, це стане блоком у наступному випуску розсилки
Перші медіановинки року вже запущені…
… а я готуюся збирати з них добірку медіапродуктів за січень.
👉 Усі добірки за другу половину 2025-го ви можете знайти тут, а якщо плануєте запуск нового продукту на січень чи вже це зробили — не забудьте розповісти мені про це у спеціальній формі. А я поділюся добіркою з читачами — можливо, ваш продукт надихне колег на щось схоже.
Завершимо можливостями
Передплатники Бонусного й Наступного рівнів уже готують заявки на низку малих чи більших грантів від українських та міжнародних організацій. Приєднуйтеся, щоби отримати кількадесят актуальних можливостей уже і сповіщення про наступні — надалі.
📌 Гранти для підвищення стійкості українських медіа від Міжнародного фонду відновлення українських медіа (IFRUM) за підтримки Львівського медіафоруму та DII-Ukraine. Дедлайн уже 20 січня, поспішайте із заявками.
📌 До 750 000 грн від ІМІ для незалежних українських медіа та медійних ГО на редакційні й організаційні проєкти. На заявки чекають до 26 січня, деталі тут
📌 Тримісячна інтенсивна програма від Kyiv Media School про те, як застосовувати ШІ в реальній редакційній роботі — від автоматизації рутини до верифікації та протидії дезінформації. Заявки від редакторів і диджитал-керівників медіа чекають тут до 26 січня