Для цього листа зібрала кілька свіжих досліджень, аби оглянути різні аспекти українського медіасвіту. Але спершу — запрошу вас поділитися вашими успіхами та приєднатися до добірки продуктів за березень.

Якщо ваше медіа запускало нові продукти (від рубрик на сайті і відеопроєктів до мерчу чи журналу) протягом цього місяця, розкажіть про них у формі до 1 квітня, і я додам у добірку, яка вийде наступного тижня. Дивіться добірку лютого для прикладу.

Де українці помічають рекламу

Сприйняття реклами українцями після чотирьох років повномасштабної війни дослідили у Gradus Research.

Як багато медіаменеджерів певний час і підозрювали, Google і соцмережі перетягнули на себе і значну частину уваги, і заробітки на рекламу. У месенджерах, соцмережах і відеоплатформах рекламу бачили від 30% до 45% опитаних. А от в медіа — 12% на ТБ і в онлайн-медіа, 7% на радіо і 3% в друці. Варто ще й зауважити, що банери на сайті помічає 14%, а рекламу в статтях, відео й постах — 8%.

Що з цим робити? Насамперед розвивати ваші сторінки на платформах і гуртувати довкола них залучену аудиторію. Ви це вже і так робите — але чи там, де увага вашої аудиторії? Це я натякаю на платформи з короткими відео, які активно витісняють (але ще не замінили) інший контент.

А далі — розробляти нативні формати саме для соцмереж і месенджерів і продавати їх: як пакетом із розміщенням на основному сайті чи каналі, так і окремими постами чи social пакетами.

Платформи перемагають в доставці персоналізованої та корисної реклами, а от медіа краще грати в довгу, акцентуючи на brand awareness та впливі на репутацію й довіру до бренду.

👉🏻 Про формати та якості реклами, які відгукуються чи дратують, і як їх використати, читайте тут

Як українці використовують ШІ

Про це — в даних від КМІС та “Детектора медіа” (Індекс медіаграмотності).

Частка тих, хто не користується ШІ, становить приблизно 50-60%. Тих, хто контактує з ШІ хоча б кілька разів на місяць, стає більше рік до року. КМІС побачили за останній рік значний приріст користувачів серед українців віком 30-59 років. За даними Індексу медіаграмотності, 7% опитаних за останній рік платили за сервіси ШІ.

ШІ потроху набирає відсотки як джерело достовірної інформації. 7% тих, хто перевіряє новини на достовірність, звертаються за цим до ШІ. Водночас 38% всіх опитаних повністю чи частково вірять, що ШІ не здатен генерувати й поширювати дезінформацію.

70% опитаних погоджуються (і ще 11% — частково), що виробники медіаконтенту повинні позначати матеріали, створені з використанням штучного інтелекту. Водночас лише 37% опитаних кажуть, що завжди помічають згенеровані ШІ описи чи відповіді, коли гуглять (хоч над AI Overviews є помітна позначка про це). 47% довіряють цим ШІ-підсумкам повністю або частково.

Що з цим робити: прозора політика використання ШІ й відповідні позначки біля контенту все ще сприймаються як знак для довіри. Але чи помічатимуть і дійсно цінуватимуть їх — не можна сказати однозначно, поки в аудиторії таке насторожене й суперечливе ставлення до технології та її продукту. Можливо краще додавати дисклеймер не типу “читайте на свій ризик”, а “так, це ШІ, але обов’язково перевірений, проконтрольований і прокоментований людиною — оце справді знак якості”.

Роль і вплив медіа на українців

В Індексі медіаграмотності чимало цікавого, але сфокусуймося поки на фундаментальному.

Значно менше опитаних, ніж торік, бачать інформування важливою функцією медіа. Зокрема на 17% менше — 24% вважають, що медіа висвітлюють значущі для суспільства події, хоча зросла частка тих, хто бачить у медіа висвітлення саме найсвіжіших новин. Але помітно більше опитаних вважає, що медіа тисне на емоції й пише про те, що вигідно політикам і відомим людям.

Які ж інші ролі мали б відігравати медіа? Зростають запити на “просвітлювати й навчати, давати корисну інформацію” (44% проти 35% 2024-го), “бути платформою для діалогу між державою та суспільством” (41% проти 37%) і “бути майданчиком для дискусій між пересічними людьми” (16% проти 11%). 35% говорять про “транслювати певні цінності, важливі для суспільства та держави”, а 27% про “контролювати владу”.

Найбільше аудиторії (43%) вважає, що медіа працюють в інтересах влади. Зросла частка тих, хто бачить інтереси власників чи інвесторів а також рекламодавців. Лише 14% вважають, що медіа працюють в інтересах читачів, а 19% — суспільства в цілому. Водночас 21% за останній рік робили благодійні внески (донати) на користь будь-яких медіа (але сюди внесли і блогерів, тож медіаспільнот тут може бути менше), 35% рекомендували конкретні ресурси знайомим, друзям і лише 3% платили за доступ до контенту інтернет-видань штибу Forbes та NV.

Що з цим робити: чесно кажучи, через профдеформацію важко до кінця зрозуміти, чому в очах аудиторії медіа мають баги там, де у блогерів і лідерів думок це фіча. Але, якщо говорити про роботу з читачами, то:

• Підтримка медіа як блага або невід’ємної умови функціонування демократичного суспільства, має обмежену аудиторію — небагато відсотків вірять, що медіа відстоюють інтереси суспільства. Тож замість апелювання до абстракцій краще показувати, як ви виконуєте конкретні “роботи” для читача — хтось впливає на чесність і прозорість закупівель у місті (контроль влади), а хтось публікує дискусії довкола проблем у певній галузі культури (майданчик для діалогу).

• Якраз про майданчик для діалогу — ця функція медіа закладена в стандартах (показувати думки різних сторін). І, поруч із функцією хранителя колективної пам’яті може стати цінністю, яку ні блогери, ні ШІ не зможуть реплікувати, бо заточені під 1:1 контакт і ехо-камерність опіній своєї аудиторії. Навчання й користь у цьому розкладі — суперечлива функція, адже блогери й ШІ вже справляються з упакуванням краще. Хіба що ви зможете добувати корисні ексклюзиви. Або — підключити до обміну знаннями спільноту.

На завершення — можливості

Більше грантів, конкурсів, стипендій і премій збираю в закритому каналі для передплатників Монобази. Приєднуйтеся й забирайте свою можливість 🎁

🟪 OGP Transparency Fellowship: п’ятиденна поїздка до Вільнюсу й Риги та тримісячний обмін знаннями з колегами з державних установ, громадського сектору або медіа. Встигніть до 31 березня

🟪 Конкурс ініціатив у сфері прав людини від Освітнього дому прав людини в Чернігові. Серед тем — документування воєнних злочинів і воєнний сторителінг, місцева демократія, підзвітність та участь. Дедлайн 3 квітня, документи за цими зразками треба надіслати на nataliia.novikova@ehrh.org

🟪 «Рубрика» проведе онлайн-зустріч, де поділиться практичним досвідом пошуку партнерів для кроскордонних проєктів (для таких зараз чимало грантів). 2 квітня о 16:00 — реєструйтеся заздалегідь

The European Correspondent в Україні

Після новин про планований запуск консервативного Newsmax і скорочення українського бюро The Washington Post (а до того — трампівську кризу довкола “Голосу Америки” й “Радіо Свобода”) освіжає новина про запуск української редакції пан’європейського видання The European Correspondent (паралельно з іще кількома мовами). Ось чому (крім наявності uk-версії):

• Медіа засноване молодими європейцями, яким бракувало ширшого погляду на європейські справи, ніж могли запропонувати рамки національних видань.

• Воно певний час протрималося на волонтерських зусиллях журналістів із різних куточків Європи. А отримавши дворічний грант, відразу починає думати про те, як житиме після нього.

• Європейці, попри близькість, все ще не так добре знають і розуміють Україну, як хотілося би. Українська редакція працюватиме з темами, які вписуються у ширший європейський контекст, наприклад у питаннях безпеки чи міжнародних відносин, та з людськими історіями, що зроблять наш досвід relatable.

• Українцям з огляду на перспективи пришвидшеного входу в ЄС та співпрацю в обороні та відбудові треба більше знати про Європу — і на рівні інституцій, і на рівні історій із різних її куточків. TEC тепер даватиме це українською — і видання, і аудиторія від цього виграють.

• Ну і насамкінець — не американцями єдиними серед медіа, основою яких є розсилки! Хочу, щоб і у нас з’явилися такі.

Редакторка української версії TEC Олеся Титаренко та співзасновник і шефред Юліус Фінтельманн розповіли “Рівням медіа” більше про видання, його контент і доходи та організацію роботи з мовними редакціями.
👉🏻 Читайте тут

А які перспективи у такого типу медіа на українському ринку — я та інші медіаменеджери, що зокрема працюють із розсилками, прокоментували для Forbes Ukraine

👉🏻 Читайте тут

Більше читачів — більше тих, із ким можна обговорити такі кейси. Переведіть колег на наступний рівень — перешліть їм лінк для підписки на цю розсилку https://www.rivni.media/subscribe

BigTech 🤝 медіа: коротко про нещодавні ШІ-угоди

Нещодавно Meta AI оголосила про партнерство з медіакомпаніями News Corp (Wall Street Journal, New York Post), Le Figaro, Prisa та Süddeutsche Zeitung.

“Коли ви ставите Meta AI запитання, пов’язані з новинами, ви тепер отримуватимете інформацію з різноманітніших джерел контенту. Ви зможете переходити на сайти цих партнерів для отримання додаткової інформації. А партнерам це допоможе охопити нову аудиторію”, — пояснили в компанії.

Здається, на щастя для медіа, тенденція перших двох років проривного розвитку ШІ змінюється. Якщо тоді ШІ-компанії (переважно OpenAI) укладали угоди про використання контенту медіа для навчання моделей, то нещодавні ініціативи мають принести більше уваги (і грошей) видавцям.

Звісно, ми розуміємо, що більшість із цього декларативна. А навіть якщо й ні, то минуть роки, перш ніж система дійсно запрацює на користь видавців. І до того часу багато з них можуть не дожити, втративши і трафік, і заробіток. Але contra spem spero…

Погляньмо, що роблять інші компанії:

🟪 У грудні 2025-го Google оголосила про пілот комерційного партнерства з Der Spiegel, El País, Folha de S. Paulo, Infobae, Kompas, The Guardian, The Times of India, The Washington Examiner та The Washington Post. У лютому до них приєдналося Financial Times. Для них тестують текстові та аудіоогляди на основі ШІ в Google News та інші штуки, які принесли б і дохід від Google, і аудиторію. Від Estadão, Antara, Yonhap та The Associated Press беруть контент для покращення відповідей Gemini.

Тут видно ще одну хорошу тенденцію: увага ШІ-монополістів поступово розширюється на неангломовні ринки. Погана новина в тому, що це все ще великі ринки — до України таким поступом діло дійде не так швидко, як би нам хотілося.

Водночас Google, який своїми ШІ-продуктами в пошуку відтяв у медіа частину трафіку, зараз вивчає можливість дозволити медіа відмовитися від використання свого контенту в оглядах штучного інтелекту без випадіння з пошукової видачі. Колись, крім цього “величезного інженерного проєкту”, мають з’явитися й вимірювання видимості в ШІ-інструментах.

Інший тренд, який зароджується, — маркетплейси. Там видавці, по ідеї, зможуть продавати ШІ-компаніям доступ до свого контенту для конкретних цілей.

🟪 Першим щось схоже зробив Cloudflare торік, впровадивши стандарт pay-per-crawl. Але з останнім оновленням по суті перекреслив в очах видавців свої здобутки, давши можливість скрапити весь сайт через його API.

🟪 У лютому стало відомо, що Amazon розглядає створення маркетплейсу, де видавці могли б ліцензувати контент ШІ-компаніям. А Microsoft тим часом уже анонсувала Publisher Content Marketplace: “Видавці визначають умови ліцензування та використання, тоді як розробники ШІ виявляють та ліцензують контент для конкретних базових сценаріїв”. Кажуть, що працюватимуть із усіма: від великих національних та міжнародних організацій до спеціалізованих медіа та незалежних креаторів. \

Розробляли PCM з The Associated Press, Business Insider Inc, Condé Nast, Hearst Magazines, People Inc, USA TODAY Co. та Vox Media LLC, серед інших. Спочатку тестували на своїх продуктах, тепер дають доступ партнерам, зокрема Yahoo.

Ніхіл Колар, віцепрезидент Microsoft AI, розповів Digiday, що компанія вже веде переговори з європейськими медіа. Розглядають модель, де медіа за потреби приноситиме власні правила ліцензії, а ШІ-компанії платитимуть за demonstrated value.

Що таке оригінальний контент? Meta змінює визначення

Ще в липні минулого року Meta погрожувала тим, хто публікує неоригінальний контент, видаляти акаунти або принаймні позбавляти монетизації й можливості потрапити в рекомендації. Тоді вони дуже узагальнено схарактеризували неоригінальний контент, а от зараз — розписали визначення у своїх політиках.

Отож, що таке оригінальний контент у розумінні Meta?

• Контент, знятий або створений безпосередньо власником профілю чи сторінки. Наприклад, нові епізоди, кліпи або трейлери шоу, опубліковані продюсерами, акторами чи телекомпанією.

• Якщо ролик містить чужий контент, то він вважатиметься оригінальним, якщо основна увага на авторі цього ролика, який додає щось нове — інформацію, аналіз чи покращення сюжету.

• Вибіркове вставлення контенту можливе, якщо це додає ідеї чи підтримує думку — наприклад, історичні паралелі. Імовірно, розумне використання мемів теж сюди підпадатиме.

Що ж тоді є неоригінальним контентом?

• публікація контенту, який вже існує на Facebook або належить іншому автору чи організації;

• незначні зміни в чужому контенті: додавання рамок довкола контенту чи вступу або кінця до відео, логотипів чи водяних знаків, підписів на відео, фонової музики, зміна швидкості, додавання субтитрів;

• озвучування того, що відбувається на екрані, чи відео з реакцією на те, що на екрані, без додаткових коментарів;

• компіляції кліпів без додавання свого коментаря чи нової інформації.

Це не вичерпний список, але вже ставить під питання велику частину вірусного контенту: меми (які часто базуються на шаблонах чи відео без вказання авторства), green screen чи дуети (коли людина коментує скриншоти чи відео), едіти (якраз та сама компіляція уривків із фільмів чи шоу з вирвиоко-переходами між кадрами без жодних коментарів).

Тож, імовірно, доведеться остаточно диференціювати стратегію між TikTok, де все ще працюють шаблони й едіти, й Instagram і Facebook, які хочуть оригінальний контент. Але й оригінальні відео чи використання чужого відео для ілюстрації новин чи історичних тем варто монтувати з обережністю.

Завершимо можливостями

🟣 Онлайн-здибанка «Як ШІ може спростити будні редакції без втрати якості» від медіамережі «Вікно Відновлення» відбудеться 20 березня з 16:00 до 18:00. Реєструйтеся до 10:00 20 березня

🟣 Гранти для регіональних медіа від Fondation Hirondelle: щоб отримати до 3500 швейцарських франків на 10 матеріалів, а також доступ до тренінгів і менторства, подавайтеся до 24 березня

🟣 Конкурс «Честь Професії 2026»: подавайте матеріали від себе чи колег, випущені протягом 2025 року, на котрусь із номінацій до 26 березня

Більше можливостей тут

Скільки жінок у медіа?

Експертки й героїні

За даними ІМІ, за 13 років моніторингу частка жінок у медіаконтенті коливалася в межах 13–30%. У лютому 2026-го частка експерток у національних медіа становила 21%, а героїнь зросла із 16,5 до 26% — переважно завдяки збільшенню кількості матеріалів про кримінал і надзвичайні події в медіа, де жінки з’являються здебільшого як потерпілі або фігурантки злочинів. Інша категорія, де часто з’являються героїні, — шоу-бізнес. Експерток же у медіаконтенті найбільше в міжнародці й погоді, а також криміналі, політиці й освіті. Фемінітиви часто використовують нерівномірно, залежно від автора чи конкретного тексту, а не як стандарт.

Моніторинг ІМІ у 19 регіонах показав, що експерток стало на 4% менше, ніж торік (23%). Жінки, зокрема військовослужбовиці, майже невидимі як експертки в темі бойових дій. Героїнь — 27%, і найчастіше вони з’являються як правопорушниці чи постраждалі від криміналу чи війни.

В інших країнах приблизно те саме. За даними Global Media Monitoring Project, після повільного та стабільного зростання частки жінок у новинах прогрес почав зупинятися у 2010 році. Жінки становлять лише 26 % суб’єктів та джерел новин. Менше ніж 2 зі 100 історій висвітлюють гендерно зумовлене насильство. Лише 2 зі 100 історій чітко спростовують стереотипи.

Як редакціям це змінити? «Жінки в медіа» випустили збірку з кращими редакційними практиками щодо рівності й різноманіття. Можна переглянути як кейси фокусування контенту, так і роботу з внутрішніми політиками й організацією роботи в редакції.

Журналістки

За даними «Жінок у медіа», наприкінці 2025-го жінки вперше переважали у всіх професійних категоріях медіа. Серед топменеджерів жінок було 55% проти 51%, на середній ланці управління — 60% проти 64% 2024-го. Найбільше жінок серед журналісток, ведучих, фрилансерок і фахівчинь із маркетингу та комунікацій (від 77% до 58%). Чоловіки більше представлені в технічних професіях — 49%, тоді як серед ведучих їх лише 25%.

Онлайн-атаки

За даними опитування правозахисниць і медійниць із 119 країн, 75% журналісток та медіапрацівниць 2025 року стикалися з онлайн-насильством під час своєї роботи, 2020-го таких було 73%. А от частка медійниць, що зазнали офлайн-шкоди у зв’язку з онлайн-атаками, зросла вдвічі — до 41,6%. 19% медійниць зазнавали онлайн-атак з використанням ШІ.

Якщо говорити про Україну, то “Жінки в медіа” мають карту онлайн-атак і окреме дослідження використання ШІ в цьому станом на кінець 2025-го. Серед 119 опитаних 7% вже стикалися з онлайн-атаками, створеними за допомогою ШІ, а ще 16% бачили атаки колег. Найпоширенішими типами ШІ-атак є гендерна дезінформація, імітація особи, меметичні кампанії та масові «зграєві» атаки (dogpiling).

Усі респондентки, які зазнали атак, повідомили про стрес і підвищену тривожність; частина – про самоцензуру та тимчасові перерви у роботі. У випадках атак журналістки найчастіше зверталися до колег, редакцій або друзів, а не до поліції чи платформ — зокрема вважали, що останні не надають ефективних інструментів для захисту.

Політики ШІ в редакціях, за словами опитаних, більше зосереджені на етиці довкола контенту й майже не зачіпають проблему онлайн-атак — як і навчання щодо використання ШІ.

Про зиму вже забули, про медіапродукти — ні

Що зібралося серед двох десятків українських медіапродуктів, запущених минулого місяця?

• (пере)запуски чи оновлення зовнішнього вигляду;

• традиційно — популярні подкасти та відеопродукти: від новин до позачасових розмов, від розплутування складних історій до повернення до архівів і значущих праць.

• застосунок, чатбот, ШІ як модератор коментарів.

Що ще — дивіться в повній добірці за лютий на сайті. А якщо у вашому медіа вже запустили чи плануєте запускати в березні новий продукт чи напрям або й узагалі — ребрендинг чи оновлення стилю, розкажіть у цій формі для наступної добірки.

Що Мінкульт планує робити з медіа

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна дала інтерв’ю «Жінкам у медіа». Ось кілька важливих тез із нього, що стосуються медіагалузі.

📝 Навесні планують оголосити збирання заявок на національну програму підтримки українського контенту. За словами міністерки, йдеться про аудіовізуальне мистецтво, музику, театр, виставки, короткий метр, контент для YouTube. За словами міністерки, теми будуть окреслені, але не обмежуватимуть свободу митців.

📝 З 2026 року стратегічні комунікації передані до Держкомтелерадіо, яке спрямовується і координується Кабміном. Мінкульт відповідає за формування медіаполітики, зокрема імплементацію європейського законодавства у сфері медіа та розвиток медіаграмотності. Також працюють над протидією іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанням (FIMI) і готують нову Стратегію інформаційної безпеки.

📝 Медіаполітику як напрям, зокрема захист журналістів і сприятливі умови для роботи, нині курує Наталія Мовшович, заступниця з питань європейської інтеграції.

📝 У роботі Мінкульту — імплементація європейського законодавства у сфері медіа, зокрема, European Media Freedom Act та Anti-SLAPP Directive. Окремі пріоритети — підтримка медіа прифронтових територій і безпеки журналістів, підсилення тиску для звільнення медійників із російського полону.

📝«Після повноцінної імплементації DSA, чого вимагає від нас євроінтеграційний процес, держава матиме більше механізмів для комунікації та реагування. Завдяки цьому, ми зможемо створити європейську систему, яка зобов’яже онлайн-платформи обмежувати незаконний або небезпечний контент країни-агресора», — каже Бережна.

Завершимо можливостями

💜 «Дбаємо про своє здоров’я»: «Жінки в медіа» пропонують медійницям до 8000 грн на візити до лікарів та обстеження, психотерапевтичну підтримку, реабілітацію та відновлення (зокрема масажі), офтальмолога та окуляри для зору. Заявки приймають до 16 березня, але попит завжди великий, тож не зволікайте.

💜 ERICS-EaP: Networking Grants від TF та Black Sea Trust: мережеві гранти на спільні проєкти для створення нових і посилення наявних партнерств між ОГС у країнах Східного партнерства. Заявки чекають до 13 березня, деталі тут.

💜 Media Blend Hackathon 2026 від The Fix Foundation та IPI: офлайн-хакатон медіапроєктів у Відні 4–6 травня 2026. Реєстрація триває до 15 березня.

Про зиму нарешті можна забути, але треба спершу підбити підсумки. Впевнена, у вас є чим похвалитися — якщо ваше медіа запускало нові продукти протягом лютого, розкажіть про них у формі, і я додам у добірку. Добірку січня читайте тут.

Заходимо у п’ятий рік

Про стан українського медіаринку після чотирьох років повномасштабної війни я поговорила з Антоном Процюком для подкасту The Fix Media — онлайн-видання для європейських медіаменеджерів (читайте і тренуйте професійну англійську, якщо ще ні).

Що обговорили, крім уроків, які європейським колегам варто би засвоїти з нашого досвіду?

☝🏻 Як би ми не ігнорували чи не маскували це, втома — базовий стан і для нас-медійників, і для наших читачів. Це не виправдання чогось, але це обставина, яку варто враховувати. І в менеджменті команд та взаємодії зі співробітниками: фіксувати домовленості, доступно пояснювати й переконуватися в однаковому розумінні, а також — спільно оцінювати спроможності. І в підготовці контенту — можливо, щось слід подати інакше, повторити знову або не робити взагалі.

☝🏻 У мене нема гарантованих простих рішень, як медійнику відсувати втому й інші відмовки й працювати над особистим брендом (сама цією зимою була грішна, випадаючи і з соцмереж, і з розсилки). Але це треба робити — самим ставати людьми-брендами, а не сприймати інфлюенсерів та їхні канали як загрозу. І люди, і алгоритми зараз дуже люблять сторителінг і реальний досвід — а хто як не журналісти вміє знаходити історії в буденності та грамотно розповідати їх? Лишилось тільки навчитися правильно перепаковувати й подавати.

☝🏻Мене надихає тренд розвитку спільнот довкола медіа. Але після 2025-го на ринку, здається, є розуміння, що це довга робота на доволі віддалену перспективу, й інші джерела доходу теж мають бути.

☝🏻 Розповіла і про зародковий тренд дорадчих рад із бізнесів при медіа, про який писала для Forbes Ukraine. Виклик тут — коректна комунікація. З одного боку, багатьом бізнесам зараз справді важко виділяти кошти навіть на власний розвиток, що вже казати про «соціальну відповідальність». З іншого — далеким від медіасфери людям може здаватися, що ми і так нормально справляємось: донори, реклама й оце все. Тож якщо запускаєте таку ініціативу — будьте готові до прозорості та опису своєї роботи не стільки мовою цінностей і смислів, скільки мовою цифр та імпактів.

Також у випуску: про YouTube і Telegram, побічні впливи обстрілів і блекаутів на медіа, «реальність набагато божевільніша за будь-яку фантазію», частину моєї медіадієти й українські видання, до яких у мене професійний інтерес.

Слухайте на зручній платформі

Угода тижня: новий акціонер «Бабеля»

25 лютого власник і CEO «Вирій Індастрі» (Vyriy – один із найбільших виробників FPV-дронів в Україні) Олексій Бабенко викупив 75% «Бабеля» у словацької компанії «АйДжі». 25% лишилися у головної редакторки й засновниці Катерини Коберник.

Судячи з коментарів Бабенка і Коберник для матеріалу Forbes Ukraine, вони зійшлися на цінностях і розумінні того, що якісній журналістиці потрібне якісне фінансування.

«Бабель» не залучав кошти попередніх акціонерів із вересня 2022-го. Натомість отримували гранти і продовжували працювати з рекламою. З кінця 2025-го також розвивають спільноту — за словами Коберник, вона вже покриває 20% бюджету. У планах «Бабеля» з Бабенком — кілька освітніх проєктів, більше якісного контенту й розширення команди.

Чим більшою буде наша медіаспільнота, тим більше читкодів до наступних рівнів знайде кожен із нас. Запросіть друзів чи колег підписатися, переславши лінк https://www.rivni.media/subscribe . Якщо маєте можливість — підтримайте «Рівні медіа» щомісячною підпискою

Скільки заробляє Лачен, коли пише

До річниці повномасштабного вторгнення Рух ЧЕСНО опублікував інтерв’ю з Ігорем Лаченковим — його іменний Telegram-канал «Лачен пише» має майже 1,6 млн підписників.

• Про розцінки на рекламу: команда Лачена формує пакети на рік для великого бізнесу — це коштує $50 000. Блогер каже, що працює як ФОП 3-ї групи й чітко вкладається в ліміт (2025-го він становив 9,3 млн грн) — хоча інколи доводиться переносити оплати на наступний рік. «Жоден великий бізнес не платить криптовалютою або готівкою», — каже Лачен.

• Про співпрацю: «Звісно, ми не беремо ні казино, лотереї, що там ще може бути гірше? Ми дуже обережні з бенефіціарами великого бізнесу. Не беремо “Метінвест”, наприклад, хоча це був би величезний клієнт. Але беремо ДТЕК, тому що це ДТЕК».

• Про команду: ще 2022 року Лачен казав, що над каналом працює троє людей. У цьому ж інтерв’ю не говорив про команду, лише озвучив бачення розцінок на роботу редактора чи пошуковика в стрічці: від 10 000 до 30 000 грн.

• Про політичну рекламу: а тут визначення доволі розмите — «Я можу когось підтримати, кого я особисто знаю. Це, мабуть, не реклама. (…) Чорною рекламою ми займатися не будемо, але всякі ляпи точно будуть». Тим часом закон про рекламу визначає політичну рекламу як «інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії, привернення уваги до діяльності політичної партії та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення». Де для постів у такому великому каналі пролягатиме межа між особистою думкою фізичної особи та рекламним повідомленням — було б добре, аби до виборів ці питання врегулювали (хоча малоймовірно з огляду на всі казуси довкола реєстрації медіа й реклами казино чи 21+).

Тренди

У звіті Social Trends 2026 від Ogilvy є формула популярного нині контенту:

🤹🏻‍♀️ Інформативна корисність («мені потрібно було це знати»). Це про те, щоб цінувати час і ментальний ресурс аудиторії, питаючи себе: чим глядачу допоможе цей контент, на які думки чи дії наштовхне? Тож хуки мають бути не занадто клікбейтними та оманливими, а суть відео — не захована аж у самому кінці (мало хто туди додивиться).

🤹🏻‍♀️Емоційний резонанс (я відчуваю себе видимим). Виклик і для маркетологів, і для творців контенту — досягти масштабу завдяки досвіду, який все ще відчувається особистим і невеликим, але водночас — пам’ятним. Тому зараз багато відео та постів побудовані на болях і питаннях, які виникають у цільової групи бренду чи креатора. На брендових акаунтах частіше з’являються співробітники (або актори, що вміють підлаштувати цей образ під правила соцмережі). А «успішний успіх» змінюється на показ залаштунків і реального вкладення часу й ресурсу.

🤹🏻‍♀️ Розважальна цінність («моє шоу починається!»). Так, соцмережі — новий телевізор, а серіали — те, що змушує підписуватися й повертатися на сторінку креатора в очікуванні апдейтів (або binge-watch те, що вже вийшло). Необов’язково вигадувати персонажів і перевдягатися під них — є й інший тип серіалів, де креатор проводить глядача процесом чи в кожній серії дає нову пораду. Якоюсь мірою на розважальну функцію працює і показування тактильних відчутів, текстур, дій і процесів (так, це про ті відео чистки килимів або блогерок, які розповідають щось, фарбуючись), а також звуковий дизайн.

Звісно, не кожна одиниця контенту відповідатиме відразу трьом характеристикам, але хоча би фрагментами їх варто задіювати.

На завершення — можливості

🟪 Introduction to Investigative Journalism: безплатний онлайн-курс від GIJN та iMEdD (Ideas Zone) для журналістів, що працюють понад п’ять років, але мають малий чи нульовий досвід у розслідуваннях. Реєструйтеся тут до 6 березня включно.

🟪 Fundraising NGO Growth Lab від Razom for Ukraine: інтенсив у Львові з побудови професійної системи фандрейзингу в команді, роботи з різними джерелами фінансування та відносинами з донорами. Навчання відбудеться в травні, зголошуйтеся до 10 березня

🟪 House of Europe Award — премія для найкращих проєктів/ініціатив (зокрема медійних), реалізованих у співпраці з ЄС чи Великою Британією. Подавайтеся до 5 березня

Підпишіться на всі можливості тут

Дар’я Трапезнікова на зв’язку з 28-м випуском розсилки про медіасвіт, де зміни відбуваються постійно, й до них не можна не адаптуватися.

7 форматів споживання новин

FT Strategies випустили другу версію свого звіту Next Gen News (розбір першої українською ми робили на “Медіамейкері” — вона певною мірою теж актуальна).

Фільтрування (sift) відділили від більш цілеспрямованих способів споживання й розбили його на три способи: прокручування (scroll), пошук (seek) та підписка (subscribe).

Варто читати повний звіт, аби бачити приклади, як контент може влучити в кожен зі способів. Але ось вижимка основних ідей — можливо, вже підштовхне вас до якихось змін.

✍🏻 Аби ваші матеріали збирали аудиторію, поки вона скролить свої стрічки із рандомним контентом, треба перепаковувати “життєві” історії в формати, специфічні для кожної платформи. А щоби зупинити скрол — ставити на початок фрази-хуки й насичувати відео візуальними прийомами, що пробивають банерну сліпоту.

✍🏻 Тих, хто свідомо шукає у вас інформацію, бо довіряє вам, треба підтримувати кураторськими підказками (від поп-апів на сайті до дайджестів в імейлі чи соцмережах). Подумайте, і як можна персоналізувати ці рекомендації.

✍🏻 Підписникам (особливо в розсилках і подкастах) потрібна передбачуваність і звичка: однаковий час публікації та структурування випусків, а також — зручність для швидкого читання чи перестрибування між розділами.

✍🏻 Раніше я писала, що “носій правди” буде однією з цінних ролей медіа в епоху ШІ. FT Strategies вважають, що молодь інколи звертатиметься до медіа, щоб перевірити почуте десь. На таку аудиторію зайдуть оперативні розбори й фактчеки в соцмережах. Головне — аби було просто, переконливо й підтверджено джерелами.

✍🏻 Щоб наситити тих, хто “впав у кролячу нору” якоїсь теми чи події, дослідники пропонують зглиблюватися через формати. Багато сайтів мають примітки й давно роблять скролітелінг, але чи задумувалися ви про, скажімо, асоціативні карти (mind maps)? Чи пробували зробити інтерактивні інфографіки? А ще — діліться з читачем, що вам зрезонувало чи стало цікаво під час підготовки матеріалу.

✍🏻 Частина читачів порівнює кілька точок зору, аби скласти свою думку. З ними треба створювати простір для обговорення — від позначок на сайті, які виділятимуть колонки чи думки різних експертів в одному матеріалі, до офлайн- чи онлайн-обговорень із експертами та героями.

✍🏻 Респонденти цінують рідних і близьких як джерело новин і водночас самі діляться з ними цікавим чи важливим. Аби скористатися цією формою стосунків, медіа треба оптимізувати контент під пересилання в чати: щоб формати були короткі, скриншоти з сайту — читабельні, а по змісту — життєві історії, влучні цитати, і куди ж без мемів.

Одні пішли, інші прийшли

У попередньому листі я згадувала про скорочення у The Washington Post, які зачепили й бюро в Україні. На відміну від них, американський правий телеканал Newsmax розширює охоплення. Власник каналу Крістофер Радді — близький соратник Трампа, пише “Детектор медіа”, і канал є лояльним до його порядку денного.

Наприкінці грудня компанія повідомила про запуск каналу в Україні. Минулого тижня стало відомо трохи більше деталей:

• канал вироблятиме аналітичні та суспільно-політичні програми для аудиторії в Україні, Східній Європі та інших регіонах;

• розроблятиме й формати англійською та російською, адаптовані для міжнародної аудиторії;

• Київ стане регіональним медіахабом для Східної Європи + залучатимуть журналістів і експертів із регіональною та міжнародною експертизою.

Генеральною продюсеркою Newsmax Ukraine буде Людмила Немиря, яка відповідатиме за розвиток телеканалу й редакційну політику. З 2013 року вона вела програми на платформі Ukrlife.tv, але після конфлікту з партнером втратила доступ до бренду й архіву та запустила власний канал.

ШІ тепер теж із рекламою

На початку минулого тижня OpenAI офіційно підтвердили, що тестують рекламу в ChatGPT — поки тільки для користувачів Free та Go планів у США. За даними Adweek, рекламодавці, що долучилися до бета-тестування, платили мінімум $200 000. FT пише про $60 за 1000 показів.

В анонсі розробники наголошують: реклама буде відділена від відповідей і не впливатиме на їхній зміст. Але в будь-якому разі це стрес для користувачів, дехто з яких уже звик до чату як до спілкування з другом. У грудні TechCrunch повідомляли про сплеск невдоволення у соцмережах після перших рекламних проявів у ChatGPT.

Конкуренти реагують по-різному. Anthropic (розробники Claude) замовили рекламу-підкол на Супербоулі (яка водночас і забустила завантаження застосунку). А за кілька днів до того опублікували пост із поясненням, що впровадження реклами суперечить їхній місії бути помічними (Альтман теж колись висловлювався в такому стилі, але маємо те що маємо).

А от Google не планує втрачати рекламні гроші, які так добре навчилися заробляти в наявних інструментах. Віцепрезидентка й генеральна менеджерка з реклами й комерції Відх’я Шрінівасан розповіла, що протягом 2025-го компанія вже тестувала різні рекламні формати в AI Mode.

ШІ вже рекомендує товари, релевантні для запиту. Наразі в Google працюють над позначкою про спонсорство й показами не тільки в ритейлі, а і в запитах, пов’язаних із подорожами чи іншими послугами. Також є формат Direct Offers — пропозиції брендів для тих користувачів, які дізналися все потрібне в AI Mode й уже готові купувати. Google розробляє й інструменти та фреймворки для моменту, коли ШІ-агенти будуть готові купувати самі.

Що це означає для медіа? Платформи зараз набагато краще адаптовані і для охоплення рекламою якнайширшої аудиторії, і персоналізованого контакту із окремими користувачами. Нам же варто переосмислити свою рекламну пропозицію крізь призму:

🎱 Авторитетності — ШІ-моделі часто скраплять дані з сайтів медіа, бо вони актуальні й перевірені. А отже поява на сторінках медіа (як і раніше в SEO-оптимізації) підкріплює шанси з’явитися в органічних відповідях ШІ й достукатися навіть до тих юзерів, що будуть хейтити вбудовану рекламу.

🎱 Ширшого контексту та причетності — нативна реклама в медіа певного фокусу й тематики є для бренду можливістю вбудувати себе в те, про що пише медіа, і те, чим живе аудиторія. Коротка реклама в умовному ChatGPT спливе в потрібний для купівлі момент, але навряд чи розкриє характеристики продукту чи місію бренду — а саме вони все частіше вирішальні в купівлі серед молоді.

Завершимо можливостями

Максимум наявних для медіа можливостей — в одному місці, без необхідності шукати на низці сайтів. Доступ до цього каналу вже мають передплатники Бонусного й Наступного рівнів. Приєднуйтеся, кількадесят актуальних опенколів уже чекають.

🟪 Дводенний офлайн-тренінг для представників національних медіа про ЄС, євроінтеграцію України, переговорний процес і реформи відбудеться 26–27 лютого 2026 року. Реєструйтеся тут до 19 лютого

🟪 ШІ-Академія ПРОМПТО — це онлайн-програма з розвитку ШІ-грамотності, відповідального використання штучного інтелекту та боротьби з дезінформацією в медіа. Зареєструватися на четвертий потік можна до 19 лютого

🟪 ІРРП та Fojo Media Institute проведуть навчання для редакційних команд, щоб посилити навички фандрейзингу та управління донорськими проєктами й підвищити фінансову стійкість медіа. Подавайтеся до 20 лютого

Паростків нових медіапродуктів уже чимало — перші новинки року зібрані в добірку за січень.

Що в наборі?

Особливість січня — запуск низки проєктів, які поєднують інформування з аналітикою, аби допомогти читачу зорієнтуватися в шаленому потоці новин, думок і коментарів. Деякі медіа додають до цього перспективу іноземців, або навпаки — пробують роз’яснити Україну для них.

Традиційно багато подкастів і відеопроєктів та подкастів. Усе більше медіа запускають не один, а кілька YouTube-каналів — чи то для довших чи коротших форматів, чи то для тематичних напрямів або окремих шоу.

Не забувають колеги і про гуртування спільноти: пропонують персоналізований добір контенту, новий мерч та зустрічі для мережування та пошуку рішень.

Повну добірку продуктів січня читайте тут. А якщо й самі запускаєте щось у лютому — розкажіть через цю форму для наступної добірки

Gemini підсилив Google Trends

Донедавна це був доволі кривий інструмент, якому було складно працювати з українським контекстом і давати цілісну картину по набору запитів. Це змінилося з нещодавнім оновленням:

🟣 Тепер можна додати до порівняння до 8 термінів і побачити, як змінювалася їхня популярність у заданих часі й географії, а також — порівняти ступінь зацікавленості ними (стовпчики справа).

🟣 Можна попросити ШІ підібрати пошукові тренди за вашим запитом, натиснувши кнопку Suggest search terms. Крім вибору 8 запитів для порівняння в окремій колонці справа під вашим питанням, Gemini запропонує ще кілька пов’язаних питань — можна спробувати пошукати запити через них або взяти для своєї SEO-статті чи наступних тем.

Інформації стало більше: для кожного вибраного вами пошукового тренду можна вигрузити 50 топових запитів і 50 тих, що набирають популярності. Достатньо лише перемикатися між вкладками над запитами

Цей режим доступний лише у десктоп-версії. Також нагадую, що на вкладці Trending Now можна побачити теми, що набирають популярності в Україні та окремих регіонах (або інших країнах). Період — від 4 годин до 7 днів. А от в Explore доступні дані від 2004 року до минулої години.

Новина тижня — у далекому Вашингтоні

Кризи у The Washington Post не закінчуються: минулого тижня видання скоротило приблизно 30% команди. Це не перше скорочення за останні три роки: наприклад, не так давно багатьом досвідченим журналістам пропонували піти, взявши непогану вихідну допомогу buyouts. Але цього разу усе було більш драматично: від кампанії #SaveThePost і відкритих листів власнику Джеффу Безосу до історій на кшталт репортера, які дізнався про звільнення з Олімпійського містечка і пішов висвітлювати турніри далі, бо що ще робити, раз ти вже у відрядженні. Ну і похапцем звільнений CEO, який не прийшов на дзвінок про layoffs, відвідуючи натмоість вечірку до Супербоулу.

Як завжди в таких випадках, проблема не одна, а низка накопичених за роки:

• Яким би філантропом не здавався власник, завжди рано чи пізно настає момент, коли він намагається нав’язати редакції свою волю або докоряє витраченими грошима. У цьому разі — бінго: спочатку Безос не дозволив публікувати статтю-підтримку кандидатки в президенти Камали Гарріс, аби не гнівити Трампа. Відписка понад 250 000 передплатників наклалася на загальномедійну кризу трафіку й почала коштувати Безосу дорого. Скорочення “роздутого” штату — це зараз не стільки про оптимізацію, скільки

• Менеджмент. За останні роки була низка змін на посадах головреда, СЕО й видавця. Мало хто з них міг знайти спільну мову з редакцією та втілити амбіційні обіцянки на кшталт “третього ньюзруму”, що зосередиться на залученні креаторів.

• Криза ідентичності. WP закрили не лише нішеві розділи, а одночасно — скоротили Metro-редакцію, що пише про справи в місті, та низку закордонних бюро (зокрема й українське). Керівництво пообіцяло, що видання буде реструктуроване, але з яким фокусом? І чи лишилися для цього фокусу конкурентні переваги?

• Конкуренція. На великому полі — The New York Times, що продовжує залучати сотні тисяч підписників. Дещо менші конкуренти, які активно ростуть — Axios, Politico, Punchbowl, Semafor — засновані “випускниками” WP.

Який урок нам із цього засвоїти?

• Гнучкість — бути обережними з розширенням штату та напрямів, які покриваємо, аби уникнути різких і болісних скорочень.

• Оцінка ризиків — інколи замовчування, нейтральна позиція чи різка зміна курсу шкодять більше, ніж продовжувати робити те, що було.

• Менеджери — критично важливе злагодження з командою й водночас повноваження від власника чи видавця. Без одного чи без іншого зміни лишаться на папері.

• Особисті бренди — працюйте над ними заздалегідь і для підстраховки на випадок таких історій, і для ключів до нових можливостей.

І про можливості…

Максимум наявних для медіа можливостей — в одному місці, без необхідності шукати на низці сайтів. Доступ до цього каналу вже мають передплатники Бонусного й Наступного рівнів. Приєднуйтеся, кількадесят актуальних опенколів уже чекають.

🟪 Щоб не плутатися в AEO, GEO та SEO — послухайте безплатний вебінар від SEOforMedia про зміни в SEO з появою генеративного ШІ й те, як медіа їх можуть використати. 12 лютого о 14:00, реєстрація тут.

🟪 До 1,5 млн грн від ІСАР Єднання на проєкти, спрямовані на системні зміни, демократичні перетворення, євроінтеграцію та відновлення на національному і місцевому рівнях.​ Серед активностей є співпраця ГО та органів місцевого самоврядування з місцевими медіа. Дедлайн — 15 лютого, усі деталі тут.

🟪 Премія ICFJ Knight International Journalism Award — для медійників із країн, де вони стикаються з серйозними викликами у своїй роботі, але попри це мають значний вплив на спільноти. Подавайтеся до 15 лютого включно, уся інформація тут.

Долучитися до добірки продуктів

Свої й надійні

Що далі для відеокреаторів у 2026-му? На це питання відповідає щорічний прогноз трендів від TikTok:

1️⃣ Time to lock in, тобто перестати підживлювати свої delulu-фантазії й відсторонюватися від світу через «тихе звільнення». У TikTok вважають, що 2026-го люди серйозніше налаштовані щодо майбутнього й досягнення цілей. Але у своїх блогах говорять не про успішний успіх, а про щоденні кроки до нього.

2️⃣ Далеко підеш за інтересами. Не один тренд-репорт говорить про дуже нюансовані бульбашки та фрагментацію ідентичностей однієї людини між різними акаунтами. Щоби лишатися релевантними, брендам і креаторам треба шукати зв’язок між своєю діяльністю та несподіваними нішевими спільнотами.

3️⃣ Чому я маю в це вкластися? TikTok вважає, що імпульсивні купівлі відходять в минуле, і споживачам треба терпляче й методично доводити, що ваш продукт чи контент вартий їхнього часу чи грошей. Це також і про послідовну комунікацію бренду, і про вибіркові продумані партнерства.

Як це використати в медіа?

💜 Показуйте більше буденності вашої редакції в різних форматах: «як ми це робимо», пояснення рішень, апдейти щодо продукту чи резонансних тем, розбір помилок тощо.

💜 Поставте на потік роботу з коментарями, наприклад, через відео-пояснення чи відповіді на запитання аудиторії — у соцмережах зручно відповідати на коментарі новими відео, це ще й додасть їм переглядів, якщо перший пост популярний.

💜 Зірки та інфлюенсери запускають другі акаунти, інколи навіть не від свого імені, аби розширити аудиторію й наповнення свого «всесвіту». Медійникам теж можна розглянути запуск окремого TikTok-акаунту. За форматом, стилем і контентом він може дещо відрізнятися від основних платформ — залежно від аудиторії, яку хочете досягти, та її потреб.

💜 Оптимізуйте пости в соцмережах під пошук: ключові слова як в описах і alt-тексті, так і в написах на відео; зміст оптимізований під конкретний запит тощо.

💜 Не цурайтеся тем із дуже вузькою аудиторією — алгоритми нині заточені на добір контенту за найменшою зацікавленістю, тож нішеві відео можуть мати більший відгук, ніж відео на широку аудиторію.

💜 Пам’ятайте, що «маршрути відкриттів» для нових тем непередбачувані. Тому шукайте нестандартні точки, де ви можете зустрітися з аудиторією: від віральних мемів і влучних коментарів до партнерств і офлайн-контактів.

💜 Якщо пишете про інструменти, товари чи послуги, показуйте реальний контекст використання. ШІ може провести порівняльний аналіз офіційних характеристик, але не замінить справжні відгуки та розпаковки, які люди дивляться в соцмережах.

💜 Коли складаєте медіакіт або лендинг для передплатників, пояснюйте, що ваш продукт дає людині, які її потреби закрити, які переваги отримає від співпраці чи спільноти. Будьте прозорими в комунікації: показуйте звіти, приклади впливу матеріалів, відгуки/цитати ком’юніті тощо.

🙏🏻 Примножте користь цієї розсилки для медіаспільноти, запросивши колег до читання — перешліть їм лінк для підписки https://www.rivni.media/subscribe

«Це не наш заголовок!»

Поки редактори викручують SEO-заголовки й описи, аби сподобатися пошуковику, Google та Gemini зводять зусилля нанівець. Закордонні видавці, за даними The Verge, помітили, що Google переписує заголовки у Discover. Якщо у грудні компанія описувала це як невеликий UI-експеримент, то тепер це вже фіча, яку планують поширювати.

Але ці ШІ-заголовки інколи протилежні матеріалу, а підсумки регулярно перекручують факти. А чітких позначок про ШІ зараз немає. Google, щоправда, уточнює, що їхній overview headline відображає інформацію з низки сайтів, але результат впливатиме на сприйняття читачем конкретного матеріалу й видавця.

Це не єдине місце, де Google ставить ШІ оцінювачем. У Search Labs є експериментальний формат Web Guide: замість списку лінків — кілька тематичних блоків, у кожного свій ШІ-заголовок і підпис. Заголовки статей, розміщених під ШІ-описом, оригінальні, але метаописи переписані: ШІ пояснює, як саме це джерело відповість на запит користувача, часто в одному стилі зі словами «підтверджує», «уточнює», «деталізує».

Інколи Web Guide оцінює джерело: може попередити, що це Reddit-дискусія, що дані неофіційні або в матеріалі висвітлений поодинокий кейс.

Якщо цей формат вийде з експерименту в основний пошук (як це сталося з AI Mode), то боротьба за CTR дедалі менше буде про влучний заголовок і метаопис і більше про те, чи Gemini правильно зрозуміє та привабливо подасть ваш матеріал. Тому оптимізація сайту під ШІ має враховувати не лише технічний складник, а і те, чи зрозумілий для алгоритмів матеріал і чи сприймуть вони написані вами підсумки.

Можливо, у медіа також буде реальний інструмент для вимкнення (opt-out) свого контенту із ШІ-інструментів Google — на це, за даними Press Gazette, тисне британський регулятор.

Новина тижня — інвестиція в УП

«Українська правда» отримала міноритарного інвестора — нідерландський impact-фонд Pluralis B.V. під управлінням MDIF, а Томаш Фіала лишається найбільшим акціонером. В оголошенні про угоду співвідношення часток не розкривали, але в YouControl уже видно, що за Фіалою лишаються по 87% від ТОВ «УП Медіа» та ТОВ «УП Медіа Плюс», а фонд має по 13% в обох юрособах із внесками у статутний капітал по трохи більше 9,4 млн грн і трохи менше 10 млн грн відповідно.

Фонд заснувала група престижних європейських медіакомпаній та імпакт-інвесторів. Це перша інвестиція Pluralis B.V. в Україні, хоча його управитель Media Development Investment Fund працював із українськими медіа та медійними організаціями.

Це не бізнес-інвестиція, але для розвитку бізнесу: кошти фонду вкладуть у запуск та масштабування пейволу та розвиток редакційних проєктів УП. Два представники фонду в лютому долучаться до наглядового органу, і в цілому інвестор має допомогти УП експертизою для розвитку продуктів. Схоже було і в інших інвестиціях: так, хорватське видання Telegram вдосконалювало моделі диджитал-реклами, передплати та інших продуктів для збільшення доходу.

Фіала розповів Forbes Ukraine, що оцінка «Української правди» становить «одиниці мільйонів доларів» і зросла на кількадесят відсотків від купівлі у травні 2021-го. Відтоді штат зріс із 70 до 200 людей, а аудиторія — до понад 15 млн, крім того придбали кілька проєктів (зокрема «Межу», «Чемпіон»).

Завершимо можливостями

Понад 40 можливостей за січень отримали передплатники Бонусного й Наступного рівнів. Багато з них ще актуальні — приєднуйтеся, аби знайти свій грант, стипендію, навчання чи премію на лютий, березень і наступні місяці

🟪 Стипендії для українських незалежних регіональних редакцій та журналістів від Лабораторії журналістики суспільного інтересу та ECPMF на 4-6 місяців. Заявки чекають тут до 10 лютого

🟪 Фотоконкурс SPOTLIGHTING від європейської журналістської мережі n-ost: надсилайте фото, що розповідають про журналістську працю, до 14 лютого

🟪 Безпековий тренінг із домедичної допомоги від Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» відбудеться на початку березня у Львові. Подати заявку можна до 18:00 8 лютого

Пам’ятаєте, що було рік тому?

У США до влади повернувся Дональд Трамп, і для всього світу почалися «покращення». Рівно рік тому — перегляд американської зовнішньої допомоги, який вилився у закриття USAID.

Хтось відчув це відразу, бо мав активні американські гранти, й навіть кошти, що вже лежали на рахунках, були заморожені. А хтось, як ми в «Медіамейкері», мав відкладений ефект через кілька місяців, коли грантів на ринку різко стало менше, а інші джерела доходів не покривали роботу всієї редакції чи окремих напрямів.

В якому стані медіаринок рік потому? 14% опитаних ІМІ медіа через скорочення американських грантів звільнили частину команди, зменшили обсяги контенту, відмовилися від великих форматів (розслідувань, відео), хоча формально продовжили роботу. У 22% ситуація погіршилася помірно, а 6% — у критичному стані з ризиком закриття. Фінансові труднощі були на другому місці серед головних викликів 2025 року (73,6%), а на третьому місці – скорочення грантових можливостей та короткотермінові гранти (71%)

Що допомогло тим, хто втримався? Медіа активно шукали нове фінансування: переорієнтувалися на європейські гранти, розвивали читацькі спільноти, запускали продакшни чи мерч. А кілька медіа активніше працювали з бізнесами — створювали з них дорадчі ради чи залучали разові внески.

Для Forbes Ukraine, де я зараз працюю, зібрала досвід таких ініціатив у:

🤝нішевому медіа «Читомо», яке вже має в дорадчій раді 8 організацій, дотичних до книжкового ринку й дібраних за репутацією та цінностями;

🤝сумського видання «Цукр» із 3 членами дорадчої ради, куди залучають не лише локальні бізнеси;

🤝медіа про Донеччину й Луганщину «Східний Варіант», яке в межах ініціативи «Свідомий бізнес» підтримали 7 бізнесів (і не лише зі Сходу);

🤝 і трохи згадала про Ukraїner, який надихає колег на розвиток дорадчих рад своєю «командою» із 15 компаній (більше про них — у матеріалі моєї колеги Вероніки Нановської).

Докладно про те, які внески (і грошові, й нематеріальні) роблять бізнеси кожному з цих медіа, як редакції пояснюють бізнесам переваги участі й реагують на недовіру, яку частку бюджету закриває така співпраця і з яких ще джерел туди надходять гроші — читайте в повному матеріалі.

Як доставляти контент сьогодні

У багатьох частинах країни світло з’являється, як у тій пісні й мемних тіктоках під неї, тільки «у тебе в спальні серед ночі». Мобільного інтернету надовго не вистачає, а оптоволокно доступне не всім.

Тож не зайве нагадати, як публікувати контент, щоб він дійсно був доступний читачеві у таких умовах.

☝🏻 Без води, коротше та чіткіше. Час, заряд гаджетів та інтернет обмежені. Звісно, це не означає повної відмови від розлогих інтерв’ю та інших довгочитів. Але переконайтеся, що ключову інформацію ви подаєте чи дублюєте короткими повідомленнями, а великі тексти зручно «просканувати» в пошуку потрібної інформації.

☝🏻 Без клікбейтної паніки. Особливо це стосується усього, що надсилає сповіщення: Telegram-каналів, пушів із сайту і тем імейлів. Мобільний інтернет часто пропускає сповіщення на екран, але не підвантажує саме повідомлення чи сторінку. Не змушуйте читача хапатися за серце заголовками на кшталт «Війна закінчиться 1 лютого» чи «Трамп сьогодні остаточно перевернув світовий порядок». Інтрига, яка змусить клікнути, має залишатися, але й можливість спокійно ухопити основне за секунду — теж.

☝🏻Відео й картинки — або додаток до тексту з ключовим меседжем, або продубльований текстом продукт. У жодному разі не давайте важливі заяви чи інфографіки без інформативних текстових підводок. Якщо це довгий відеоформат — робіть таймкоди й максимально інформативний опис, щоб людина могла або швидко перескочити на потрібний момент або ознайомитися й вирішити, чи треба їй переглянути це, коли телефон буде заряджений і з WiFi. Не нехтуйте alt-текстом зображень, які завантажуєте на сайт: саме він відображається, коли інтернет не може підтягнути картинку.

☝🏻Стискайте медіафайли. Особливо це стосується сайту й Telegram — чим менше важить картинка й відео, тим більш імовірно, що файл завантажиться й буде переглянутий.

☝🏻Повертайтеся й нагадуйте. Люди так чи інакше будуть в курсі важливих новин, а от ваші ексклюзивні довгі формати, які не потребують термінової уваги, можуть пройти повз них. Розгляньте дайджести за тиждень\місяць чи повторну публікацію в соцмережах через деякий час. Оновлення на резонасні теми (подолання наслідків обстрілів, викриття корупції тощо) збирайте в одному місці. Приємним бонусом для читача буде можливість зберегти матеріали для офлайн-читання.

Це все стосувалося онлайн-продуктів, але зараз — саме час зустрітися з чинними чи потенційними читачами офлайн. Свіжий кейс — NV запартнерилися з «Епіцентром» і зробили в їхньому незламному коворкінгу зону з журналами та спеціальною пропозицією на передплату.

Навіть якщо у вас нема журналів чи мерч-пледів — подумайте, як вам опинитися поруч із читачами в пункті незламності, ЦНАПі, бібліотеці, книгарні чи кав’ярні; знайдіть бізнес, який обслуговує вашу ЦА, та придумайте щось разом.

Доступ відкритий

20 січня набув чинності закон № 4212-IX, що посилює гарантії діяльності журналістів. Що варто знати?

🟣 Сесії місцевих рад мають бути відкритими для всіх, також можна робити фото й відео. Протоколи сесій мають з’являтися на сайті.

🟣 Також журналісти зможуть безперешкодно відвідувати установи й бути присутніми на їхніх заходах (зокрема онлайн).

🟣 Засідання комітетів ВР також будуть відкриті для журналістів, а порядки денні, прямі трансляції та їхні записи, протоколи — для всіх.

🟣 Журналісти, які виконують роботу за цивільно-правовим договором для медіа (тобто не в штаті), нестимуть (або будуть звільнені від) таку ж відповідальність за поширення неправдивої інформації чи таємниці, як і штатні журналісти.

Завершимо можливостями

Наступного тижня спливає з десяток дедлайнів грантів для українських медіа, є й кілька цікавих дедлайнів для тих, хто шукає знання чи нетворкінг. Ці та інші медіаможливості доступні для Бонусного рівня — приблизно по 2 гривні за кожну.

Приєднуйтеся й забирайте свою можливість!

🟪 «Сильніші разом»: додатковий прийом заявок на інституційну підтримку та розслідувальну журналістику для регіональних медіа від Асоціації незалежних регіональних видавців України триває до 31 січня.

🟪 Чергова онлайн-здибанка від «Вікна Відновлення»: Андрій Яніцький розповідатиме, як розвивати спільноти навколо медіа. 27 січня о 16:00 — реєструйтеся заздалегідь.

🟪 Команда OpenTech (SoftServe) безплатно розробить технологічні рішення для соціально важливих ініціатив, серед яких можуть бути медіа. Якщо вам треба сайт чи щось подібне — подавайтеся тут до 18 лютого.

Прочитати й піти далі

Відключення світла як ніщо мотивують зосередитися на довгочитах. Цього тижня читала передбачення, зібрані Reuters Institute від медійників із 50 країн.

Набір тем передбачуваний: поки що незрозумілий до кінця вплив ШІ на все — від споживання інформації до бізнес-процесів, чергова хвиля відеофікації соцмереж (які тепер уже остаточно є телевізором), блогери та інфлюенсери, які відбирають шмат уваги.

Медіаменеджери, опитані для звіту, звучать так, ніби планують відповідати на ці виклики переважно реактивно. Тобто якось інтегрувати ШІ в редакційні процеси, аби виробляти більше і швидше, змусити журналістів переймати тактики інфлюенсерів у соцмережах і монтувати більше відео (хоча не завжди мають для цього оригінальні зйомки).

Але звичні журналістські формати мало враховують потребу, яку підсвітила популярність answer engines і стрічки з “говорящих голів” у смартфоні.

Отож паралельно з реактивною адаптацією до нових технологій і трендів медіа варто стратегічно міркувати, як із однобічного мовника перетворитися на платформу, де людина не лише знайде і свіжі обговорення, і “кролячі нори” для глибинного занурення, а і зможе обговорити все це з іншими й відчути себе частиною спільноти. Наприклад:

🤔 Розробляти або власні чат-боти, які в ході розмови витягатимуть для читача інсайти з вашого контенту, або як мінімум системи рекомендацій чи модульні блоки, які підтягуватимуть релевантні запиту користувача уривки з попередніх матеріалів. Багатьом медіа через плинність кадрів бракує інституційної пам’яті, тож це допоможе і журналістам підбирати кращі бекграунди для матеріалів.

🤔 Нелінійні формати матеріалів. Можливість читачу пройти своїм шляхом по різним блокам статті, дописати щось від себе в окремому місці, долучитися до пошуку інформації чи розроблення рішень. Просто вставити відео посеред тексту замало, ось це справжня інтерактивність — коли можеш дати свій внесок і вибрати свій шлях.

🤔 У коментарях до публікацій у соцмережах зараз — інколи навіть більше життєвої мудрості та інформативності, ніж у самому відео чи початковому пості. Коментарі на сайті медіа, можливо, вже не настільки робоча історія (тут ще й додається вимір ботів, яким треба давати раду). Але, можливо, все ж варто переосмислити формати форумів, чатів, коментарів — як їх перепакувати під сучасний контекст медіа? Наприклад, ставити користувачу коро

🤔 Давно кажу про те, що медіа треба оптимізувати свої матеріали вже під чати, а не під пошук. Під чати з ШІ — одна оптимізація (маю текст про основи цього), під людські чати — інша. Це може бути створення шерабельних уривків матеріалів — коротких підсумків, цифр, цитат, фактичних блоків (як легке копіювання в текст, так і картинки) на сайті або лінки, якими можна переслати уривок із розсилки в чат.

🤔 Читацько-редакторський нетворкінг. Конференції та їхні кулуари — занадто масштабно і знеособлено. Для івентів чи залучення спільноти краще шукати більш камерні формати, де і редакція зможе зібрати для себе теми та фідбек, і навіть найзакритіший інтроверт — познайомитися з кимось і відчути себе цікавим і корисним. Це може бути спіддейтинг (короткі розмови один на один по колу), брейншторми чи відкриті мікрофони в невеличких групках чи зустрічі кількох читачів із журналістом, який курує тематичний напрям.

🤔 Продуктивна взаємодія з ширшою аудиторією. Ті, хто збирають на ЗСУ від імені медіа, вже відточили базові навички для цього, тепер треба придумати, як перенести таку залученість аудиторії на позитивні зміни в наших містах чи нішах (залежно від характеру медіа).

🤔 Журналісти як живі люди. Так, це оте саме “бути як креатори”, але не витискати з себе з-під палки напівістеричний тон деяких блогерів-оглядачів, а шукати саме свій голос і стиль. І хай він дещо відрізняється від медіа, але в цьому й живість! А ще — шукати у своїй буденності моменти, які зрезонують вашій аудиторії, і показувати їх. Пишете статтю під п’ятьма ковдрами в холодній квартирі? Покажіть це. Прочитали художню книгу на основі історичних подій, яку журналіст написав би інакше? Розкажіть.

Маєте ще думки, як запустити активну взаємодію читачів із контентом медіа? Що змінити в подачі матеріалів чи роботі зі спільнотою? Напишіть коротко у відповідь на цей лист — можливо, це стане блоком у наступному випуску розсилки

Перші медіановинки року вже запущені…

… а я готуюся збирати з них добірку медіапродуктів за січень.

👉 Усі добірки за другу половину 2025-го ви можете знайти тут, а якщо плануєте запуск нового продукту на січень чи вже це зробили — не забудьте розповісти мені про це у спеціальній формі. А я поділюся добіркою з читачами — можливо, ваш продукт надихне колег на щось схоже.

Завершимо можливостями

Передплатники Бонусного й Наступного рівнів уже готують заявки на низку малих чи більших грантів від українських та міжнародних організацій. Приєднуйтеся, щоби отримати кількадесят актуальних можливостей уже і сповіщення про наступні — надалі.

📌 Гранти для підвищення стійкості українських медіа від Міжнародного фонду відновлення українських медіа (IFRUM) за підтримки Львівського медіафоруму та DII-Ukraine. Дедлайн уже 20 січня, поспішайте із заявками.

📌 До 750 000 грн від ІМІ для незалежних українських медіа та медійних ГО на редакційні й організаційні проєкти. На заявки чекають до 26 січня, деталі тут

📌 Тримісячна інтенсивна програма від Kyiv Media School про те, як застосовувати ШІ в реальній редакційній роботі — від автоматизації рутини до верифікації та протидії дезінформації. Заявки від редакторів і диджитал-керівників медіа чекають тут до 26 січня

Шорсткість у тренді

У мене лежать чекають прочитання ще чимало “гороскопів” на рік авторитетних компаній, але почати перший випуск року захотілося з висновку з мініесе керівника Instagram і Threads Адама Моссері. Воно присвячене тому, що в еру ШІ-контенту, який часто аж занадто ідеальний, креаторам треба пріоритизувати неідеальну картинку та людський контент.

Звісно, можна сумувати, що ШІ-слоп перемагає, або нажахано шукати способи його подолати. Але краще відійти від перемудрованих каруселей, ідеальних кадрів і камер найкращої якості до нефільтрованих картинок і швидше сформульованих думок. Моссері буквально дозволяє вимкнути перфекціонізм, і це те, що треба багатьом із нас, щоб не чекати ідеального кадру, а почати говорити про своє життя, роботу та експертизу — по-справжньому, а не підлаштовано під очікування ідеалу. Це не означає взагалі відмовитися від якісної роботи — скоріше спростити та систематизувати систему шаблонів і структур, з якою буде легше і швидше видавати прийнятний результат.

123 нових медіапродукти…

… я зібрала за пів року на “Рівнях медіа” в добірках медіапродуктів. Їх усі ви можете знайти тут, а далі — кілька слів про добірку грудня.

Продуктів там менше, ніж зазвичай, але вони цікаві: сміливий мерч і мінігайди кавою та вином, пам’ять про загиблих і репресованих і натхнення на зміни після важких обставин, а також — підсумки року у вигляді нішевих відзнак.

👉🏻 Читайте добірку грудня тут, а якщо плануєте запуск нового продукту на січень — не забудьте розповісти мені про це у спеціальній формі.

Новина тижня

Журнал “Країна”, що видавався з кінця 2009-го, припиняє виходити друком з початку 2026-го. У дописі вказують такі причини:

Частина нашої аудиторії виїхала або бореться за виживання, мережа продажу друкованих ЗМІ зникла, а умови доставки передплатних тиражів фактично не залишають простору для роботи.

Загалом класичний набір, який чути від друкованих медіа, які давно працюють. Водночас проблема не тільки в Укрпошті та закритті чи знесенні кіосків преси разом із рештою МАФів, а в цінності, яку медіа дає читачеві. Останніми роками ціла низка редакцій випускає друковані журнали, але не як періодику, а як колекційний предмет і своєрідний позачасовий відбиток наших історичних часів, який можна буде поставити на полиці й, гіпертрофовано кажучи, передати дітям чи онукам.

Газети й журнали, заточені під новини та рефлексії щодо актуальних подій, саме в Україні програють зокрема через високий рівень диджиталізації й залежність від оперативних новин. Це не означає, що вони не цінні, просто цінність подається запізніло порівняно з сайтом чи Telegram.

Утім нині у світі набирає сили тренд going analogue — тобто вийти з диджитал-світу і творити щось руками, а не тільки бездумно споживати алгоритмічну стрічку. Насамперед, звісно, втомлена від гаджетів молодь іде купує розмальовки, пробує хобі на кшталт ліпки чи в’язання, або пише думки в паперовий щоденник. Але журнали й газети з ключовими новинами, подані стисло й доступною мовою, цілком могли би вписатися в цей тренд — якби мали ресурс на адаптацію та кілька юних і сміливих бренд-менеджерів та інфлюенс-маркетологів.

Ось приклад — американка Келсі Рассел почала читати газети, бо відчувала, що її розуміння новин сильно фрагментоване. А потім стала знімати тіктоки, розповідаючи іншим про це. Це її власна ініціатива, але чому б редакціям не стимулювати щось таке у вигляді читацького клубу, посткросингу чи чогось такого, для чого потрібен друкований продукт? Глобально це не врятує продажі, звісно, але підсилити бренд і залучити нову аудиторію навіть в умовах мобільності й нестабільності — чом би й ні.

Завершимо можливостями

Передплатники Бонусного й Наступного рівнів отримують значно більше можливостей у закритому каналі. Приєднуйтеся, щоби отримати кількадесят актуальних можливостей уже і сповіщення про наступні — надалі.

📌 Програма «Посилення сталості медіа та інноваційного контенту в прифронтових і прикордонних регіонах України» від медіамережі «Вікно Відновлення» за підтримки ЮНЕСКО: невеликі гранти на контент, менторська підтримка і групові зустрічі. Якщо ваше медіа є членом мережі, подавайтеся до 12 січня

📌 RSF Berlin Fellowship Program 2026 від «Репортери без кордонів»: шестимісячна стипендійна програма в Берліні з навчанням, воркшопами й нетворкінгом. Заявки приймають до 15 січня

Короткий підсумок року на “Рівнях медіа”

*точніше пів року, адже проєкт запустився наприкінці червня.

🎁 22 випуски цієї розсилки, 5 добірок продуктів, 6 оглядів досліджень та кілька інших матеріалів, опублікованих на сайті та для передплатників.

🎁 Оновлений візуальний стиль і перші пости в Instagram.

🎁У закритому каналі з медіаможливостями для передплатників опубліковані 124 гранти, 83 анонси навчань, 45 стипендійних програм, 39 опенколів на премії, 11 реєстрацій на конференції та ще кілька можливостей поза категоріями. Серед них чимало ще актуальних анонсів на січень і лютий — приєднуйтеся, аби встигнути.

🎁 Це все читають 630 підписників безплатної розсилки, 64 підписники в Instagram та 51 передплатник на монобазі. Дякую за довіру, зокрема тим, хто підтримує гривнею і тим, хто підтримував, але припинив передплату — намагатимуся наступного року дати більше причин прийти\залишитися\повернутися 🙏🏻

Допоможіть проєкту вдало стартувати у 2026-й

🏂🏻 Запросіть колег підписатися на розсилку, надіславши лінк rivni.media/subscribe, або на Instagram (@rivnimedia)

🏂🏻 Поділіться у соцмережах тим, що вас тут зачепило, або своїми рефлексіями на якусь із тем, тегнувши Рівні медіа і\або Дар’ю Трапезнікову.

🏂🏻 Розгляньте можливість платної підтримки для розвитку проєкту: Бонусний рівень, якщо хочете отримувати набагато більше грантів, конкурсів і стипендій, ніж нижче, та Наступний рівень, який матиме ранній доступ до корисних матеріалів та інших функцій спільноти. Є і функція разового донату.

Продовжуємо адаптувати трендові передбачення до практики

Нагадаю, в попередніх листах розглядали звіти Depositphotos, Audacy, Canva та Pinterest. Сьогодні — пару ідей на основі передбачень Dentsu та Deloitte:

📌 Спільноти з реальним спілкуванням стають безпечним простором паралельно до накручених алгоритмами стрічок у соцмережах. Важливо буде мати не тільки реальне спілкування, а і спільні досвіди та спогади. Медіа та бренди можуть допомогти спільнотам їх створити, долучившись до якоїсь події чи зробивши власну тематичну активність (в ідеалі офлайн, але в Україні є поправка на безпекові умови). Разом із цим добре спрацює тренд на ностальгію за кращими часами та повернення до спогадів — як дитячих, так і недавніх.

📌 Люди не читають чи дивляться рекламу, вони виділяють час на те, що їх цікавить. Тому рекламодавців треба переконати, що формати, які довго утримують увагу й до яких повертаються, краще впливають на продажі і brand awareness у довгостроковій перспективі, навіть якщо вже завтра нових клієнтів ще не буде. Гарячий тренд — повернення серіалів і скетчів, але значно коротших і вертикальних (бо для соцмереж). Є шанс залучити пригодами кількох вигадано-реальних персонажів навіть тих, хто за інших обставин на вас би не підписався. Продакшн “на колінці” легко підсилити згенерованими ШІ кадрами, але є ризик втратити довіру до контенту про реальні події.

State of Telegram 2025

Попри всі ризики, Telegram залишається однією з найпопулярніших платформ серед українців для всього — від спілкування й навчання до новин і графіків відключень. Кілька цифр, які характеризують український сегмент, зі свіжого дослідження Telemetrio:

📩 В ua-сегменті понад 127 000 каналів, із них приблизно 10 000 з’явилося цього року.

📩 Найбільше постів за 2025 рік публікували у середу та четвер, найменше — у суботу. Нативну рекламу найчастіше публікують у понеділок, найменше — у суботу.

📩 У Telegram рекламують послуги (34%), комерційні товари (22%), цифрові продукти та застосунки (16%), клієнтські проєкти (14%), особистий бренд (10%), соціальні та благодійні ініціативи (4%). 75% рекламодавців мають на меті прямі продажі та отримання лідів, а також підвищення впізнаваності бренду

📩 Найактивніше нативну рекламу використовували BetKing і Slotor77, а також криптомільйонер Орловський. Серед брендів найбільше і постів, і охоплення — у Rozetka. Маркетплейс також є лідером у Telegram Ads. Цікаво, що дуже активно Telegram Ads використовував канал Times of Ukraine, який показав найбільший приріст підписників за рік. Водночас лише 12% опитаних робили цільову дію (підписка, купівля) після перегляду реклами.

📩 Опитані переважно використовують Telegram для читання новин і спілкування. Відповідно месенджер приваблює їх зручним інтерфейсом та тим, що його також використовує оточення. Зокрема 72% опитаних використовують Telegram для робочої комунікації.

📩 Майже 80% опитаних довіряють інформації з Telegram, а 34,2% вважають месенджер безпечним і конфіденційним. Здебільшого користувачі довіряють каналам офіційних джерел та медіа (46%), а також каналам, що перевірені часом (34%).

👉🏻 У повному дослідженні — більше про світові тренди у Telegram, аудиторію й рекламодавців в Україні.

Найсвіжіші дані про медіаспоживання

На днях «Суспільне» опублікувало результати дослідження «Барометр довіри до новин» за останній рік (до листопада включно). Загалом тенденції там приблизно ті ж самі, що і в попередніх дослідженнях (дивіться повний звіт тут). З цікавого — мапа новинних брендів за характером (диджитал-лінійний) та залученістю користувачів.

Порадувала висока позиція hromadske. І не можна не звернути увагу на ukr.net. Багато медіа покладаються на нього як на джерело трафіку, але впізнаваність, яка нині набирає важливості, отримує бренд агрегатора, а не окремі бренди медіа.

Останні дедлайни року

🎄 Грантова програма Ukraine: Relief, Resilience, Recovery (U3R) від German Marshall Fund (заявки до 31 грудня)

🎄Safe Haven Fellowship від Netherlands Institute for Advanced Study: п’ятимісячна резиденція для роботи над власним проєктом в Амстердамі (подавайтеся до 31 грудня)

🎄 Digital Media Awards Worldwide 2026: конкурс кращих журналістських проєктів і стратегій від WAN-IFRA (заявки до 31 грудня)

Дар’я Трапезнікова на зв’язку з 21-м випуском розсилки про медіасвіт.

Спершу хочу вибачитися — платформа, з якого я надсилаю розсилки, минулого тижня рандомно вирішив обрізати лист на найцікавішому місці і змусити вас встановити застосунок, щоб його дочитати. Насправді це не має вигоди для мене й необов’язково для вас.

Якщо таке знову станеться, поверніться на початок листа і натисніть на його тему (заголовок), яка написана під кольоровим банером — так ви перейдете на вебверсію листа у браузері.

Тренди наступного року

Цього тижня в нас передбачення від двох візуальних платформ — Pinterest і Canva. Вони переважно сфокусовані на кольорах, текстурах тощо, але дещо можна адаптувати в контент загалом:

👩🏻‍🎨 У обох є тренди на листи й нотатки — так би мовити, непідробну комунікацію ручної роботи. Ідей багато: від рукописних шрифтів на відео й малювання афіш до заходів як плаката до підписування від руки листівок, які надсилаєте з мерчем або надрукованим журналом. Сюди ж — і колажі, естетика зінів і

👩🏻‍🎨 TikTok і YouTube остаточно перетворилися на телевізор, тому естетика телешоу стає трендовою і там. Несподівані локації, кінематографічні прийоми та вражаючий монтаж, розділення історії на короткі серії. Підкріпіть їх чимось ностальгічним — й аудиторія залишиться з вами.

👩🏻‍🎨 Втомившись від цифрового перевантаження, люди шукатимуть відкриттів, зокрема — у подорожах до природи чи дещо містичних локацій, спорті й подорожах із пригодами. Можна допомогти читачам знайти такі локації у вашому регіоні й розповісти їхню історію, або провести в такому місці івент чи зустріч зі спільнотою.

Більше в рубриці Тренди, тенденції, прогнози на сайті.

Інструмент тижня

Точніше, понад 150 ШІ-інструментів у новому каталозі від Львівського медіафоруму. Там є сервіси для роботи з текстом, звуком, візуалами та мультимедійні, деякі пропонують безплатні можливості.

Також можна ознайомитися із кейс-стаді впровадження ШІ в українських та іноземних медіа та зорієнтуватися в етичних принципах використання на прикладах із різних країн.

Як почати впроваджувати нові інструменти?

0️⃣ Для чого вам штучний інтелект? Робити більше? Швидше? Цікавіше й різноманітніше? Чи просто “шоб було”? Від мотивації залежатимуть подальші вибори та цілі, до яких маєте прийти.

1️⃣ Ознайомтеся з інструментами й подумайте, чи збігаються ці можливості з завданнями, які вам треба закрити.

2️⃣ Не намагайтеся впровадити десяток інструментів у всі процеси відразу. Визначте один-два пріоритетних завдання, підберіть кілька інструментів і визначте тих, хто з ними працюватиме. Також закладіть

3️⃣ Платні версії відкривають більше можливостей. Виділіть бюджет на експерименти з сервісами або сплануйте інтенсивне тестування на безплатний пробний період.

4️⃣ Тестуйте кілька інструментів на однакових завданнях і оцінюйте їх за кожним нюансом, що вам важливий. Для редакцій це зазвичай дотримання tone of voice, якщо йдеться про тексти, але все залежить від специфіки роботи.

5️⃣ Трекайте кількісні метрики (наприклад, кількість зекономленого часу чи грошей), але звертайте увагу й на якісні: якість згенерованого контенту, складнощі в опануванні, реакція аудиторії тощо.

6️⃣ Показуйте команді приклад власними експериментами (а ще можна залучити кількох “чемпіонів”, які підуть уперед і підігріватимуть інтерес). Учіться разом, діліться промптами й лайфхаками, обговорюйте успіхи й помилки.

Ця розсилка безплатна для всіх, хто шукає своє місце в медіасвіті. Але для збільшення цінності їй теж потрібна ваша підтримка:

📌 Запросіть колег підписатися на розсилку, надіславши лінк rivni.media/subscribe, або на Instagram (@rivnimedia)

📌Поділіться у соцмережах тим, що вас тут зачепило, або своїми рефлексіями на якусь із тем, тегнувши Рівні медіа і\або Дар’ю Трапезнікову.

📌Розгляньте можливість платної підтримки для розвитку проєкту: Бонусний рівень, якщо хочете отримувати набагато більше грантів, конкурсів і стипендій, ніж нижче, та Наступний рівень, який матиме ранній доступ до корисних матеріалів та інших функцій спільноти. Є і функція разового донату.

Новини тижня

Цього разу виділю дві:

1️⃣ Уряд платитиме рідним компенсації у разі загибелі або поранення журналістів під час виконання професійних обов’язків. Це сталося після розголосу щодо того, що батько Вікторії Рощиної досі не отримав нічого, навіть попри повернення її тіла як підтвердження смерті, через юридичні колізії. Одноразову допомогу виплачуватимуть через Держкомтелерадіо, батько має отримати виплату вже цього року. На 2026-й у бюджет на такі виплати заклали 500 000 грн, що якось занадто оптимістично з огляду на те, що компенсація за одного загиблого може перевищувати 300 000 грн.

2️⃣ Google викотили на всі країни функцію улюблених джерел (Preferred Sources). Поки тільки для англомовних користувачів, але на початку року — і для інших мов. Покликання від улюблених джерел користувачі бачитимуть набагато частіше у Top Stories за запитами, пов’язаними з новинами, а дещо пізніше — будуть виділені в відповідях Gemini, AI Overviews та AI Mode. Тож готуйтеся закликати ваших читачів вибирати ваше медіа як улюблене джерело.

А вже зараз можна рекомендувати їм підписатися на ваше медіа в Google Discover, а вам — перевірити, чи коректно складений профіль вашого видання в Google (для цього знайдіть свій текст у Discover і натисніть на назву медіа над ним).

Завершимо можливостями

🟣 Стратегічна підтримка для медіа від Львівського медіафоруму та ЮНЕСКО: по $6000 для п’яти редакцій. Подавайтеся до 19 грудня

🟣 Межі приватності у часи війни: вебінар про етику документування та фото- й відеозйомок від “Архіву війни” з Тетяною Катриченко (МІПЛ) та Андрієм Дубчаком (Frontliner) відбудеться 17 грудня о 16:00. Реєстрація тут

🟣 Аналітична система YouControl запрошує журналістів на вебінар, де розкажуть про основні оновлення й майбутні фічі, які можна використати у підготовці матеріалів, та стан сфери Open Data в Україні. 19 грудня о 14:00, реєстрація тут