Привіт, колего!
Дар’я Трапезнікова на зв’язку. Повертаюся до вас із паузи від робочого вогню й короткої відпустки з 34 випуском розсилки про медіасвіт.
Чого варта правда
З таким заголовком вийшов у свіжому числі Forbes Ukraine мій і Лізи Сідорової фічер про 26 років шляху “Української правди” від по суті “самвидаву”, що обходив кучмівську цензуру через інтернет, до медіагрупи з різними тематичними й форматними напрямами. А також — пейволом, який УП встановила майже одночасно зі шляхом нашого журналу в типографію. (Лінком поділюся десь у наступних випусках, бо текст поки що існує лише в друці чи електронному журналі).
У рішення УП піти за пейвол було багато критиків. Зокрема серед медіабульбашки, яка в цілому погоджується, що медіа треба не просто “якось”, а диверсифіковано з кількох джерел заробляти на власне існування. Але навіть УП — одному з найбільших медіа, яке має власника-бізнесмена й міжнародний фонд інвестицій у медіа як нового інвестора, чималі доходи від реклами та клуб із кількома тисячами членів — додаткове джерело доходу було потрібне.
Виконавчий директор УП Андрій Боборикін написав, що за перші 4 дні активного закриття контенту (платну підписку запустили раніше) УП отримала трохи менше 1500 платних підписників, які заплатили приблизно 1 млн грн. Оскільки це metered пейвол, то його розраховували на приблизно 20% аудиторії, що тільки для сайту “Українська правда” може становити кілька мільйонів читачів за рік. Звісно, не всі з них заплатять протягом перших кількох місяців — або й узагалі ні (за різними дослідженнями, донатять медіа 20-25%, а за контент їм платять одиниці відсотків). Активна промокампанія пейволу в УП ще попереду, але поки, як написав Боборикін, ці майже 1500 передплатників — майже виконаний місячний KPI.
До речі, УП пропонує безоплатний доступ для працівників медіа. Для цього треба надіслати лист на адресу partners@pravda.ua, написавши назву видання, імена та електронні адреси, на які надати доступ.
Встановлення пейволу чи запуск спільноти — це лише початок. У цьому нескінченному марафоні треба балансувати дві шальки терезів:
Залучення — це не лише про яскравий маркетинг і влучні гасла, а спочатку — про пошук чіткого пояснення для себе і для читачів, навіщо ваше медіа існує, яку додану вартість створює та чому саме гроші читача для цього важливі. А також — про розуміння, якими відкритими форматами залучати читачів на платну територію. Можуть бути й технічні труднощі: УП довелося послабити пейвол на новинах, бо Google зреагував зменшенням трафіку на поведінку користувачів, які покидали сторінку після пейволу.
Утримання. Мало залучити вдало сформульованою в попередньому пункті обіцянкою, треба щодня своєю роботою доводити, що обіцянка виконується й користь генерується. Це журналісти, які працюють з стандартами й чують свою аудиторію, вміють. А от на чому часто сипляться і медіа, і бізнеси — зробити платний продукт невід’ємною звичкою для читача. За корисний, але нечасто потрібний продукт рано чи пізно перестануть платити. Тому кожному медіа чи бренду треба шукати свої ніші в рутині користувачів і адаптувати продукти під це.
Чи цікавлять людей новини?
Трохи статистики з глобального звіту Digital 2026: mid-year update:
Майже 76% людей щотижня споживають новини з диджитал-каналів. Водночас лише 40-42% зацікавлені в новинах. Серед людей 16-34 років цей відсоток значно нижчий (31-35% на противагу 60-68% у людей 65+).
Лише для 51% новини є серед головних причин використання інтернету.
Сайти й застосунки медіа читає в середньому 40% (серед молоді 27-37%). А соцмережі чи месенджери використовує понад 90%.
Цікаво, що читання новин як причина входу в соцмережі (для 34,2% опитаних) набирає значно більше популярності з віком — тож старші люди більш охоче підписуються на журналістів чи пабліки медіа. І у всіх вікових груп важливою мотивацією є спілкування з рідними та друзями й новини від них — хоча алгоритми соцмереж вже давно орієнтовані зовсім на інше.
У причинах використання ШІ не виділений окремо пошук новин, але “пошук інформації” (що частково може покривати й новини) на першому місці в переліку.
Платить за новини в середньому 9,7% людей, але у багатьох країнах цей показник значно нижчий і доходить до 1-2%. А от за інший диджитал-контент платить понад 66%: найбільше за кіно та музику, а от за електронні книги платить майже стільки ж, як за медіа.
Загалом ці дані показують знайому нам картину: на сайти приходить все менше людей, а новини переважно трапляються їм у стрічці — випадково серед іншого контенту або в постах-інтерпретаціях від друзів чи інфлюенсерів. Тому крім ведення власних сторінок медіа треба розуміти, як “хакнути” ці канали та мотивувати ділитися їхньою роботою в приватних повідомленнях і рефлексувати про неї в постах.
Станьте бажаним джерелом
Функція Preferred Sources з кінця квітня доступна всіма мовами, які підтримує Google (зокрема українською). Якщо людина вибирає сайт медіа як бажане джерело, то бачитиме його матеріали частіше вгорі пошукової видачі за новинними запитами — у секції Top Stories. А з часом, можливо, і в інших гугл-локаціях.
Для прикладу — видання AIN впровадило на сайті кнопку, яка пришвидшує додавання їх як джерела.
Ось покликання, на яке вона веде і яке ви можете поставити собі:
https://google.com/preferences/source?q=<URL вашого сайту>
Окремо написали статтю з поясненням, чому це важливо і як користувач може додати більше джерел — теж вважаю, що це варто повторити всім.
Це не єдина фіча, якою Google намагається відхреститися від звинувачень, що його ШІ-продукти забирають трафік і видимість у паблішерів. Віднедавна:
В AI Overviews додали блок Further Explorations, де ШІ рекомендує кілька лінків, за якими можна почитати більше про те, що шукав користувач.
Функція Subscription Linking дає змогу видавцям із пейволами зробити зв’язку з гугл-акаунтами своїх передплатників, щоб ті витискали більше зі своєї підписки. Google показуватиме їм більше матеріалів з цього медіа в AI Overviews, Discover тощо
Лінки на джерела відповідей в AI Overviews та AI Mode будуть помітнішими — як покликання на джерело прямо біля кожного абзацу, а також зі збільшеними прев’ю з розширеною інформацією про сайт.
За різними даними, медіа могли втратити до 40% трафіку за час після впровадження AI Overviews. На новинних запитах вони з’являються рідше, але експлейнери, огляди чи добірки постраждали більше. Нема гарантії, що більш помітні покликання приваблюватимуть помітно більше трафіку з ШІ-джерел. Проте, принаймні, це виглядає більш чесним цитуванням джерел, якого гуглівському ШІ доти бракувало.
Завершимо можливостями
Більше грантів, навчань, нетворкінгових та інших можливостей — у закритому каналі для передплатників Бонусного рівня. Приєднуйтесь, аби не пропустити вашу можливість 🙌🏻
💜 Media Growth III — безоплатний курс із трансформації бізнес-моделі медіа від Kyiv Media School — чекає на ваші заявки до 17 травня.
💜 Сертифікація із професійного використання ШІ від Google і Coursera: 7 курсів і 3 бонусних місяці передплати на Google AI Pro для виконання практичних завдань. Вибирайте свого провайдера до 25 травня
💜 Гранти до 4 млн грн для громадських ініціатив від Фундації Множина: чотири напрями — Ідентичність, Культура, Життєстійкість, Спроможність. Подавайте свої ідеї до 17 травня