Привіт, колего!
Дар’я Трапезнікова знову на зв’язку з розсилкою про медіасвіт і те, де в ньому місце для кожного з нас.
Дуже давно не чулися, перепрошую за зникнення. Утім із цього випуску сподіваюся повернутися до звичної періодичності цієї розсилки — раз на тиждень, інколи на два.
Протягом літа (більш регулярно, ніж розсилку 🌚) вела і продовжую Changelog — канал про продукти і стратегії, що ведуть медіа до сякої-такої стійкості в нестабільні часи — і канал із медіаможливостями для підписників Бонусного рівня. Буду рада бачити вас і там
Зараз ви читаєте 38-й випуск «Рівнів медіа», і сьогодні оглянемо кілька кейсів автоматизацій із залученням ШІ в українських медіа.
Якою є практика?
«Суспільне»
У червні на «Суспільному» запрацював департамент інновацій та штучного інтелекту під керівництвом Лори Яремчук, яка прийшла з Мінцифри. У серпні оприлюднили ШІ-стратегію мовника до 2028 року.
Ось кілька деталей із серпневого інтерв’ю Яремчук:
🤖 У ШІ-стратегії три напрями: внутрішні інструменти, продукти для аудиторії та партнерства — для адвокації інтересів медійників перед державою та BigTech. Чимало медіа рухається по одному напряму, максимум — двом продуктовим. Круто, що «Суспільне» дивиться трошки далі й водночас позиціює себе одним із лідерів галузі у взаємодії з ШІ-гравцями й чиновниками.
🤖 У внутрішніх інструментах — фокус на оптимізації рутини і вайбкодингу рішень для наболілих виробничих проблем. Такий от дзвіночок, що журналістам бажано розуміти будову ккоду та алгоритмізацію процесів.
🤖 Плани на інструменти: всередину — планувальники виробництва і новин. розпізнавання облич в архівах і інструменти в CMS для збирання контексту, візуалізацій тощо; назовні — система рекомендації контенту, розмовний ШІ-агент «Запитай Суспільне», MCP-сервер для ШІ-агентів та C2PA — метадані для верифікації контенту. Звучить солідно, але в публічній стратегії — без деталей про дати впровадження, тільки «на етапі розробки».
«Водночас ми свідомо відкладаємо проєкти, які безпосередньо видають аудиторії згенеровані ШІ результати, з двох причин. Перша — ризик того, що ШІ може галюцинувати, і це підірве довіру аудиторії. Друга — якщо такий продукт стане популярним, він буде для нас дуже дорогим», — каже Яремчук.
Насправді і в західних медіа схожі внутрішні дебати — кейс ШІ-пошуку в The New York Times як приклад.
«Цукр»
Сумське видання презентувало свій дешборд для медіа Oko, створений за допомогою Claude Code. У дешбордах журналісти часто зупиняються на редакційних питаннях — тобто даних про перегляди, охоплення та підписки. Oko добре бачить ще і «платну» сторону — фінансові дані по донатам, мерчу, квиткам на івенти, грантам; доходи й витрати. А також — HR-дані.
Та головна фішка поєднує інтерактив, глибину занурення в інсайти та послідовну роботу з ними. По-перше, з дешбордом можна поговорити про дані. І це буде різносторонньо, бо до нього підключена низка сервісів, а не лише умовно одна GA4. По-друге, воронка від сигналу до калібрування:
🤖 Щоночі Oko перевіряє всі метрики й аргументовано каже, що варте уваги.
🤖 Редакція в дешборді чи боті перетворює це на гіпотезу: ось це вирішили, такі резуьтати очікуємо в таку дату.
🤖 Oko показує результат у призначений день, а раз на квартал підсумовує, скільки прогнозів збулось і де редакція регулярно помиляється.
«Цукр» поки не продає дешборд, але готується — перед цим запрошують одну редакцію на спільне тестування пілота на реальних даних. Безплатно — зголошуйтеся до 15 вересня
МОСТ
«Ми автоматизували не творчість і не відповідальність із журналістським чуттям. Ми автоматизували повторення: перевірити, порівняти, нагадати, порахувати, зібрати, підсвітити, підготувати чернетку», — написав Сергій Нікітенко, головний редактор херсонського онлайн-медіа «МОСТ».
Коротко про їхній стек інструментів:
🤖 Центром системи став редакційний Telegram-бот mostksbot, розроблений у Codex (агенті для кодингу від OpenAI). Зручно для редакції — достатньо дати команду у звичному інтерфейсі.
🤖 Серед модулів, про які точно мріє багато новинарів, — збирання бекграундів новин і автолінкування досьє на героїв матеріалів, моніторинг рішень місцевої влади та реєстрів.
🤖 Медіаменеджери оцінять моніторинг помилок у щомісячних донатах від читачів і асистента у збиранні звітів для редакції та донорів.
🤖 Не забуваймо і про SEO та технічну оптимізацію сайту: від генерування заголовків і alt-описів до перевірки швидкості сайту та роботи з дублями сторінок.
Вірю, що подібна добірка — не остання. Тож якщо ваше медіа вже напрацювало чи найближчим часом напрацює класну ШІ-практику або автоматизацію, що економить десятки годин, і ви зможете нею поділитися — чекатиму листа на rivnimedia@gmail.com
Які висновки?
☝🏻 Інструментом користуватимуться або якщо він у зручному місці (наприклад Telegram-бот), або якщо це інфраструктура «все в одному».
☝🏻 Навайбкодити щось під себе зараз легко. Але інколи це може бути значно простіший MVP — якісний промпт у проєкті, ланцюжок автоматизації в Make чи Telegram-бот із однією функцією.
☝🏻 Якщо не маєте редакційного «джерела істини», починайте збирати в одному місці формати, стандарти, політики, обмеження, протестовані гіпотези тощо. Це буде корисно ШІ — щоб він виконував завдання саме за стандартами вашого медіа й не повторював помилки, які ви давно в роботі виправили.
☝🏻 Сюди ж — описи процесів та трекінг часу на різні задачі. Карти процесу виглядають марудними, але без них складно зрозуміти, в якому місці й задачі автоматизація чи ШІ матимуть найбільше результату. А трекінг часу дозволить правильно оцінити ефект ШІ та грамотно перерозподілити час команди, а не лише навалити їм більше роботи.
Якщо поштова скринька обрізала вам імейл — натисніть на View entire message або поверніться на початок і натисніть на заголовок для читання вебверсії
Що кажуть дослідження?
Цьогоріч MDF для дослідження «Штучний інтелект в українських медіа» опитали 40 редакцій у травні–червні 2026-го. Більшість редакцій наразі на рівні ШІ-транскрибаторів інтерв’ю й нарад та базових операцій із контентом і не мають чіткого уявлення, які технічні рішення полегшили б їм роботу.
У перелічених в дослідженні бар’єрах до впровадження ШІ є важливий наслідок недофінансованості й перевантаженості редакцій: люди не мають часу й сил, аби стежити за бурхливим розвитком ШІ та пробувати нові інструменти. Друге ускладнюється ще й тим, що контекст і пам’ять дуже непросто перенести з одного інструмента в інше. Без цього на початках якість аутпутів страждатиме, що відштовхуватиме від нового інструменту.
З цим треба працювати і керівникам — не просто оплачувати підписки й щодня писати мотиваційні листи в чати, а виділяти час і простір на освоєння інструментів і спільно шукати для них місце в процесах. І організаторам навчань: теоретична начитка швидко застаріває, тож замість побудови курсів і біліотек промптів довкола одного інструменту краще вчити колег підбирати інструменти під себе й насичувати програму воркшопами з реальними налаштуваннями.
Завершимо можливостями
Приєднуйтеся до Бонусного рівня, щоб регулярно отримувати доступ до всіх актуальних грантів, конкурсів, стипендій та інших можливостей для медійників.
🟣 До 17 вересня можна отримати павербанки від Ради Європи, якщо ви штатний працівник чи фрилансер локального чи гіперлокального медіа. Заявки подавайте тут
🟣 Субгранти для медіа та медіаорганізацій на теми ТОТ, ВПО та реінтеграції від Інтерньюз-Україна: можна отримати від 0,5 до понад 3 млн грн на контент чи повноцінні тематичні медіапроєкти. Дедлайн — 20 вересня, докладніше тут
🟣 Реєстрація на Donbas Media Forum триває до 2 жовтня. Цьогоріч наскрізна тема — як у світі війн, геополітики й ШІ повернути в фокус людину, безпеку, права й гідність
Дякую за добірку. Знайшли для себе нове й корисна