Якщо хочете потрапити в добірку за наступні місяці — заповнюйте спеціальну форму, яка відкрита постійно.

📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Масштабні зміни

Оновлення Retailers.ua

Хто зробив: нішеве медіа про торгівлю Retailers.ua оголосило про перезапуск, а новим головним редактором став Михайло Пилипчук.

Суть і формат: після періоду, коли на сайті публікували переважно новини, Retailers.ua повертається до повноцінного формату з аналітичними матеріалами та командою. У межах перезапуску медіа оновлює візуальну айдентику та UX сайту, а також відновлює й розвиває Instagram, Telegram і Facebook як окремі майданчики для дистрибуції контенту.

Михайло Пилипчук розповів «Детектору медіа», що прагне зробити Retailers.ua передовою профільною платформою серед B2B-медіа про ритейл та електронну комерцію в Україні.

«Для нас важливо підвищувати якість аналітики, регулярно публікувати інтерв’ю з бізнесменами, запускати тематичні спецпроєкти та формувати професійну спільноту однодумців навколо медіа. Ми також хочемо досліджувати тренди й технології, зокрема стрімкий розвиток штучного інтелекту, а також аналізувати поведінку споживачів», — додав він.

Для кого: видання орієнтується на власників бізнесів, топменеджерів і фахівців з e-commerce та ритейлу, яким цікаві теми інвестицій, глобальних трендів ритейлу та експертної аналітики

Що далі: команда планує запустити авторські колонки, повернути рубрику «Очима споживача» з практичними розборами сервісів і застосунків, а також розвивати формат «Один день із життя» про внутрішню кухню ритейлу.

Dostup Media

Хто запустив: команда закритого кропивницького інтернет-видання «Точка доступу» заснувала нове незалежне медіа Dostup Media. Головною редакторкою проєкту є Ольга Зима.

Суть і формат: редакція «Точки доступу» продовжує роботу під новим брендом зі збереженням команди, цінностей та редакційних принципів. Їм вдалося зберегти й архів матеріалів, створених командою за 12 років.

Основною платформою для матеріалів, розслідувань і аналітики став сайт, а соцмережі команда використовує як канали дистрибуції, залучення аудиторії та формування спільноти.

Для кого: для читачів Кропивницького та Кіровоградщини, а також для аудиторії, яка шукає незалежні регіональні медіа з фокусом на антикорупційні матеріали, журналістські розслідування та висвітлення судових процесів.

Що далі: команда продовжує покращувати навігацію сайту й невдовзі додасть нові блоки, зокрема короткі відео та окремий розділ «Колонки» для авторських і експертних текстів. Також у 2026 році редакція хоче посилити роботу зі спільнотою через офлайн-заходи та розпочинає міжнародний обмін досвідом із норвезькою газетою Fædrelandsvennen у межах Norwegian Partnerships Program за підтримки Асоціації незалежних регіональних видавців.

Сайт тут

Оновлений сайт Rayon.in.ua

Хто запустив: національна мережа гіперлокальних медіа Rayon.in.ua, яка працює в структурі CID Media Group.

Суть і формат: сайт оновили для нової моделі взаємодії з аудиторією та з розширеною функціональністю для спільноти «Друзі Району». За технічну реалізацію та розроблення сучасного інтерфейсу відповідала київська команда Element Agency.

«Ми створили платформу, яка враховує потреби читача, підтримує авторів і дозволяє експериментувати з новими форматами, від ексклюзивів до історичних матеріалів», — сказала Наталія Пахайчук, шеф-редакторка мережі.

Сайт адаптований під смартфони, також туди інтегрували штучний інтелект та можливості для різних форматів читацьких внесків — як регулярних, так і разових за кнопкою «Подякувати».

Фінансування: оновлення сайту стало результатом понад року роботи за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).

Що далі: Команда планує розвивати преміумдоступ до історичних та ексклюзивних матеріалів, експериментувати з новими моделями монетизації та працювати з архівами із застосуванням штучного інтелекту для пошуку й аналітики.

Сайт тут

Нові напрями чи платформи

Авторські колонки та блоги на сайті

Хто запустив: «Громадське радіо».

Суть і формат: це окремий розділ для текстів від експертів, фахівців, активістів і авторів із власною оптикою. Редакція бачить запит читачів на персональний виклад думки експертів, що відрізняється від більш формальних новин і репортажів.

«Ми обираємо цікаві, актуальні та недостатньо проговорені у суспільстві теми», — написала Вікторія Єрмолаєва, головна редакторка «Громадського радіо».

Серед перших колонок — тексти про роботу з ветеранами, здоров’я, чутливу комунікацію та американську політику.

«Теми — про життя, як воно є. Медицина, вразливість, політичні події та ситуація на фронті. Чесно, прямо і з власним досвідом і знаннями авторів», — прокоментувала «Детектору медіа» Олена Ребрик, шефредакторка сайту «Громадського радіо».

Для кого: для читачів, яким потрібні не лише новини, а й особисті колонки з поясненнями, досвідом і фаховим поглядом на медицину, вразливість, політику, фронт та інші недоговорені теми.

«УП 100. Бізнес»

Хто запустив: «Українська правда» до 20-річчя «Економічної правди».

Суть і формат: це рейтинг-відзнака для 100 представників бізнесу, які роблять внесок у розвиток ринкових відносин на принципах доброчесності, вільної конкуренції та відкритого доступу.

Лауреатів відбиратимуть за критеріями рентабельності, створення і підтримки робочих місць, доброчесності та відповідності ESG-стандартам. Список формуватимуть професійне журі та редакція «Економічної правди» в дев’яти галузях — від ІТ і мілтеху до фінансів, торгівлі та послуг.

«Бізнес — це про створення. А без тих, хто створює, не може бути ані успішної країни, ані економіки України після війни. Саме тому ми хочемо відзначити й надихнути цих людей», — пояснює Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди».

Для кого: для підприємців і керівників компаній, які ведуть бізнес законно, створюють робочі місця, залучають інвестиції та допомагають армії, громадам або ветеранам. Окремо відзначать представників малого бізнесу, які поділяють принципи ринкової економіки та підтримують Сили оборони й ветеранів.

Що далі: заявки приймали до 5 березня 2026 року, а оголошення списку «УП 100. Бізнес» і нагородження переможців заплановані на 25 червня 2026 року в межах святкування 20-річчя «Економічної правди».

Мобільний застосунок «FreeДом»

Хто запустив: державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» для телеканалу «FreeДом».

Суть і формат: це безплатний мобільний застосунок, який дає доступ до прямого ефіру каналу та бібліотеки контенту. У ньому вже доступні програми «Спеціальний репортаж», «В ізоляції», «Новини вільних народів», «Трибунал», «Федя, дичь», «Гібридні спецоперації», «Стратегія свободи», а також добірка документальних фільмів та інші проєкти.

«Ми прагнемо, щоб контент іномовлення був максимально доступний на різних платформах. (..) Це можливість дати доступ до нашого ефіру й контенту навіть там, де звичні платформи заблоковані або працюють з обмеженнями», — прокоментувала генеральна директорка ДП МПІУ Юлія Бін.

Для кого: для російськомовної аудиторії за межами України, а також для користувачів у країнах, де діють обмеження інтернету, блокування сайтів чи платформ у соцмережах. Після завантаження застосунок не потребує додаткової авторизації, а дивитися контент можна без використання VPN.

Завантажити застосунок можна в Google Play та App Store. Також для користувачів доступна вебверсія застосунку.

Чатбот у Telegram від Gorodok.City

Хто запустив: онлайн-медіа Gorodok.City з Городка на Хмельниччині.

Суть і формат: редакція запустила чатбот для комунікації з читачами та збору зворотного зв’язку. Користувачі можуть голосувати за теми майбутніх матеріалів, пропонувати ідеї та ставити запитання журналістам і представникам місцевої влади. Теми, які отримають найбільшу підтримку, редакція планує висвітлювати на сайті Gorodok.City, а також у газеті, на радіо й телеканалі.

«Ми вже маємо понад 100 підписників і понад 2300 взаємодій. Надійшло дев’ять звернень від читачів», — розповіла ІМІ Наталія Попович, директорка-редакторка Gorodok.City.

Що далі: Наразі сервіс працює в тестовому режимі, а після його завершення чатбот планують зробити постійним інструментом взаємодії з аудиторією. Також раз на тиждень бот надсилатиме підписникам короткі опитування про теми, які їх цікавлять, і повідомлятиме про нові матеріали та ініціативи.

ШІ-модерація коментарів «Полтавщини»

Хто запустив: полтавське онлайн-медіа «Полтавщина»

Суть і формат: редакція запровадила ШІ-модерацію коментарів у своїх Telegram-спільнотах і тестує її на сайті, щоб автоматично відсівати спам, провокації та токсичні повідомлення.

Проєкт виріс із Telegram-бота «Тероборона чату», який раніше захищав канал і місцевий чат «Полтава» від ботів, а тепер команда створила власного бота-модератора на основі моделі штучного інтелекту.

За даними редакції, бот щодня автоматично опрацьовує майже 1000 коментарів, понад 11% із них визначає як спам і видаляє понад 95% таких повідомлень.

«Аналіз коментарів живих людей складний тим, що потрібно розуміти не лише контекст розмови і місцеву специфіку, а й ті «художні» образи, які використовують наші читачі у своїх висловлюваннях. Ще складніше — провести межу між емоційною критикою влади і переходом на особисті образи», — розповів Едуард Ткаченко

Фінансування: ідею підтримали Scandinavian foundation Ukrainian Media Fund Nordic та Національна спілка журналістів України.

Що далі: система ще неідеальна, тому помилково видалені повідомлення перевіряють вручну та за потреби відновлюють. Команда також експериментувала з функцією, за якої ШІ мав би втручатися в дискусії й переводити їх у конструктивніше русло, але її поки відклали.

Слухати й дивитися

«Музей думок»

Хто запустив: «Інформатор Калуш». Автори і ведучі проєкту — головна редакторка Тетяна Кіндюх, журналіст Ярослав Куцій, журналістка Вікторія Ганчук, керівниця проєкту — Віталія Пігуляк.

Суть і формат: це серія подкастів-роздумів про життя, свідомість і питання, які не прив’язані до новинного циклу.

У пілотному випуску ведучі говорять із психотерапевтом Олександром Савчиним про те, як працює свідомість людини, чим усвідомлення відрізняється від зосередження, чи можна перенести свідомість на цифрові носії та хто насправді ухвалює наші рішення.

«Коли так багато новинного контенту несеться навкруги, важливо і для журналістів, і для читачів/слухачів мати місце, де можна трохи заземлитись і подумати разом про теми, котрі живуть поза часом», — розповіла для «Рівнів медіа» Віталія Пігуляк, директорка медіа.

Для кого: для широкої аудиторії, якій цікаво не просто споживати розмовний контент, а слухати, зупинятися й обдумувати почуте.

«В етері турнір»

Хто запустив: «Громадське радіо», ведучий —спортивний оглядач Євгеном Савватєєв.

Суть і формат: Це щотижневий подкаст про головні події спорту в Україні та світі. У першому випуску Савватєєв говорив про старт Зимової Олімпіади-2026, участь української збірної в 11 видах спорту, 46 ліцензій для наших спортсменів і допуск так званих «нейтральних» атлетів із Росії та Білорусі. Наступні теж були присвячені Олімпіаді й Паралімпіаді.

Для кого: для слухачів, які хочуть швидко дізнатися найважливіші оновлення українського та світового спорту, зокрема великих міжнародних турнірів, олімпійських подій і спортивних скандалів.

Що далі: нові випуски виходять щоп’ятниці о 8:45 в етері «Громадського радіо» та на подкаст-платформах.

Слухати тут: https://hromadske.radio/podcasts/v-eteri-turnir

«З понеділка!»

Хто випускає: «Громадське радіо», авторка й ведуча проєкту — Катерина Мацюпа, журналістка, хелс-коуч, експертка з харчування та консультантка в методі КПТ.

Суть і формат: «З понеділка!» оновили — тепер це подкаст про те, як покращувати якість життя і зробити так, щоб поради про харчування та фізичну активність працювали в реальному житті.

У новому сезоні більше уваги приділяють практичним темам: як зібрати корисну тарілку з того, що є під рукою, чи потрібно рахувати калорії, як утримувати вагу після схуднення і навіщо білок у раціоні тощо.

«Змінюються обставини, змінюються запити авдиторії, тому й формат програми час від часу змінюється», — сказала Катерина Мацюпа, авторка й ведуча подкасту.

Для кого: для людей, які хочуть комфортніше почуватися у власному тілі та шукають практичні, прикладні поради про харчування, фізичну активність і щоденні звички

Що далі: нові випуски можна дивитися на YouTube-каналі «З понеділка!», слухати в етері «Громадського радіо» щопонеділка о 15:10 та щосереди о 20:10, а також на подкаст-платформах; текстові версії виходять на сайті.

«Мимо волі»

Хто запустив: «Суспільне» разом із виданням «Ґрати», автором і ведучим проєкту став журналіст Олексій Арунян.

Суть і формат: перший сезон подкасту присвячений історії двох жительок Лиману — Тетяни Потапенко і Валентини Ткач, які були «вуличними» й допомагали жителям міста під час окупації. Наприкінці 2022 року СБУ затримала їх на Донеччині та звинуватила в колабораціонізмі.

Це наративний подкаст про життя людей в окупації, межу між виживанням і співпрацею з окупантами та те, як такі справи розглядає українська система правосуддя.

«Варто розуміти, що люди на окупованих територіях опиняються в надважких умовах та контактують із загарбниками з різних причин: хтось через проросійські переконання, а хтось — вимушено заради виживання. Важливо, щоб слідчі й суди враховували ці складні обставини та норми міжнародного гуманітарного права. Наскільки це вдається наразі, ми прагнемо показати й обговорити на прикладі справи лиманських вуличних», — пояснює Олексій Арунян, автор і ведучий подкасту.​

Для кого: Для слухачів, яких цікавлять теми окупації, реінтеграції звільнених територій, правосуддя у справах про колабораціонізм і людські історії виживання під російським контролем.

Що далі: команда «Суспільного» розроблятиме більше складних наративних проєктів із захопливими історіями героїв.

Слухати тут

Мистецтво, що проходимо повз

Хто запустив: телеканал «Суспільне Культура». Виконавча продюсерка проєкту — Юлія Ісакова, режисер — Олексій Мулявін.

Суть і формат: це програма про митців і мисткинь, які працювали з монументальним мистецтвом у публічному просторі. Роботи героїв проєкту можна зустріти у Києві, Львові, Житомирі, Кременчуці, Чорнобилі, Чернігові, Калиті та багатьох інших містах і селах.

«Під час роботи над сценаріями ми намагалися зрозуміти, де ці люди знаходили стільки внутрішньої сили, аби не зламатися та продовжувати творити попри неприйняття їхньої творчості режимом; прослуховування майстерень чи домівок; відкрите знищення робіт і переслідування…», — розповіла Юлія Ісакова.

«Проєкт наповнений образами й метафорами, які доповнюють той мистецький контекст, в який ми прагнемо перенести глядача», — додав режисер Олексій Мулявін.

Для кого: Для глядачів, які цікавляться українським мистецтвом, історією монументалістики та культурною спадщиною України.

Перший випуск: 1 лютого 2026 року на телеканалі «Суспільне Культура». Також деякі випуски вже можна переглянути на YouTube.

«Шоу без назви» про новини технологій

Хто запустив: AIN.UA, українське медіа про технології, бізнес і стартапи

Суть і формат: щотижневий короткий відеоогляд головних технологічних новин тижня на YouTube-каналі AIN.UA.

Для кого: для аудиторії, яка хоче швидко стежити за новинами технологій, космосу, соцмереж і штучного інтелекту та віддає перевагу відео, а не текстовим дайджестам.

Дивитися тут

Новий сезон UNZIP

Хто запустив: «Суспільне Культура», ведучий проєкту — Альберт Цукренко.

Суть і формат: це п’ятий сезон подкасту-занурення в архіви української музики, у якому Цукренко разом із гостями шукає відповіді на питання української музичної ідентичності та слухає записи з архівів Українського Радіо.

«UNZIP — це такий подкаст, в якому теми випусків і, відповідно, тематика пісень, які я підбираю в архіві Українського Радіо, нерозривно пов’язані з особистістю гостя чи гості кожного епізоду. Тож у цьому сенсі нічого не змінюється. Але є інша важлива зміна. UNZIP починався як аудіоподкаст, потім у якийсь момент ми спробували зробити його у відеоформаті, і цей формат дуже “зайшов”. Тож у новому сезоні відео стане більше. Зіркових гостей — теж», — поділився Альберт Цукренко.

Один із перших випусків сезону вийшов із Василем Байдаком — у ньому говорять про стендап, щирість, гроші, розвиток комедії в Україні та слухають пісні про професії з архіву Українського Радіо.

За попередні чотири сезони UNZIP випустив 32 епізоди й зібрав понад 800 000 прослуховувань на всіх платформах.

Для кого: для слухачів, які цікавляться історією української музики, культурною ідентичністю та сучасними розмовами на перетині музики, культури й суспільства.

Що далі: в новому сезоні запланували 16 розмов про українську музику, а серед гостей анонсували коміка Василя Байдака, режисера Павла Острікова, блогерку Емму Антонюк, музиканта Жеку Кургана та мисткиню Діну Чмуж. Випуски виходитимуть раз на два тижні.

Усі випуски тут

«Пенсія. Як це працює»

Хто запустив: Українське радіо, ведучий програми — Владислав Красніцький

Суть і формат: це програма про фінансове довголіття та планування пенсійних заощаджень навіть в умовах війни й економічної нестабільності.

Проєкт розрахований на 10 епізодів, у яких слухачам пояснюватимуть, як працює пенсійна система, як можна збільшити виплати та як інвестувати у власне фінансове майбутнє. У першому випуску говорили про джерела пенсійних виплат, пенсійний вік і ризики для тих, хто отримує зарплату «в конверті».

Для кого: програма орієнтована насамперед на людей середнього віку, але, за задумом команди, буде корисною і молодшим слухачам, які хочуть раніше почати планувати своє фінансове майбутнє.

Фінансування: за підтримки Ради Європи.

Що далі: Нові епізоди виходять щовівторка о 10:07 в ефірі Українського радіо​, також можна слухати на сайті.

Епізоди тут

«Нащо читати»

Хто запустив: «Локальна історія», ведучі — Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук і професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Суть і формат: ведучі подкасту в кожному випуску обирають одну книгу й детально розбирають її зміст, історичний контекст і значення для сучасного читача.

Перший епізод присвятили книжці Крістофера Кларка «Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849» і розмові про «Весну народів», українське місце в європейській історії та те, чому без розуміння 1848 року важко зрозуміти сучасну Україну.

Для кого: для читачів і слухачів, які цікавляться історичною літературою, хочуть глибше розуміти книжки про минуле та шукати в них пояснення сучасних процесів.

Пам’ятати й осмислювати

«Поверніть мені ім’я»

Хто запустив: «Радіо Свобода», автор стрічки — воєнкор Мар’ян Кушнір.

Суть і формат: це документальний фільм про повернення тіл українських військових, які вважалися зниклими безвісти. Стрічка починається на полі бою й завершується тоді, коли тіла загиблих знаходять, ідентифікують та повертають рідним.

«Я хочу, аби кожне ім’я знайшли і повернули додому. Аби 80 тисяч — це не про статистику. Аби кожне ім’я, яке встановлять, — це про мужність, героїзм. Ми зобов’язані з вами цим людям, ми зобов’язані повернути їхнє ім’я і пам’ятати його», — написав автор фільму Мар’ян Кушнір.

Фільм вийшов 17 лютого на YouTube, а прем’єра відбулася 10 лютого в київському кінотеатрі «Жовтень»

Для кого: для широкої аудиторії, а також для родин безвісти зниклих, військових, ветеранів, правозахисників і всіх, хто хоче краще зрозуміти, що стоїть за статусом «зниклий безвісти».

Фінансування: команда «Радіо Свобода» готувала фільм пів року, зокрема за підтримки Пулітцерівського центру.

«Розмови про український схід»

Хто запустив: «Східний Варіант».

Суть і формат: Це цикл відвертих розмов із вихідцями зі сходу України — військовослужбовцями, активістами, представниками громадських організацій та людьми, чиї життя змінила війна.

У випусках говорять про спогади про український Схід, життя в окупації, досвід спротиву у 2014 році, виклики для ВПО та психологічні наслідки чотирьох років повномасштабної війни.

«У подкастах звучатимуть спогади очевидців, які підтверджують: Донеччина і Луганщина завжди були українськими, а схід чинив опір із перших днів російської агресії», — наголосила редакція.

Героєм першого випуску став військовослужбовець і активіст Віталій Овчаренко, який народився в Лимані й жив у Донецьку.

Для кого: для аудиторії, яка хоче краще зрозуміти досвід людей зі Сходу, історію проукраїнського спротиву на Донеччині та Луганщині й наслідки війни для регіону.

Фінансування: від Європейського Союзу.

Що далі: подкасти виходитимуть щовівторка та щоп’ятниці на YouTube-каналі «Східного Варіанта».

«Культура безсмертя: пам’ять у часі війни»

Хто запустив: «Радіо Культура». Автор — молодший лейтенант 2-го корпусу «Хартія» НГУ України та історик Вахтанг Кіпіані, продюсерка — Ольга Мовчан.

Суть і формат: це серія з п’яти випусків про те, як біль втрати перетворити на тривалу національну пам’ять, як зберегти імена полеглих військових і цивільних та які нові меморіальні практики формуються під час російсько-української війни.

У проєкті йдеться про ритуальну етику й естетику, межу між особистим болем і публічним обов’язком пам’ятати, а також про ставлення до могил ворогів і пам’ятників, що говорять мовою імперії.

«Цей проєкт — про спосіб пошуку рішення, яке дозволить нам максимально довго не забувати про той чин, про ту жертву, яку надала наша нація в цій війні. (...) Імена людей, які загинули за батьківщину, за нас усіх, не мають бути забуті. Тому різними візуальними, документальними практиками треба пам’ять про людей утримувати. Цей проєкт кількома мазками спробує пояснити підхід, який, на мій погляд, може бути», — сказав Вахтанг Кіпіані.

Для кого: для слухачів, яких цікавлять історична пам’ять, культура вшанування загиблих, меморіалізація війни та суспільна розмова про втрату

Що далі: випуски можна слухати на подкаст-платформах і в етері «Радіо Культура».

Якщо хочете потрапити в добірку за наступні місяці — заовнюйте спеціальну форму, яка відкрита постійно.

📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Розібратися разом

«Що це було?» — щотижневий проєкт із Тетяною Трощинською

Хто запустив: Суспільне (Перший канал Суспільного мовлення / «Українське радіо»). Ведуча — журналістка Тетяна Трощинська. Керівник проєкту — Артем Шелковий, директор департаменту лінійного інформаційного мовлення.

Суть і формат: щотижневі підсумки тижня в розмовному форматі: Трощинська разом із гостями обговорює ключові теми, щоб аудиторія могла виокремити головне й детальніше розібратися в подіях.

«Тетяні дуже добре вдається осмислення ключових подій: виокремлювати головне та спокійно пояснювати що стоїть за гучними заголовками. Тож ми хочемо, аби цей проєкт дійсно допоміг аудиторії мовника розібратися, що відбувається, і зрозуміти як та чи інша подія в Україні та світі впливає на життя українців», — каже Артем Шелковий.

Для кого: для людей, які не встигають за великим потоком новин або свідомо «вимикаються» з нього, але хочуть швидко розібратися в головному за тиждень.

Що далі: проєкт виходить щопонеділка о 22:00 на Першому каналі; щовівторка о 23:05 в етері «Українського радіо» та на YouTube-каналі «Українського радіо».

«Тепер. Головне» (Еспресо)

Хто запустив: телеканал «Еспресо». Проєкт ведуть дві пари ведучих: Андрій Сайчук та Роман Чайка, Сергій Руденко та Ірина Коваль.

Суть і формат: щоденне інформаційно-аналітичне шоу про найбільш актуальні та резонансні події в Україні та світі. Ведучі з запрошеними експертами аналізують події дня, їхній контекст і коротко- та довгострокові наслідки для суспільства, економіки та безпеки. Наприкінці кожного випуску обговорюють одну важливу/резонансну тему у ширшому контексті (зокрема культурні феномени, наукові прориви, соціальні дискусії).

«Годинний етер будується на актуальній новинній адженді та класичній драматургії новин із чітким фокусом на ключові події в Україні та світі… Формат передбачає пояснювальну аналітику в режимі реального часу, із включенням кореспондентів з місць подій» — пояснила головна редакторка «Еспресо» Ольга Крупник.

Що далі: програма виходить у будні 19:00–20:00, у вихідні 18:00–19:00.

«25 стратегічних питань для України»

Хто запустив: Ukraïner спільно з Інститутом фронтиру. Кураторка проєкту — керівниця медіапроєктів Інституту фронтиру Катерина Ботанова.

Суть і формат: Це серія есеїв, у якій протягом 2026 року 25 українських інтелектуалів і митців аналізуватимуть ключові виклики перед Україною, щоб розширити публічну дискусію про те, де ми перебуваємо сьогодні і як можемо рухатися далі. Проєкт виростає з місії Інституту фронтиру — підтримувати інтелектуальний майданчик для системної розмови про майбутнє України всередині країни й назовні, у ширшому регіональному та міжнародному контексті. Для Ukraïner це продовження розмови про майбутнє в іншій формі — есеїстика як спосіб розгорнути аргументи й «залишити читачеві простір для осмислення».

«Від здатності та сміливості артикулювати й мапувати виклики залежить і наше життя в довгій війні, і осмислення та формування сенсів цього життя, і майбутнє України», — каже Катерина Ботанова

Для кого: Для аудиторії, якій потрібен простір для стратегічного мислення про війну та майбутнє України. Також — для спільнот за межами України, яким важливо бачити українську розмову про майбутнє в міжнародному контексті.

Що далі: Есеї виходитимуть упродовж 2026 року, поступово формуючи набір «стратегічних питань» і рамку для обговорення майбутнього. На сторінці проєкту вже опубліковані есеї Катерини Ботанової та Олени Стяжкіної.

«Один ранок на дві столиці»

Хто запустив: команди української редакції польського національного мовника TVP — Slawa TV — та телеканалу «Еспресо».

Суть і формат: спільний тригодинний інформаційно-аналітичний ранок у будні з 7:00 до 10:00 за київським часом. На початку кожної інформаційної години виходять новини «Варшава — Київ. Ранок», далі — аналітичні студії «Український фокус. Ранок». У фокусі — оборона України, євроатлантична інтеграція, економіка, відбудова, протидія російській дезінформації та модерування питань польсько-українського діалогу в різних сферах.

«Ми розповідатимемо про усі теми, які хвилюють українців не лише в Україні. Найактуальніші події ми аналізуватимемо у загальноєвропейському контексті, даючи точки зору як українських, так і міжнародних експертів», — прокоментувала генеральна продюсерка «Еспресо» Анастасія Равва.

Для кого: для української аудиторії в Україні та за кордоном, якій потрібні ранкові новини й аналітика з європейським (зокрема польським) контекстом та доступом до міжнародних експертів українською мовою.

Що далі: проєкт можна дивитися в диджиталі та на супутниковому телеканалі Belsat, а також в етері «Еспресо».

How Come

Хто запустив: Ukraїner International. Редакторка й ведуча серії — Анастасія Марушевська, експертка зі стратегічних комунікацій, редакторка Ukraїner International.

Суть і формат: серія інтерв’ю пропонує свіжі перспективи на глобальні проблеми крізь призму українського досвіду та ставить питання, яких часто бракує в сучасному поляризованому медіаландшафті.

Перший матеріал — розмова з афганським журналістом у вигнанні Шафі Карімі про реалії Афганістану під фактичним правлінням талібів, вплив на жінок та ширші наслідки для світу.

Для кого: для міжнародної аудиторії, яка хоче глибших пояснень світових процесів через інтерв’ю з людьми з різних країн, а також для українців, яким важливі перекладені тексти про світ із фокусом на контексти, корисні Україні.

Де дивитися: епізоди виходять на YouTube-каналі Ukrainer in English. Теми, які особливо актуальні для українців, команда планує перекладати й публікувати текстами на своєму сайті.

Подивіться на це

«Прайдем пагамонім»

Хто запустив: Регіональна команда «Суспільне Чернігів».

Суть і формат: YouTube-проєкт про те, «як звучить Чернігівщина» — через місцеві слова, вимову та діалектні особливості (лексика на кшталт «пистілка», «гукова», «кияхи», «гоцка», «кібетія», «чемерва», «патупєнікі» тощо). У випусках команда їздить населеними пунктами області, показуючи, як говорять люди в різних громадах. Перший випуск проєкту зняли у селі Голубичі Ріпкинської громади. Наступні — в Конятині, Семенівці та Бірківці.

«Я зіткнулася з мовним бар’єром — подекуди не розуміла окремих слів і перепитувала по кілька разів. А інколи й мене не могли зрозуміти. Уже під час роботи над проєктом з’ясувалося, що багато з віднайдених слів мої колеги теж почули вперше, — розповідає авторка проєкту, рівнянка Катерина Сірук. — Знайти носіїв говірок було не завжди просто, здебільшого це люди старшого віку, і не всі вони готові до медійності».

Де дивитися: на YouTube-каналі «Суспільне Чернігів»

«КульTour» — подорож українською культурою

Хто запустив: телеканал «Суспільне Культура». Ведуча — Катерина Оникійчук. Шеф-редакторка — Олена Нужна; продюсерка — Юлія Ісакова; режисерка — Людмила Кривомаз.

Суть і формат: телепроєкт-мандрівка Україною, який показує культуру «у всьому різноманітті» (архітектура, одяг, кримська спадщина, театр, кіно, їжа, музика) та сучасних митців, що зберігають автентичність.

Перший епізод — зі Львова, зокрема про те, як митці працюють з архітектурою та відшукують фрески/колони/барельєфи під шарами тинькування.

Для кого: Для широкої аудиторії, яка хоче зрозуміти українську ідентичність через культуру та побачити, як традиції переплітаються з сучасним життя.

Що далі: прем’єра першої серії відбулася 11 січня на телеканалі та YouTube-каналі «Суспільне Культура», Уже вийшло чотири серії, далі вони виходитимуть щонеділі. Дивіться в цьому плейлисті.

Скажи правду

Хто запустив: «Українська правда». Керівник відеовідділу — Євгеній Сафонов.

Суть і формат: проєкт у форматі вільного мікрофону: команда встановлює палатку «Скажи правду», де пересічні українці можуть висловитися й бути почутими. Після двох пілотних випусків під час «Картонкового майдану» формат вирішили запустити щотижнево.

Для кого: насамперед для молоді, якій важливо мати простір, де її почують. Водночас «вільний мікрофон» задуманий як ширший зріз суспільства, бо висловитися можуть усі охочі.

Фінансування: проєкт втілюється за підтримки International Media Support (IMS).

Що далі: під час пілотного запуску отримали багато позитивних коментарів, що такого формату бракувало. Далі палатка переїжджатиме з міста в місто, щоб звучали голоси людей з різних регіонів України. Випуски публікують на окремому каналі, уже вийшли відео про Ізюм, Харків, Київ.

YouTube-канали

«Погляд. Інтерв’ю»

Хто запустив: медіа «Погляд», інтерв’юерка — Марія Марчук

Суть і формат: у фокусі — розмови з героями з Київщини та Києва (зокрема художниками, співаками, громадськими активістами, волонтерами, адвокатами, екологами, фотографами, ветеранами, політиками тощо).

Нові епізоди виходитимуть двічі на тиждень; перший випуск — інтерв’ю з фотографкою Оленою Гром.

Головна редакторка Наталія Зіневич розповіла «Детектору медіа», що донедавна довгий контент губився на основному каналі серед новинних сюжетів. Врахувавши тренди платформи, вирішили розвести довгі й короткі формати — зокрема для того, щоб розвивати спільноту спонсорів довкола контенту.

Для кого: для аудиторії, якій цікаві великі персональні історії та докладні розмови з людьми з Києва й Київщини.

Фінансування: команда планує розвивати канал через спонсорство та донати, а також залучати рекламні інтеграції та партнерства, щоб вийти на самоокупність. Технічну частину запуску частково покривають коштами з монетизації основного YouTube-каналу. Марія Марчук отримала стипендію Fellowship for Mediamakers від MDF та MICT, що дало змогу зосередитись на інтерв’ю та підготувати частину випусків.

Що далі: до кінця зими «Погляд» планує запустити ще два канали — «Погляд Історії» та «Погляд Kids» — щоб публікувати більше матеріалів, які не потрапили до новинних сюжетів. Також медіа відбудувало маленьку студію в Бучі, знищену російськими окупантами у 2022-му, де зараз знімають інтерв’ю.

Оновлений «Карт бланш»

Хто запустив: медіаменеджер, співзасновник Агенції медійного росту «Або» Олександр Білінський.

Суть і формат: у першій версії «Карт бланшу» до повномасштабного вторгнення Білінський говорив про медіабізнес із редакторами та власниками видань. Чотири роки потому він перезапускає проєкт на новому YouTube-каналі українською мовою.

У першому випуску — розмова з Ольгою Вольською-Тищук про:

• її кар’єру після звільнення зі StarLightMedia;

• запуск власної компанії — Tyshchuk Digital Hub;

• про розвиток брендів і креаторів на YouTube;

• розбір «формул успіху» каналів-мільйонників (Гордона, Стерненка, Дурнєва, MrBeast) — на яких емоціях грають і як монетизуються.

У випуску є формати «джокерів» (питань від людей, що добре знають тему чи героя), «тест на сумісність» (бліцопитування для портрету героя), «як карта ляже» (герой витягує картки й коментує кейси чи терміни).

Для кого: Для людей, які готові «використати свій карт бланш»; для серійних підприємців і тих, хто починає з нуля або пережив кілька поразок; для тих, кому близькі теми «10 тисяч спроб», допитливості та пошуку ідей для нових стартів.

Що далі: у Telegram-каналі Білінський розповів, що планує:

• Розбудову спільноти, народження бізнесів (нових карт бланшів) та партнерств.

• Однойменне видавництво нонфікшну про українські компанії, підприємців, стартапи.

• Продюсерський центр для людей, які бачать проявленість точкою зростання для себе та свого бізнесу.

YouTube-канал «LIGA Бізнес»

Хто запустив: LIGA.net.

Суть і формат: окремий YouTube-канал про бізнес, управління та лідерство в Україні. Гості й ведучі говорять про корпоративне управління, трансформації бізнесу й державного сектору, роботу команд у кризі, оцінювання ризиків та ухвалення рішень.

Першим відео стала розмова проєкту «Вища LIGA», який веде Роман Бондар (Korn Ferry в Україні), зі співвласником групи компаній NOVA («Нова пошта») Володимиром Поперешнюком.

На каналі публікуватимуть:

• глибокі інтерв’ю з лідерами бізнесу;

• аналітичні розмови про економіку та ринки;

• кейси трансформації компаній;

• дискусії про управління, відповідальність і розвиток.

Для кого: для підприємців, менеджерів і команд, які шукають прикладні кейси про управління, лідерство та кризові рішення в українських реаліях.

Що далі: редакція анонсувала лінійку проєктів, які запускатимуть поступово.

У черзі на прослуховування

Подкаст «1325» (другий сезон)

Хто запустив: Громадське радіо спільно з ГО «Жінки в медіа». Ведучі — Анастасія Багаліка (Громадське радіо) та Ліза Кузьменко (голова ГО «Жінки в медіа»).​

Суть і формат: подкаст про те, як жінки змінюють правила гри — на фронті, у громадах і за столом переговорів. Кожен випуск пояснює, як принципи Резолюції «1325: Жінки, мир, безпека» втілюються в Україні.

Перший епізод другого сезону — розмова з радницею з гендерних питань Генштабу ЗСУ Оксаною Григор’євою про гендерну рівність у військовій освіті, бар’єри для жінок і значення більшої кількості жінок-офіцерок для української армії.

«Ми починаємо другий сезон подкасту “1325” з думкою про українських жінок, чия стійкість так багато значить зараз для стійкості всього суспільства. У наступних випусках ми також будемо піднімати теми, які визначають нашу безпеку тут і зараз», — говорить Анастасія Багаліка.

Фінансування: подкаст випускають завдяки комунікаційній кампанії «1325: Жінки.Мир.Безпека», яку реалізує Український Жіночий Фонд за фінансової підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів та Канади.

Що далі: Нові випуски виходять щосуботи о 14:10 в етері Громадського радіо, а також доступні на сайті й подкаст-платформах

Цей хіт (другий сезон)

Хто запустив: «Радіо Культура». Авторка подкасту — музикознавиця Катря Гончарук.

Суть і формат: Аналітичний подкаст про музичні хіти. У першому сезоні Катря Гончарук аналізувала поплегенди українського ретро: що робить пісню хітом, а мелодію незабутньою. У другому сезоні авторка пропонує зануритися у світ оперних хітів — тих арій, які давно вирвалися з театральної рампи й оселилися у масовій культурі. Програма розповідає про те, як класична музика стає частиною повсякденного життя та чому деякі оперні твори перетворюються на справжні хіти, які знає кожен.

Для кого: Для любителів музики — як класичної, так і популярної, для тих, хто цікавиться історією музичних творів та їхнім впливом на масову культуру.

Де слухати: на улюбленій стримінговій платформі.

Новий сезон подкасту «На її плечах»

Хто запустив: Divoche.media. Ведуча — журналістка й культурна менеджерка Ірина Славінська.

Суть і формат: новий сезон подкасту присвятили гендерній рівності та жіночому лідерству у вищій освіті з фокусом на системних бар’єрах для жінок в університетах.

У п’яти епізодах Славінська говоритиме з освітянками, науковицями та менеджерками про реальний досвід роботи в українських університетах, нерівний доступ до ресурсів, кар’єрні обмеження та інструменти змін.

Перший епізод — розмова з експерткою з гендерної рівності та недискримінації Катериною Ілікчієвою про «скляну стелю», те, чому формальна рівність прав не гарантує рівних можливостей, і чому домагання в університетах лишаються табу.

Для кого: для аудиторії, яка цікавиться реформами у вищій освіті та практичними змінами в університетському середовищі.

Фінансування: сезон створений у межах програми Британської Ради Gender Equality Partnerships, спрямованої на системні зміни у сфері вищої освіти.

Що далі: серед гостей — керівниці університетів, зокрема ректорка Приазовського державного технічного університету Олена Хаджинова та ректорка Луцького національного технічного університету Ірина Вахович.

Де слухати: на подкаст-платформах та YouTube.

«Який твій ARR?»

Хто запустив: Scroll.media. Ведучі — головний редактор Scroll.media Ілля Кабачинський та Денис Сичков, принципал Horizon Capital.

Суть і формат: подкаст-розмова про інвестиції з фокусом на український/локальний ринок. Назва відсилає до показника ARR (annual recurring revenue), про який медіа багато пише в контексті техкомпаній.

«З самого початку запуску видання ми хотіли зробити подкаст, де б могли акумулювати знання на тему інвестицій не з іноземних джерел чи абстрактних уявлень, а відповідного до місцевого ринку», — кажуть у редакції.

Перший сезон задуманий як серія коротких епізодів по 15–20 хвилин, кожен — про одну конкретну тему. Паралельно до епізодів обіцяють публікувати конспект для тих, хто більше любить читати.

Для кого: для фаундерів, менеджерів, людей, які хочуть розібратися в раундах, оцінці компаній та логіці венчурних інвестицій.

Фінансування: партнер першого сезону — «ПриватБанк».

Що далі: У першому сезоні заплановано 12 епізодів; на старті доступні перші три (про ARR, раунди A/B/C та оцінку стартапу при залученні перших інвестицій). Слухати можна на Apple Podcasts і Spotify.

Для спільноти

Персональні стрічки «Моя стрічка» та «Рекомендовано» на LIGA.net

Хто запустив: LIGA.net.

Суть і формат: LIGA.net додала персоналізацію та рекомендації контенту для зареєстрованих користувачів. У персональному кабінеті з’явилися:

• «Моя стрічка» (користувач обирає теми і бачить усі матеріали за цими напрямами — новини, аналітику, думки, спецпроєкти тощо);

• «Рекомендовано» (формується на основі прочитаного й підказує матеріали, які можуть бути корисними).

«Мою стрічку» налаштовують вибором тем у кабінеті, а «Рекомендовано» підтягується автоматично після перших днів користування сайтом.

«Персоналізація та рекомендації — частина трансформації LIGA.net у бік медіа, яке працює для читача. Коли інформація підлаштовується під ритм життя, час і фокус людини, а не навпаки. У такому форматі читач не “встигає за новинами”, а використовує медіа як інструмент — для розуміння подій, ухвалення рішень і роботи з інформацією у власному темпі», — кажуть у редакції.

​Зимові світшоти hromadske «Якби не ви, то б і не ми»

Хто запустив: hromadske. Автор ілюстрації — Олесь Дерега.

Суть і формат: Нова лінійка мерчу — теплі світшоти на флісі з меседжем «Якби не ви, то б і не ми»; виробництво українське. Ціна світшота — 1800 грн.

Куди спрямують вторговані кошти: на діяльність редакції — інституційну роботу, журналістські розслідування, прифронтові репортажі, виробництво подкастів та інші проєкти команди.

Що далі: придбати чорні, сині й рожеві світшоти можна можна у крамниці hromadske.

Здибанки для журналістів

Хто запустив: медіамережа «Вікно Відновлення». Команда проєкту: Роман Даніленков — керівник партнерств, Ангеліна Тьохта — керівниця комунікаційного відділу, Ольга Стукало — керівниця контентного відділу, головна редакторка.

Суть і формат: серія онлайн-зустрічей («здибанок») для обміну знаннями й практиками, які допомагають посилювати стійкість медіа під час війни.

«Здибанки фокусуються на посиленні стійкості, переосмисленні бізнес-моделей, пошуку нестандартних рішень, тестуванні нових підходів і підтримці сміливих експериментів. Редакціям потрібен безпечний простір для чесної розмови, спільного аналізу викликів і пошуку рішень — і цей проєкт відповідає цій потребі», — сказав Роман Даніленков, керівник партнерств медіамережі «Вікно Відновлення».

Перша здибанка відбулася 27 січня на тему «Як гуртувати людей навколо медіа. Розвиток спільнот». Спікер — Андрій Яніцький, голова правління ГО «ПроМедіа». Під час зустрічі він говорив про кризу традиційних медіа у світі та Україні, зміни у споживанні новин і довірі до медіа, медіаспільноти як нову норму для онлайн-медіа, модель для аналізу й порівняння спільнот та практичні кроки побудови спільноти — від ідеї до результату.

Для кого: передусім для прифронтових і прикордонних редакцій, які працюють у середовищі постійної нестабільності, а також для всіх охочих медійників, яким потрібні інструменти й підходи для зміцнення стійкості медіа.

Фінансування: проєкт реалізується за підтримки Міжнародної програми розвитку комунікації ЮНЕСКО.

Перевірка фактів

«Де правда?»

Хто запустив: VoxCheck — фактчекінговий проєкт незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна» у партнерстві із «Суспільним».

Суть і формат: фактчекінгова програма, яка допомагає глядачам орієнтуватися в інформаційному просторі та розрізняти маніпуляції. Фактчекери VoxCheck спростовують поширені міфи, стереотипи й упередження, зокрема ті, які системно використовує російська пропаганда у своїй інформаційній війні. Мета команди — розвивати критичне мислення та допомагати аудиторії ухвалювати зважені рішення в умовах інформаційного шуму.

«У сучасних умовах правда має прямий вплив на стійкість суспільства та якість рішень, які ми ухвалюємо щодня. Вихід програми на “Суспільному” дає можливість системно працювати з широкою аудиторією та посилювати культуру критичного мислення», — зазначив Максим Скубенко, виконавчий директор «Вокс Україна», офіцер ЗСУ.

Для кого: для широкої аудиторії, яка хоче навчитись відрізняти факти від маніпуляцій.

Що далі: нові випуски виходитимуть щотижня: на Першому каналі — щосуботи о 15:15, на YouTube-каналі «Вокс Україна» — щовівторка о 20:00.

«Озброєні фактами: коли правда захищає»

Хто запустив: «Громадське радіо» спільно з фактчекерською організацією StopFake.

Суть і формат: подкаст про те, як працює дезінформація на прифронтових і тимчасово окупованих територіях: ведучі пояснюють механіки маніпуляцій, перевіряють чутливі теми та допомагають громадам отримувати правдиву інформацію «без паніки й фейків».

«Не лише Росія, а й інші країни, де популізм набуває популярності, намагаються переконати нас, нібито правди не існує. Тоді як тільки вона, обґрунтована фактами, здатна нас захищати. Про це і є наш проєкт», — каже авторка подкасту Альона Нестеренко.

Перший випуск — про те, як Росія використовує свята для поширення фейків і пропаганди.

Для кого: Для мешканців/громад на прифронтових і окупованих територіях та ширшої аудиторії, яка хоче навчитися відрізняти факти від маніпуляцій у щоденному інформаційному потоці.

Що далі: Вихід в етері Громадського радіо — щоп’ятниці о 09:30, також епізоди доступні на сайті та подкаст-платформах.

Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня, серпня, вересня, жовтня та листопада 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у грудні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно — діліться своїми новинками наступного місяця

📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Пам’ятаємо

Документальний фільм «Репресована коляда»

Хто запустив: команда «Суспільного Мовлення» у співпраці з продакшном MIR AND CO PRODUCTION. Режисерка та авторка сценарію — Станіслава Доронченко, співавторка сценарію — Світлана Доронченко, режисерка анімації — Анастасія Фалілеєва, продюсери — Кирило Нечмоня, Ірина Первишева та інші.

Суть і формат: це документальна стрічка, яка через призму вертепної традиції розповідає про долі українських дисидентів, для яких різдвяна коляда стала формою протесту проти радянської системи.

Центральним образом є анімаційний персонаж Вертепний Чорт, який отримує місію «Повернути пам’ять». Сюжет базується на історіях Івана та Надії Світличних, Стефанії Шабатури, Ігоря та Ірини Калинців, які зазнали репресій за збереження національних традицій.

«Це і телевистава з анімацією, і результат великої роботи з архівами та документами. Ми вивчали протоколи допитів, листи та спогади, щоб перетворити їх на короткі, але місткі діалоги й символічні анімаційні сцени. Свято коляди сьогодні, під час війни, — це символ із сильними образами світла, перемоги добра, це джерело надії. У фільмі ми показали, що навіть десятиліття радянської заборони не зупинили традицію», — поділилася продюсерка Суспільного Ірина Первишева.

Для кого: для всіх, хто цікавиться історією руху шістдесятників, українськими традиціями та боротьбою за національну ідентичність.

Що далі: телевізійна прем’єра відбулася 24 грудня 2025 року на телеканалі «Перший». З 27 грудня повна версія стрічки доступна для вільного перегляду на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».

Блок вшанування пам’яті загиблих на сайтах медіа

Хто запустив: Платформа пам’яті «Меморіал» спільно з Агенцією медійного росту «Або».

Суть і формат: спеціальний блок «В цей день вшановуємо памʼять», який можна інтегрувати на сайти медіа, автоматично підтягує дані з бази «Меморіалу» і щодня показує світлини та короткі життєписи військових і цивільних, які загинули саме в цей день у різні роки російсько-української війни.

Блок уже є на сайтах 40 локальних медіа мережі The City. Інтеграція працює через API, тобто редакціям не треба наповнювати блок вручну.

Для кого: для редакцій, які прагнуть зберігати пам’ять про втрати у своїй громаді.

Що далі: розробники планують додати функцію фільтрування за регіоном або містом, щоб показувати аудиторії саме місцевих загиблих.

Про сучасників

Екологічні розслідування від регіональних команд «Суспільного»

Хто запустив: регіональні команди «Суспільного мовлення» (Львів, Черкаси, Херсон) у співпраці з локальними журналістами та продакшнами.

Суть і формат: документальні фільми-розслідування фокусуються на гострих екологічних проблемах та незаконній забудові в регіонах. У грудні 2025 року презентували три стрічки:

• «Мовчання Свидовця» (Суспільне Львів і режисерка Катерина Мурована) — про багаторічну боротьбу за збереження гірського масиву Свидовець від забудови мегакурортом. Автори дослідили, як інвестиційні проєкти загрожують екосистемі Карпат, пралісам та водному балансу регіону.

• «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?» (Суспільне Черкаси та 18000) — розслідування про незаконну приватизацію берегової смуги Дніпра, де замість відкритого доступу до води з’явилися паркани елітних маєтків. Журналісти показали масштаби захоплення землі та бездіяльність контролюючих органів.

• «Херсон. Дихай повільно» (Суспільне Херсон та Катерина Мурована) — фільм про невидимі наслідки війни для екології півдня. Автори аналізують, як постійні обстріли та вибухи отруюють повітря в місті, та розповідають історії херсонців, які живуть в умовах екологічної небезпеки.

Для кого: Для активних громадян, екоактивістів, мешканців відповідних регіонів та всіх, хто цікавиться впливом війни та корупції на довкілля.

Фінансування: фільми з’явилися після мистецьких конкурсів на екологічні розслідування в межах та завдяки проєкту «Підтримка редакційної й цифрової трансформації та розвитку корпоративної культури суспільного медіа в Україні», що фінансується шведським агентством Sida.

Документальний серіал «Помаранчева епоха»

Хто запустив: Команда «Суспільного Мовлення». Автором ідеї та фільму є Олександр Зінченко, режисером — Сергій Лисенко, а голосами проєкту стали Юрій Макаров і Вікторія Польченко.

Суть і формат: масштабний дев’ятисерійний документальний цикл охоплює десятиліття з 2000 по 2010 рік. Проєкт виходить за межі простої хроніки подій 2004 року і пропонує глибший політичний та соціальний аналіз епохи.

Серіал поділений на три блоки:

• Передумови (перші три серії): епоха Кучми, акція «Україна без Кучми», вбивство Георгія Гонгадзе.

• Революція (центральні три серії): перебіг протестів на Майдані.

• Наслідки (фінальні три серії): спадок революції та її вплив на суспільство до 2010 року.

У зйомках взяли участь приблизно 40 очевидців, серед яких Оксана Забужко, Олександр Квасневський, Марія Бурмака та інші.

«Для мене було важливо почути й зафіксувати голоси тих, хто проживав цю епоху не з підручників, а зсередини — з сумнівами, страхами, вибором і відповідальністю. Цей серіал — не про ідеалізацію минулого, а про чесну спробу зрозуміти, як ми дійшли до точки, де суспільство вперше так голосно сказало “ні”, “ні брехні”, і які уроки того досвіду залишаються з нами сьогодні», — сказав продюсер проєкту Володимир Ладижець.

Для кого: для широкої аудиторії, яка хоче зрозуміти причино-наслідкові зв’язки новітньої історії України, а також для молоді, яка не застала подій 2004 року у свідомому віці.

Фінансування: за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» (адмініструється ІСАР «Єднання») за фінансування урядів Норвегії та Швеції.

Що далі: прем’єра першого епізоду відбулася 20 грудня 2025 року на телеканалі «Перший».

Подкаст «Перетвірники»

Хто запустив: «Громадське радіо». Авторка та ведуча проєкту — Єлизавета Цареградська.

Суть і формат: це аудіоісторії про українців, які зуміли перетворити травматичний досвід війни на точку зростання. Герої проєкту — це люди з прифронтових і окупованих територій, які евакуювалися, адаптувалися на новому місці та знайшли в собі сили не просто почати життя спочатку, а й допомагати іншим.

«Ми не маємо на меті вибудувати ілюзії чарівної реальності: наші герої та героїні розповідають і про проблеми, і про вади як державної системи, так і людські риси та фактори, що можуть демотивувати, або ж й вбивати віру. Утім, ми маємо розуміти, що майбутнє України за тими дієвцями, котрі, попри падіння, знаходять в собі сили піднятися знову», — зазначає авторка.

Перший випуск присвячений Наталії Зубар — переселенці з Бахмута, яка, пересуваючись на кріслі колісному, активно займається громадською діяльністю та допомагає іншим ВПО у Києві. Інший епізод розповідає про Ольгу Леонтьєву з Мелітополя, яка продовжує громадську активність у Запоріжжі.

Для кого: для внутрішньо переміщених осіб, які шукають мотивацію та приклади успішної адаптації, а також для всіх українців, що потребують історій про стійкість і людську силу.

Графік виходу: Нові епізоди з’являються двічі на місяць. Щовівторка їх можна слухати о 19:10 в етері «Громадського радіо», а також вони доступні на сайті та подкаст-платформах.

Усі випуски тут

Новий смак

Кавовий набір «Мультиплікатор бізнес-успіху»

Хто запустив: Forbes Ukraine у колаборації з Idealist Coffee Co

Суть і формат: це лімітована колекція дріп-кави, створена для поєднання щоденного ритуалу з бізнес-мотивацією. У наборі — сім дріп-пакетів із кавою з Уганди, Ефіопії, Бразилії, Сальвадору, Гватемали, Колумбії та Руанди. Добірка коштує 590 грн.

На кожному пакеті розміщена цитата успішних СЕО та власників бізнесу. За задумом авторів, це працює як формула продуктивного тижня: «один день — одна фраза — один крок до цілі».

«Ми щиро віримо в креативність та амбіції наших людей. У їхню здатність створювати великі продукти та ухвалювати сміливі рішення. Тому випустили лімітовану колекцію дріпів, щоб через слова відомих підприємців надихнути українців на нові досягнення», — йдеться в описі продукту.

Спецпроєкт «12 знакових вин України»

Хто запустив: ділове видання LIGA.net спільно із запрошеними сомельє.

Суть і формат: Це інтерактивний гід та добірка найкращих українських вин, структурована за принципом «кожному вину — свій час». Експерти обрали ідеальний напій для кожного з 12 місяців року, спираючись на власний смак та результати галузевих конкурсів Wines&Spirits Awards 2025 та U Wines Award 2025.

Проєкт фіксує зміну сприйняття вітчизняного продукту: від скепсису минулих років до визнання у 2025-му, коли українське вино «подають на дипломатичних прийомах, продають на аукціонах та постачають у мережі супермаркетів країн ЄС та США».

Добірка охоплює як традиційні південні регіони (Буджак, Одещина, Миколаївщина) та Закарпаття, так і нове виноробство півночі (Київська та Чернігівська області) і Поділля.

Для кого: для споживачів, які цікавляться гастрокультурою, шукають якісні локальні продукти або подарунки, а також для тих, хто стежить за історіями успіху українського бізнесу.

Поповнення гардеробу

Колекція мерчу «Не знімати»

Хто запустив: «Українська правда» у колаборації з брендом чоловічого одягу DAMIRLI.

Суть і формат: до лімітованої лінійки одягу увійшли худі (4500 грн) та кепки (2000 грн) у кількох кольорах: червоному, чорному, синьому, сірому та з леопардовим принтом.

Ключовий елемент дизайну — напис «Не знімати». Це фраза, яку журналісти-розслідувачі чують найчастіше, коли намагаються зафіксувати щось приховане.

«Ми дуже часто висвітлюємо теми, які багато хто намагається замовчати. І дуже часто у відповідь чуємо: “не знімати”. Але саме в цей момент ми розуміємо: камера має працювати. Бо якщо журналістам забороняють знімати – значить, там є правда, яку хтось боїться», — коментує головна редакторка УП Севгіль Мусаєва.

Для кого: для аудиторії, яка цінує свободу слова і прагне висловити публічну підтримку незалежній журналістиці та розслідуванням. 100% коштів від продажу колекції підуть на фінансування відділу журналістських розслідувань «Української правди» під керівництвом Михайла Ткача.

Лінійка мерчу «Закохані в Кропивницький»

Хто запустив: кропивницьке онлайн-медіа «Точка доступу».

Суть і формат: Це перша лімітована колекція брендованих речей видання, до якої увійшли худі, екоторбинки та пазли. Головна особливість мерчу — унікальні авторські ілюстрації архітектурних символів Кропивницького, створені дизайнеркою Дар’єю Федоренко.

На речах зображені знакові для міста будівлі: Театр корифеїв, будинок Барського, палац Вайсенберга, лікарня Гольденберга, будинок Паученка та краєзнавчий музей.

«Нам хотілося зробити для своєї спільноти щось матеріальне. Те, що можна взяти із собою, подарувати, одягнути або розкласти вдома з дітьми. Що можна повезти до інших міст і країн», — розповіла ІМІ головна редакторка Ольга Зима.

Для кого: Для мешканців Кропивницького, які люблять своє місто, а також тих, хто шукає змістовний локальний сувенір для подарунка друзям чи партнерам в інших містах та країнах.

Фінансування: всі кошти від продажу спрямовуються на підтримку роботи редакції. Раніше в межах проєкту «Закохані в Кропивницький» редакція вже запустила екскурсійні маршрути містом.

Як замовити: всі товари й деталі щодо замовлення — у цьому пості.

Знак якості

Національний рейтинг «Книжковий інфобум-2025»

Хто запустив: українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» започаткувало цей рейтинг 2025 року.

Суть і формат: мета рейтингу — популяризація української літератури. До участі допускалися книги українських авторів, що вийшли друком 2025 року. Переможців визначало експертне журі, до якого увійшли літературознавці, критики та культурні менеджери (зокрема Олександра Коваль, Ганна Улюра, Ростислав Мельників та інші).

Нагороди вручали у чотирьох основних категоріях:

• «Найкраща прозова книга» — «Гемінґвей нічого не знає», Артур Дронь;

• «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» — «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії», Радомир Мокрик;

• «Найкраща книга для дітей та юнацтва» — «Музиканти. Четвертий дарунок», Володимир Аренєв;

• «Найкраща поетична книга» — «Нічийний шафран», Ярина Чорногуз.

Окрім основних переможців, Укрінформ також вручив спеціальні відзнаки «Вибір Укрінформу» у кожній із номінацій.

Оновлена Мапа рекомендованих медіа-2025

Хто запустив: «Інститут масової інформації» (ІМІ) та «Детектор медіа» (ДМ) за підтримки Європейського Союзу.

Суть і формат: це нова версія інтерактивної мапи та списку якісних українських ресурсів, які дотримуються високих професійних стандартів. 2025 року до переліку увійшли 253 медіа, що на 48 більше, ніж 2024-го.

До списку потрапили:

• 193 онлайн-медіа;

• 31 телеканал;

• 21 радіостанція;

• 8 центрів журналістських розслідувань.

Географія покриває всі області України, включно з Кримом, Луганщиною та Донеччиною. Лідерами за кількістю якісних медіа стали Київщина (31), Волинь (29) та Харківщина (17). Відбирали редакції на основі моніторингу за 14 індикаторами, що включають прозорість, дотримання етики та стандартів.

Для кого: для аудиторії, яка прагне споживати перевірену інформацію та уникати фейків, а також для донорів і партнерів, що шукають надійні медіа для співпраці.

Що далі: наступна хвиля моніторингу та оновлення мапи запланована на квітень-травень 2026 року.

Дивіться тут

Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня, серпня, вересня та жовтня 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у жовтні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно — діліться своїми новинками наступного місяця

📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Переосмислення історії

Документальний спецпроєкт «Жива спадщина»

Хто запустив: Команда «Суспільне Чернівці».

Суть і формат: Серія документальних відеоісторій про унікальні традиції та ремесла Буковини, які передаються з покоління в покоління. Мета проєкту — показати «живу» нематеріальну спадщину регіону, яка існує не в музейних вітринах, а в побуті людей.

Героями серій стають майстри, що займаються автентичними ремеслами. Деякі з них внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. До відео, знятих журналістами, додали архівні фото від етнографині Іванни Стефʼюк та кадри від «Суспільне Медіатека».

Серед тем епізодів:

• традиція виготовлення поминального деревця;

• створення гуцульських ліжників та гунь;

• давнє мистецтво ткацтва килимів, яке передається між поколіннями жінок;

• виготовлення традиційних прикрас із бісеру (ґерданів та силянок).

«Ми шукали й записували тих героїв, які якраз роблять нашу спадщину живою, — вони і створюють, і бережуть. Хтось присвятив ремеслу все своє життя, хтось у свідомому віці зацікавився традицією, досліджував її у рідному селі й доклався, щоб це стало видимим для інших. Нам було важливо не лише показати процес у майстернях, але й розкрити історії майстрів, щоб ремесла стали ще ближчими для глядачів», — каже авторка проєкту Аліна Хрищук.

Для кого: Для широкої аудиторії, яка цікавиться українською культурою, етнографією, локальною історією та народними ремеслами.

Що далі: Нові епізоди спецпроєкту регулярно виходять на YouTube-каналі «Суспільне Чернівці» та транслюються на локальних платформах мовника.

Дивитися всі випуски

Колекція футболок «Бізнес забутих предків»

Хто запустив: ділове видання LIGA.net у партнерстві з українським брендом Dyvoshyv.

Суть і формат: Лімітована капсульна колекція футболок із вишивкою створена на честь однойменного спецпроєкту LIGA.net про українських підприємців часів козаків і гетьманів.

«Ми повертаємо імена українських підприємців минулого, щоб нагадати: економічна самостійність — це наша спадкова риса. Але цей проєкт — не лише про економіку. Він і про культуру, і про красу, що не згасає. Тому ми й створили цю колекцію», — каже Наталія Котенева, СЕО Ligamedia, куди входить видання LIGA.net

Головний елемент дизайну — орнамент, відтворений за мотивами портрета гетьмана Богдана Хмельницького XVII століття, який нині зберігається у Чернігівському обласному історичному музеї ім. В. Тарновського. Це стилізований акантовий лист — символ життєвої сили, безперервності, відродження та мудрого правління. Під орнаментом вишитий оригінальний підпис Хмельницького.

«Нам дозволяли бути лише “селом” — сировинним придатком без історичної пам’яті, без власної еліти. Але ми мали і шляхетну культуру, і розкіш, і власні палаци, і величезну інтелектуальну спадщину. І сьогодні настав час діставати це з музеїв», — коментує Ольга Бондаренко, засновниця Dyvoshyv.

Для кого: Для читачів, які цікавляться історією українського підприємництва, цінують національну естетику та прагнуть підтримати незалежну журналістику.

Де купити: у фан-шопі LIGA.net

Подкаст «Відерштанд. Супротив»

Хто запустив: Команда «Громадського радіо». Авторка проєкту — ведуча Єлизавета Цареградська.

Суть і формат: 12 епізодів присвячені історіям українських євреїв та єврейок, які зробили значний внесок у світову культуру, науку та мистецтво. У кожному випуску ведуча разом з істориками та дослідниками розглядає їхні біографії. Назва подкасту відсилає до їдишського слова vidershtand, що означає «опір» або «супротив».

Перший епізод розповідає про Соломона Рабиновича (Шолом-Алейхема) та його життя в Переяславі.

«Для мене проєкти на кшталт “Відерштандту” є нагодою вкотре довести собі, наскільки стійкими можуть бути стереотипи і як мало ми знаємо про себе ж. Це стосується усього українського суспільства, незалежно від походження, адже українці та євреї не жили “поруч”, вони жили разом. Результатом чого є література, мистецтво, наука. Наше завдання — показати це та закарбувати», — зазначає Єлизавета Цареградська.

Для кого: для широкої аудиторії, яка цікавиться українською історією, культурою та мультикультурною спадщиною.

Фінансування: подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Що далі: Нові випуски виходять двічі на місяць (щочетверга о 20:10) в етері «Громадського радіо», а також доступні на сайті та подкаст-платформах.

Подкаст «Говорять жінки українського сходу»

Хто запустив: харківське медіа «Люк» спільно з проєктом UA-Travels. Авторка та ведуча подкасту — Наталя Михальченко.

Суть і формат: аудіоподкаст, що складається з 11 епізодів, присвячений поверненню історичної пам’яті про роль жінок на сході України у XX столітті.

«В імперські та радянські часи жінки індустріальних міст, так само як і в інших регіонах, реалізовувалися як дослідниці, мисткині, науковиці, спортсменки, громадські діячки, правозахисниці тощо. Цей подкаст — повернення історичної памʼяті щодо ролі жінок у ХХ сторіччі на українському сході», — каже редакція.

Ведуча говорить про історії героїнь та спадкоємність жіночого досвіду з сучасними представницями Донеччини, Луганщини, Харківщини та Подніпров’я.

Фінансування: за підтримки Goethe-Institut в Україні, Креативної резиденції MC6 та громадської організації «Інша освіта» в рамках проєкту «Cultural Resistance», що фінансується програмою «Східне партнерство» Федерального міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Що далі: подкаст виходить щочетверга і доступний на Spotify, Apple Podcasts та YouTube. Усі випуски зібрані тут.

Спецпроєкт «До друку!»

Хто створює: українське медіа про книжки та книговидання «Читомо».

Суть і формат: друга черга спецпроєкту, який досліджує історію українських видавничих осередків від зародження книговидавництва до здобуття незалежності. Проєкт є продовженням ініціативи «Екземпляри ХХ», започаткованої 2023 року.

«Зараз життєво необхідно говорити про власну історію українського книговидання, його традиції, показавши формування світогляду українських читачів у багатоконфесійному, мультикультурному середовищі, з широким міжнародним співробітництвом і залученням передових технологій. Важливо вийти за межі «кириличного» друку, адже на теренах України діяли видавничі осередки, що створювали найрізноманітніші видання різними європейськими мовами, а обмін книгами, ідеями з країнами Європи відбувався постійно. Актуальним залишається питання дослідження контекстів — як то синхронність чи діахронність процесів книгодрукування на теренах українських земель відповідно до розвитку європейського книгодрукування, взаємовпливи», — пояснюють у редакції.

Проєкт містить як тексти про видавничі осередки, так і архівні зображення та відео про деякі з осередків.

Фінансування: в межах грантової програми «Дослідження історико-культурної спадщини» Українського культурного фонду за підтримки Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка та Музею книги та друкарства м. Острога.

Читати тут

Радіопубліцистичний серіал «Друга світова війна: український вимір»

Хто запустив: «Радіо Культура». Авторки проєкту — Марина Люта, Ана Море та Юлія Чаплінська.

Суть і формат: цикл радіодокументальних програм, присвячених переосмисленню участі українців у Другій світовій війні. Проєкт руйнує радянські міфи та розглядає події того часу крізь призму українського досвіду.

Серед тем епізодів:

• «Стерті імена»: Що варто знати про українців у Другій світовій?

• «Покарання і відплата»: Як змінився світ після війни?

• Жіночий досвід та роль жінок у воєнних подіях.

• Український вимір глобального конфлікту.

Для кого: Для широкої аудиторії слухачів, які цікавляться історією України, прагнуть позбутися нав’язаних стереотипів та зрозуміти складні процеси минулого століття.

Що далі: прем’єра серіалу відбулася в ефірі «Радіо Культура» на початку листопада. Епізоди доступні для прослуховування на платформі суспільного радіо.

Про сучасників

Другий номер друкованого журналу «ПОМІЖ»

Хто запустив: команда «ПОМІЖ» із Дніпра.

Суть і формат: Другий номер — це тематичний випуск про бачення простору і міста, як на ці погляди впливають час, відстань, досвід втрати та спільнота. Журнал поєднує тексти й візуальні матеріали:

• міський простір крізь бачення авторів Дніпровської школи фотографії та митця Сергія Алієва-Ковики;

• кіноісторії про давні ландшафти, що зникли через радянську індустріалізацію;

• рефлексії про значення назв вулиць, пошук себе в новому місті та роль дніпровських спільнот на прикладі митцівні Module;

• розвідку про «ракетний міф» у просторі та нашій ідентичності.

Номер двомовний: усі тексти перекладені англійською.

Для кого: для тих, хто цікавиться Дніпром, міським простором, локальною пам’яттю, урбаністикою та візуальною культурою, а також для читачів, яким важливі особисті історії містян і містянок про своє місто.

Фінансування: журнал створений за підтримки Данського інституту культури, New Democracy Fund та Програми стратегічної підтримки медіа Lviv Media Forum, що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program.

Що далі: Відкрито передзамовлення за ціною 750 грн, повна ціна — 1000 грн. Орієнтовна готовність журналу — січень–лютий 2026 року.

Книжка «Облога Маріуполя»

Хто створив: Євген Малолєтка — український фотокореспондент, співавтор оскароносного документального фільму «20 днів у Маріуполі», у співпраці з видавництвом Ukraїner.

Суть і формат: фотокнига та мемуари, у яких автор розмірковує про відповідальність документаліста, етику воєнної журналістики та виклики, з якими стикається фотограф в епіцентрі війни. Книжка поєднує професійні спостереження щодо побудови кадру з особистими переживаннями людини, яка документувала воєнні злочини росіян під час облоги міста.

Євген висвітлює жах, що відбувався на вулицях, у підвалах і лікарнях, розповідаючи про людей і для людей, про силу і слабкість, про народження і смерть.

Де замовити: на сайті.

Соціальний відеопроєкт «Освіта під час війни»

Хто запустив: благодійний фонд savED спільно з медіапроєктом Ukraїner.

Суть і формат: серія коротких кепшн-відео про відновлення освіти в п’яти громадах на Київщині, Миколаївщині та Одещині, які пережили окупацію, руйнування шкіл або живуть у складних умовах тривалих повітряних тривог. Кожен епізод фокусується на конкретному виклику (брак соціалізації, потреба в укриттях, відновлення офлайн-навчання) та рішенні, яке допомогло повернути дітям «нормальність життя».

«У цих історіях ми бачимо, як громади у різних регіонах борються за право дітей на дитинство та освіту», — цитує «Освіторія.медіа» режисера Ukraïner Миколу Носка.

Фінансування: Проєкт реалізується за підтримки Литви через Литовське центральне агентство управління проєктами (CPVA) та за підтримки Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку (SIDA).

Що далі: перші епізоди вже доступні у соцмережах. Наступні відеоісторії виходитимуть на платформах Ukraїner і savED.

Короткометражний фільм «Чому ми такі вперті»

Хто запустив: харківське незалежне медіа «Люк».

Суть і формат: документальна короткометражка розповідає про феномен культурного життя Харкова під час війни.

«Харків — друге за величиною місто України, яке від початку повномасштабної війни опинилося на лінії фронту. За логікою війни, головною потребою для прифронтового міста має бути виживання. Але Харків доводить, що культура для нього така ж базова потреба, як тепло, світло чи безпека», — кажуть у редакції.

Фільм показує історії трьох героїв:

• художниці Валентини Гук, яка створює мозаїки з уламків після обстрілів;

• музиканта й актора театру «Нафта», а нині оператора дронів у бригаді «Хартія» Дмитра Третяка;

• директорки Літмузею Тетяни Пилипчук.

Фінансування: фільм створено за підтримки міжнародної мережі Sphera Network.

Аудіопроєкт «20 найкращих оповідань нової України»

Хто запустив: Radio NV. Твори відібрало професійне журі на чолі з кураторкою Оксаною Щур, до якого також увійшли Олена Гусейнова, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев та Олена Павлова.

Суть і формат: Аудіоантологія української малої прози, написаної за останні 12 років (від Революції Гідності до сьогодення) — періоду великих викликів для українців.

«Ці оповідання написані під час війни, але вони не про війну, вони про нас, про молодість, про майбутнє, про любов. Оповідання нової України», — каже Олексій Тарасов, головний редактор радіо.

У добірку увійшли твори Сергія Жадана («Ромео»), Оксани Забужко («Після третього дзвінка вхід до зали забороняється»), Артема Чеха («Мангеттен-Бахмут»), Вікторії Амеліної («Передчуття Марії») та інших. Серед голосів проєкту: Валерій Залужний, Олександр Терен, Сергій Притула, Ірма Вітовська, Павло Зібров, Олексій Вертинський та інші.

«Оповідання – не задовгі й не закороткі, написані знаковими авторами й відносними початківцями, з різних регіонів, із різними життєвими досвідами й поглядами на те, якими мають бути герої нашого часу. Відібрані для начитування вголос — щоб потім це звучало як музика, слухалося сам на сам із голосом, а не з паперовими сторінками чи екраном гаджета», — пояснює кураторка Оксана Щур.

Фінансування: Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Що далі: Аудіоверсії оповідань доступні для прослуховування на спеціальному сайті та в мобільному застосунку NV Подкасти.

Документальний фільм «Велика мандрівка енергії»

Хто запустив: продакшн IVORY films створив стрічку на замовлення «Суспільного Мовлення». Продюсерка від Суспільного — Катерина Феленюк, креативний продюсер та автор сценарію — Дмитро Драбик, режисерка — Лариса Покальчук.

Суть і формат: науково-популярний документальний фільм у форматі «роуд-муві». Ведучий, актор Іван Шаран, вирушає в подорож українською енергосистемою, щоби простою мовою пояснити шлях електроенергії від генерації (атомної, гідро-, теплової та вітрової) до розетки споживача.

Автори розбирають, як працює енергосистема під час війни, чому виникають дефіцити, як диспетчери балансують мережу та що відбувається на електростанціях під час та після обстрілів. Мета проєкту — розвіяти міфи навколо вимкнень світла та показати роботу енергетиків зсередини.

«Під час повномасштабної війни треба знімати фільм, який буде близький людям, що буде емоційно відгукуватись. Фільм має допомагати не занурюватися в темряву, а мати світло в собі», — зазначила Катерина Феленюк.

Що далі: Прем’єра фільму відбулася в ефірі телеканалу «Перший». Стрічка вже доступна для перегляду на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».

Документальний фільм «Хочу стати як Харлан»

Хто запустив: команда «Суспільного Мовлення». Авторка ідеї, сценаристка та режисерка — Вікторія Задорська.

Суть і формат: Документальний фільм про двох фехтувальниць із різних поколінь. У центрі сюжету — історія легендарної української шаблістки Ольги Харлан та її юної послідовниці, 11-річної Ані Лосєвої з Кіровоградщини, яка робить перші кроки в спорті.​

«Ми мали на меті не просто показати шлях від першого тренування до олімпійських вершин, а закохати глядача у фехтування — спорт, що виховує незламний дух. Це потужна мотивація і розповідь про важливість мати свого кумира й те, як український дух перемоги гартується з самого дитинства», — поділилася Вікторія Задорська.

Що далі: прем’єра відбувся в етері Першого каналу та в Media Center Ukraine. Фільм уже доступний для перегляду на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».

Цикл розсилок «Євромайдан у 7 листах. Як це було»

Хто запустив: редакція hromadske.

Суть і формат: спеціальний проєкт до 12-ї річниці Революції Гідності у форматі email-розсилки. Серія із семи листів реконструює події зими 2013–2014 років через архівні фото, відео та звуки.

Проєкт базується на унікальних архівах редакції, яка розпочала своє мовлення саме з перших стримів на Майдані. Кожен лист — це мультимедійна історія, що занурює в атмосферу тих днів: від холодних ночей під прапорами до диму барикад і звуків музики під час вибухів.

«Для тих, хто стояв на Майдані, — це важливі спогади й повернення в моменти, які змінили життя країни. Для тих, хто тоді ще зростав, був далеко від України, або лише чув про ці події — можливість відчути, як це було насправді», — каже редакція.

Що далі: Листи надходитимуть щоп’ятниці, починаючи з 7 листопада. Щоб отримувати їх, необхідно підписатися на спеціальну розсилку на сайті видання.

Моє місто було мирним

Хто створив: Frontliner

Суть і формат: серія публікацій про те, як повномасштабна війна змінила характер і ритм життя українських міст. Вона покликана зберегти в суспільній пам’яті образи українських міст у мирні часи й в моменти найскладніших випробувань.

Поруч із унікальними світлинами в цих матеріалах звучать особисті історії репортерів видання про їхні рідні міста.

«Наша команда складається з людей різних за статтю, віком та походженням. Щоб зберегти пам’ять про місця, звідки вони родом, і яким вони пам’ятають свій дім, ви вирішили закарбувати пам’ять у цю серію. В мирі інформацію дуже легко забути, а нам дуже не хочеться забути про Бахмут, Маріуполь та інші українські міста, які так чи інакше зачепила війна. Серія вже отримала поширення серед іноземних медіа (наприклад, італійці передрукували текст про Миколаїв) та має гарний фідбек від нашої авдиторії», — поділилася з «Рівнями медіа» CEO Frontliner Єлизавета Ковтун.

Читати: матеріали виходять щотижня, вже опубліковано дев’ять: про Покровськ, Миколаїв, Київ тощо.

Підкорення платформ

PostLab — інструмент для швидкого створення креативів

Хто розробив: команда Агенції медійного росту «Або» для мережі локальних медіа The City — спочатку як внутрішній інструмент, але тепер готові поширювати.

Суть і формат: Онлайн-інструмент на основі штучного інтелекту для швидкого створення візуалів до новин: завантажуєте зображення, додаєте текст, обираєте формат — і отримуєте готовий креатив.

«Результат не змусив себе чекати: створення ілюстрацій тепер займає лічені хвилини, редактори кажуть, що це суттєво економить час, а новинні стрічки стали помітно привабливішими та впізнаванішими», — кажуть в агенції.

Для кого: Для редакторів, SMM-фахівців та керівників медіа, які потребують швидких, якісних і послідовних у стилі ілюстрацій, але не мають окремого дизайнера.

Фінансування: за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа».

Що далі: доступ до PostLab відкритий за покликанням.

Подкаст «Що ми натворили»

Хто запустив: Starlight Media. Ведучі першого сезону — директорка з комунікацій та сталого розвитку Яна Гончаренко та керівниця напряму Own Media Анастасія Рахманіна.

Суть і формат: у кожному епізоді ведучі спілкуються з топменеджер(к)ами та продюсер(к)ами Starlight Media. Гості розповідають про залаштунки створення проєктів, обговорюють цікаві кейси та гучні події у сфері.

Уже доступно п’ять епізодів, де, зокрема, обговорюють:

• підсумки 13-го сезону «Холостяка» з Олександром Тереном та секрети 14-го сезону з Тарасом Цимбалюком;

• успіх детективів «Коп з минулого» і «Розтин покаже»;

• повернення в етер проєкту «Зважені та щасливі» та зміни у форматі реаліті-шоу під час війни;

• створення квізів та ігрових шоу Нового каналу;

• особливості серіальної лінійки осіннього сезону ICTV та ICTV2.

Що далі: Нові епізоди виходять на YouTube, Apple Podcasts та Spotify.

Цілодобове онлайн-мовлення «Радіо Хартія»

Хто запустив: команда «Радіо Хартія», співзасновником якого є письменник і військовослужбовець Сергій Жадан, у партнерстві з 13-ю бригадою НГУ «Хартія».

Суть і формат: з 16 листопада 2025 року медіа перейшло на цілодобове онлайн-мовлення. В ефірі з’являться нові музичні та розмовні програми, спрямовані на об’єднання військового та цивільного досвіду. Основою сітки стане інформаційно-аналітичне шоу «Добрі новини з Дикого Поля», яке виходитиме вранці та ввечері. Особливість проєкту — пари ведучих, що складаються з військовослужбовця бригади та цивільної жінки (журналістки, культурної діячки).

«Нові програми будуть додаватися поступово, і вже на старті буде багато матеріалу, корисного для військових і їхніх родин: поради щодо психологічної стійкості, військової бюрократії, фінансової й медійної грамотності, різноманітні практики й політики для ветеранів, і, звичайно, поради до виживання, корисні будь-кому», — розповіла «Детектору медіа» креативна продюсерка «Радіо Хартія» Олена Гусейнова.

Для кого: Для військових та їхніх родин, ветеранів, а також широкої аудиторії, яка прагне зрозуміти реалії війни та знайти точки дотику між фронтом і тилом.

Що далі: ближче до Нового року запустять музичні авторські програми, зокрема «Не шукай вечорами» із Сергієм Жаданом та Євгеном Турчиновим. Також планують трансформувати вже наявні проєкти: «Говорить Харків», «Стандарти кухонно-диванної експертизи» та подкаст про жіночий досвід війни «Фіолетовий дракон»

Цифровий архів про війну в Україні

Хто запустив: Європейська мовна спілка (EBU) у співпраці зі своїми членами (зокрема «Суспільним») та міжнародними партнерами.

Суть і формат: цифрова платформа містить понад 30 000 верифікованих відео- та аудіоматеріалів, які документують війну в Україні з лютого 2022 року. До архіву увійшли новинні сюжети суспільних мовників з усієї Європи та перевірений контент із соцмереж, зібраний через систему Eurovision News Exchange.

Матеріали систематизовані за датою, локацією та мають понад 100 спеціальних тегів, що дозволяють швидко знаходити докази воєнних злочинів та порушень прав людини.

«В епоху розквіту дезінформації ми створили Ukraine Archive, щоб зафіксувати та зберегти факти в інтересах суспільства. Це живий запис того, що сталося, і унікальний ресурс, який пропонує погляд на події в момент їхнього розгортання — перша чернетка історії», — зазначила Ліз Корбін, директорка новин EBU.

Що далі: Ukraine Archive доступний членам EBU з лютого 2025 року, але незабаром його відкриють для заявок зовнішніх користувачів. Їм треба буде отримати логін EBU, аби подати запит на доступ до вибраних матеріалів. Якщо згодом вони хочуть опублікувати або використати будь-який контент, вони мають подати відповідний запит до EBU, і спілка погодить використання з мовником-власником.

Подкаст Ukraine Insights

Хто запустив: Аналітичний підрозділ The Kyiv Independent — KI Insights.

Суть і формат: експертний подкаст присвячений глибинному аналізу політики, безпеки, економіки та міжнародних відносин України. Кожен епізод — це розмова з провідними аналітиками, політиками та дослідниками, які пояснюють ключові процеси сьогодення країни. Мета проєкту — надати слухачам чіткий, заснований на фактах аналіз, який виходить за межі звичайних новинних заголовків.

У найсвіжішому епізоді обговорюють антикорупційні розслідування НАБУ та САП щодо високопосадовців та оточення президента Зеленського.

Для кого: для всіх, хто потребує професійного розуміння політичного та ділового середовища України.

Де слухати: на Spotify

The Buzz Letter

Хто запустив: Дар’я Колос — медійниця з понад семирічним досвідом, яка керувала SMM-відділом у «Ґвара Медіа», а нині працює з диджитал-маркетингом у Kyiv Independent.

Формат: авторська імейл-розсилка на Substack розповідатиме про вдалі й невдалі маркетингові прийоми українських медіа та ГО, а також — досвід колег із інших країн.

«Медіа – це те, що я знаю найкраще у своєму житті і щиро люблю. Мене завжди цікавило (і цікавить щодня), що ж мотивує читачів стати фанатами певного медіа, або ж навпаки змінити свою думку. Якщо ви думаєте, що все це лише завдяки якісній журналістиці, то десь в кутку істерично засміялися мої колеги, які щодня роблять так, щоб читачі побачили ці матеріали і взагалі дізналися про медіа», — пише Дар’я у вступному пості.

Що далі: щотижня надходитимуть нові листи; також The Buzz Letter з’явиться в Instagram.

YouTube-канал про лайфстайл

Хто запустив: «РБК-Україна», ведуча й журналістка — Юлія Гаюк.

Суть і формат. Редакція вирішила розділити суспільно-політичний та лайф-контент між каналами, щоб глядачу було зручніше, а для монетизації — ефективніше.

На новому каналі публікуватимуть:

• розмови з артистами, інфлюенсерами та лідерами думок у різних сферах;

• новини шоу-бізнесу та культурні події;

• історії про стиль, кіно, музику та тренди;

• репортажі з фестивалів і прем’єр.

«Наша аудиторія доволі широка. Теми лайфстайлу та шоубізу цікаві багатьом у нашій країні. Тож, обговорюючи наступних спікерів, ми думаємо про авдиторію кожного окремого інтерв’ю. Але загалом наші відео “притягують” як старших, так і молодших глядачів», — розповіла Юлія Гаюк для «Рівнів медіа».

Юридичні кросворди

Хто запустив: онлайн-видання про судові процеси Watchers Media

Суть і формат: нова рубрика на сайті містить кросворди на судово-юридичні теми: про законодавство, реформи системи правосуддя, судові справи тощо. Кросворди працюють на основі сервісу PuzzleMe.

Щотижня кросворд готуватиме новий автор чи авторка, серед перших:

• Євген Крапивін керівника напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив;

• Іван Міщенко, суддя і військовослужбовець;

• Віталій Гацелюк, юрист член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Де їх розгадувати: на сайті

Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня, серпня та вересня 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у жовтні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно — діліться своїми новинками наступного місяця

📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Про своє місто

Медійні екскурсії Кропивницьким

Хто запустив: онлайн-медіа «Точка доступу»

Суть і формат: медіа розробило екскурсійний маршрут вулицями Кропивницького. Як пише ІМІ, першу екскурсію 25 жовтня провела випускниця Школи гідів Оксана Коваленко, яка нещодавно приєдналася до редакції.

«Цей проєкт — новий етап спілкування з нашими читачами. Ми планували його ще з літа, однак не очікували такий ажіотаж. Загалом до нас долучилося понад півсотні осіб із Кропивницького, Покровська, Києва, Сіверськодонецька, Лисичанська та Слов’янська», — каже головна редакторка Ольга Зима.

Для кого: для мешканців і гостей міста.

Фінансування: перша екскурсія була безоплатною; наступні проводитимуть на комерційній основі.

Документальний серіал «Ті, хто лишаються вдома»

Хто запустив: команда hromadske зняла на замовлення «Суспільного» за фінансової підтримки ЄС.

Суть і формат: п’ятисерійний документальний цикл знайомить із жителями прифронтових регіонів (Чернігівська, Херсонська, Харківська, Миколаївська та Донецька області), які попри війну продовжують жити, працювати та допомагати іншим.

Формат — відверті розповіді героїв під час буденних справ: відео з роботи, домівок, зруйнованих вулиць, із паузами на обстріли чи дорогу до школи. Герої — звичайні українці: працівники обленерго та «Укрпошти» в Чернігівщині, таксист, ветеринар і директорка центру для дітей з ДЦП у Херсоні, лікарі, вчителі, батьки.

«Це історії про те, чому для нас, українців, настільки важливий дім. Бо ті, хто залишаються вдома, зробили свій вибір свідомо, за покликом серця. Не кожен може зрозуміти вибір жити в Херсоні або Харкові, чи як це — мешкати в селі Костобобрів, за 750 м від кордону з росіянами», — розповідає режисер та оператор-постановник серіалу Роман Климчук.

Для кого: Для українців, які хочуть зрозуміти силу прив’язаності до дому та витривалість тих, хто лишається в прифронтових зонах, попри небезпеку.

«Це про всіх нас, про українців, які залишилися вдома, попри небезпеку, попри ракетні та дронові атаки, попри щоденні виклики. Але ми тут, ми продовжуємо бути тут і рухати нашу Україну», — підкреслює продюсер та автор сценарію Олексій Хорошенький.

Що далі: Показ документального циклу на платформах Суспільного:

• щосереди з 29 жовтня о 22:00 на Першому каналі Суспільного;

• щочетверга з 30 жовтня о 19:00 на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».

Дивіться тут

Непроявлена історія

Хто запустив: «Суспільне Черкаси»

Суть і формат: в основі документального фільму — історія фотохудожника Івана Литвина і його робіт, які знайшов його онук Ігор Солодовніков у старій валізі на горищі. Чорно-білі плівки відцифрували: понад 5000 світлин показують історії села Грушківка 1950–1970-х років — обличчя, традиції, робочі й святкові моменти.

Продюсерка з виробництва «Суспільне Черкаси» та центрального хабу Суспільного Олена Баніна розповідає: «Це не лише розповідь про сільського фотографа Івана Литвина. Це історія про самореалізацію митця й про визнання цінності його справи, про взаємозв’язок поколінь і творчий тандем діда й онука, про збереження пам’яті й відкриття джерел для вивчення й пізнання історії рідного краю».

Чи боїшся ти темряви?

Хто створив: «Полтавська хвиля». Ведуча й авторка проєкту — Марія Тристан, продюсерка — Валерія Литвин, шеф-редактор — Віталій Улибін.

Суть і формат: з лютого по жовтень на YouTube-каналі про трукрайм вийшло 10 13-хвилинних випусків про найрезонансніші кримінальні справи Полтавщини. Журналісти аналізували мотиви, розслідування та наслідки.

«Висвітлення резонансних злочинів підштовхує до дискусій про справедливість, роботу правоохоронних органів та потребу реформ. З психологічного погляду ці історії дають змогу “прожити небезпечну ситуацію на безпечній відстані”, що може допомагати впоратися зі стресом внаслідок постійної небезпеки», — розповіла Валерія Литвин для «Рівнів медіа».

Крім кримінальних справ, журналісти підіймають різні проблеми, як от булінг у школі, домашнє насильство, довіру між дітьми й батьками тощо. Закликають не мовчати, надають контакти гарячих ліній відповідних організацій.

Для кого: насамперед для жителів Полтавщини, але Литвин каже: коли місцеві теми вичерпаються, планують розширити географію.

Що далі: готують спеціальний новорічний випуск і працюють над другим сезоном, який стартує в січні (зокрема шукають рекламодавців для інтеграцій). Він складатиметься з 10 випусків, кожен із яких присвятять окремому місту на Полтавщині.

Дивіться тут

Мерч про дім на Луганщині

Хто створив: це перший мерч команди «Реальної газети» — медіа з цього регіону. Його випустили за підтримки EED.

Про продукт: з обох боків теплого худі зображені знайомі для луганчан символи:

• Абрикоси, які розквітають навесні, — це нагадування тим, хто був змушений лишити свій дім. Тим, хто не знає, чи повернеться назад.

• Залізничний вокзал у Луганську залишається символом евакуації з окупованого міста та символом надії на повернення додому.

«Це мерч передусім для тих, хто був змушений покинути свій дім, але Луганщина назавжди залишається в їхньому серці. Для тих, хто вірить в деокупацію та для тих, хто чекає Луганськ вдома, в Україні. Це — пам’ять, ностальгія й віра, що Луганськ знову стане місцем, куди повертаються» , — розповів головний редактор і засновник видання Андрій Діхтяренко для «Рівнів медіа».

Як отримати: підтримати донатом редакцію від 1500 грн

Бізнес Краматорської громади в умовах війни

Хто створив: Антикризовий медіацентр. Над проєктом працюють Юлія Володченко (ініціаторка), Павло Піскун (випусковий редактор, автор), Ірина Міщенко та Ірина Мартинова (авторки), Святослав Балєнко (дизайн).

Суть і формат: У межах розроблення Стратегії розвитку Краматорської громади Антикризовий медіацентр робить серію текстових інтерв’ю з представниками бізнесу, який має найбільший вплив на розвиток міста: як підприємства, що продовжують працювати у Краматорську, так і ті, які були вимушені релокуватися через воєнні дії.

Власники та керівники бізнесів розповідають про свої продукти, вплив війни на роботу підприємств, бачення розвитку громади в умовах наближення фронту, а також діляться поглядами на перспективи свого бізнесу в місті й країні. Нові інтерв’ю виходять щочетверга.

«В умовах війни саме бізнес залишається рушійною силою місцевої економіки та відновлення громади. Важливо показати людей, які продовжують працювати, сплачувати податки, створювати робочі місця й вірити у розвиток Краматорська, навіть коли фронт поруч. Поведінка бізнесу є показовою для людей: якщо він тримається — громада теж має шанс вистояти», — розповіла для «Рівнів медіа» комунікаційна менеджерка АКМЦ та ініціаторка проєкту Юлія Володченко.

Для кого:

• місцевий бізнес, щоб показати його реальний стан, проблеми та досвід роботи в умовах війни;

• жителі громади, щоб у ситуації невизначеності та небезпеки розуміти, які підприємства залишаються в місті, де можуть бути можливості для працевлаштування;

• представників місцевої влади та військових адміністрацій, щоб враховувати позицію бізнесу під час розроблення стратегічних документів;

• народних депутатів і представників міністерств, щоб вони бачили, що відбувається «на землі», розуміли потреби прифронтових громад і реагували на них.

Читайте тут

Війна триває

Сенеж. Операція «Помста»

Хто створив: «Суспільне Чернігів»

Суть і формат: документальний фільм розповідає про знищення диверсійно-розвідувальної групи російських спецпризначенців «Сенеж», захоплення тіл ворожих офіцерів і камер GoPro, записи з яких допомогли зрозуміти тактику ворога.

«Разом з оператором Дмитром Потіпакою ми здійснили п’ять виїздів у прифронтові області — Донецьку, Харківську і Сумську. Записали учасників операції, прикордонників, журналіста Юрія Бутусова та родину загиблого цивільного Максима Андросенка. Під час роботи отримали унікальні матеріали — відео з камер GoPro російських спецпризначенців та кадри самої операції», — розповіла авторка Надія Мартишко.

Де дивитися: на YouTube-каналі.

Розсилка про оборонну галузь

Хто запустив: LIGA.net. Автор — Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, який пише для видання аналітичні матеріали та веде подкаст LIGA DEFENCE.

Суть і формат: закрита розсилка для підписників LIGA PRO з інсайдами про військову стратегію, оборонну галузь, військові технології та геополітику.

«Ми давно помітили, що тема оборони та безпеки дуже цікавить наших читачів, що логічно під час війни. Тож ми поступово збільшуємо кількість таких матеріалів. Ця розсилка буде короткою, але дуже наповненою аналітикою трендових процесів від Валентина Бадрака — людини, яка багато років аналізує галузь, до думки якої прислухається влада, але яка може собі дозволити критикувати неефективність», — каже головна редакторка LIGA.net Юлія Банкова.

Для кого: для читачів, яким важлива глибока експертна аналітика оборони під час війни, зокрема для фахівців, що ухвалюють рішення в секторі безпеки й оборони.

Що далі: випуски виходитимуть раз на два-три тижні.

Там, де дім

Хто запустив: «Громадське радіо», авторка й ведуча — Тетяна Курманова.

Суть і формат: подкаст про втрачене через війну житло й майно. Випуски виходять щопонеділка о 20:00 з 6 жовтня.

«Я сама — переселенка “1 хвилі”: виїхала з окупованого Криму ще 2014 року. Всі ці роки я вивчала чинні закони, підзаконні акти та правові механізми. Тому разом із юристами та експертами ми розкажемо, як отримати компенсації за втрачене майно, куди звернутися по допомогу, як відстояти свої права», — каже ведуча.

Для кого: для постраждалих від війни власників майна на прифронтових, окупованих і деокупованих територіях.

Фінансування: створено у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки ЄС.

Слухайте тут

Історія, культура, спорт

Подкаст про деколонізацію

Хто запустив: «Суспільне Культура». Авторки та ведучі подкасту — літературознавиця Валентина Сотникова та культурологиня Маріам Найем.

Суть і формат: почався другий сезон «Деколонізаторок» — подкасту про деколонізацію української культури, мови, освіти та пам’яті. Фокус сезону на тому, як попкультура — фільми, книжки, серіали та інші культурні продукти — впливає на наше мислення, суспільство та сприйняття деколонізації.

«Мільйони людей дивляться Marvel, слухають попмузику, грають у відеоігри — і всі ці продукти несуть певні наративи про те, хто є героєм, хто — лиходієм, чиї історії варті уваги, а чиї — ні. Тому деколонізація цього простору є критично важливою для справжніх системних змін», — пояснює актуальність Маріам Найем.

«Завдання, які ми ставили перед собою: покращити якість звуку, картинки та постпродакшену, знайти несподівані локації для зйомок та образи Валентини й Маріам, ще виваженіше пропрацювати сторителінг і теми, які підіймають ведучі в кадрі. В другому сезоні через розширення тематичної рамки ми прагнемо залучити ширшу аудиторію до важливих тем», — каже редактор проєкту Олексій Мацкевич.

Що далі: нові епізоди виходитимуть що два тижні з 9 жовтня на всіх подкаст-платформах і на YouTube-каналі «Суспільне Культура».

Експериментальний проморолик до ювілею

Хто створив: команда Суспільного Мовлення, режисер Олексій Сай та ТОВ «Міродан-продакшн», а також художниця Аліна Гаєва.

Суть і формат: новий проморолик представили до 60-річчя «Радіо Промінь». Команда брала за основу слоган «Звучимо Україною», але замість традиційного знімання краєвидів із висоти вирішили помістити героїв у середовище в кольорах, формах і символах бренду радіо.

«”Радіо Промінь” об’єднує Україну, адже присутнє в кожному регіоні. Ми показуємо цю ідею візуально й аудіально. Ще ми підсвітили кожен регіон своєю колористикою. У нас є як чоловіки, так і жінки, показали також військових і всі сьогоднішні реалії України», — пояснює виконавчий продюсер «Радіо Промінь» Максим Яковенко.

Читати добре своєю мовою

Хто запустив: телеканал ТЕТ і онлайн-книгарня MEGOGO Books.

Суть і формат: до Дня української писемності книгарня зібрала добірку поезій про любов, віру, мрію, силу та життя, а ведучі та актори ТЕТ озвучили їх у відео.

Що далі: ролики показують на телеканалі ТЕТ, у соцмережах каналу та на Megogo Books.

Премія Читомо-2025

Хто запустив: медіа «Читомо» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Суть і формат: щорічну премію за видатні досягнення у книговиданнi та літературній сфері вручатимуть втретє — в жовтні приймали заявки. Номінації: «Трендсетер видавничого ринку», «Книжкова ініціатива з промоції читання», «Амбасадор української книги».

Для кого: для гравців книжкового ринку — видавців, блогерів, журналістів, бібліотек, книгарень та інших інституцій, чиї досягнення помітно вплинули на галузь.

Що далі: журі визначить короткі списки та переможців. Церемонія нагородження відбудеться наприкінці січня — на початку лютого 2026 року в Києві. Переможці отримають по 150 000 грн, а лауреат Спеціальної відзнаки Франкфуртського книжкового ярмарку — можливість повезти туди свій стенд 2026 року.

Спортивний вайб: Зимова Олімпіада

Хто запустив: «Радіо Промінь», ведучі — Ілона Степанченко та Костянтин Дульцев.

Суть і формат: сезонний спортивний подкаст до зимової Олімпіади з щотижневими випусками: аналітика результатів у головних стартах, пояснення правил і контексту різних видів спорту, інтерв’ю з тренерами та спортсменами.

«Зимові Олімпійські ігри – 2026 — це подія, до якої ми готуємося впродовж 2025 року. У новинах і програмах ми розповідаємо про кожного українського спортсмена, який виборов ліцензію. Навіть якщо він не є претендентом на нагороду. Але саме потрапляння на Олімпіаду — це вже найбільше досягнення в його житті», — каже Костянтин Дульцев.

Для кого: для вболівальників українського спорту та слухачів, які хочуть швидко зануритися в зимові дисципліни перед Олімпіадою.

Де слухати: епізоди подкасту виходитимуть щочетверга після 14:00 з 30 жовтня до 25 грудня на подкастингових платформах, а скорочені версії епізодів звучатимуть в ефірі «Радіо Промінь» щодня з 3 листопада до 6 лютого о 7:30, 12:30, 17:30 і 21:30.

Правда чи міф

Хто запустив: Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та Радіо «Байрактар».

Суть і формат: мультимедійний проєкт, присвячений маловідомим фактам української історії. Ведучі — Ярина Скуратівська та Владислав Обух. Формат — щотижневі випуски (щосереди з 1 жовтня 2025 року), доступні на сайті та в соцмережах Укрінформу, в ефірі Радіо «Байрактар» та як подкаст на Spotify.

Для кого: Для українців, яким цікаві історичні події, постаті та символи, що формують національну пам’ять.

Varosh Talks Interview

Хто запустив: онлайн-видання з Закарпаття Varosh (Інститут центральноєвропейської стратегії) за підтримки Фонду «Аскольд і Дір»

З ким і про що говорять: Росана Тужанська вже взяла інтерв’ю у

• Павла Казаріна — про зрив мобілізації, проблему Фореста Гампа та наслідки непопулярних політичних рішень, оптимізм українців та інше;

• Мирослава Мариновича — про кризу цінностей демократії у епоху авторитаризмів та ристалище національних егоїзмів; добросусідство й національну єдність під час війни тощо

Де слухати: на YouTube, Spotify та Apple Podcacts

Бути доступнішими

Аудіоматеріали про медіа

Хто запустив: Інститут масової інформації (ІМІ).

Суть і формат: ІМІ запустив аудіоверсії вибраних досліджень, рекомендацій та аналітичних статей. Вони будуть доступні на Spotify, YouTube Music, Apple Podcasts, Amazon Music, Castbox.

Матеріали або начитуватиме команда ІМІ, або озвучуватиме штучний інтелект. Наразі вже доступні випуски про видалені пости українських Telegram-каналів, приховану рекламу азартних ігор та спілкування з людьми з бойовим досвідом.

Що далі: перелік матеріалів доповнюватимуть; частина матеріалів матиме аудіоверсії й на сайті — їх можна буде знайти в рубриці «Аудіоматеріали».

Озвучування новин для всіх

Хто запустив: LIGA.net.

Суть і формат: у липні озвучення новин на сайті запустили для передплатників LIGA PRO, а в жовтні — відкрили для всіх читачів: достатньо авторизуватися або швидко зареєструватися на сайті.

«Ми бачимо, як змінюються звички споживання контенту, і розуміємо, що читати з екрана може не кожен і не завжди. Аудіо — це повноцінна альтернатива для тих, хто цінує свій час, хоче бути в курсі головного і водночас зберігати власний темп життя», — прокоментувала головна редакторка LIGA.net Юлія Банкова.

Для кого: для читачів, яким зручніше споживати новини у форматі аудіо під час різних справ; функція працює на комп’ютерах, планшетах і смартфонах.

Доступність сайту

Хто робить: онлайн-видання «Трибуна Суми»

Що зробили: у жовтні додали до веб- і мобільної версій сайту налаштування доступності:

• різні варіанти шрифту й курсору — від стандартного до значно збільшеного, а також — налаштування міжлітерного інтервалу й висоти рядка;

• можна обрати чорно-білий варіант сайту, збільшити чи зменшити яскравість для кращої видимості та інвертувати кольори;

• доступні можливості приховування зображень і повна зупинка анімації — такий режим може бути зручним для людей, які хочуть зменшити навантаження на інтернет-з’єднання, або відчувають труднощі з концентрацією через візуальні елементи;

• за бажанням можна додати лінію й маску читання та підсвітити покликання.

У листопаді додали технічний переклад: тепер будь-який матеріал та інтерфейс медіа можна перемкнути на англійську, німецьку, французьку, іспанську, естонську, латиську, литовську, польську, арабську мови та іврит.

Де шукати налаштування доступності: з вебверсії сайту — в правому верхньому кутку, з мобільної — в лівому нижньому кутку. Переклад — у найнижчій частині сайту.

Цю справу я продовжую на «Рівнях медіа» — тут добірка липня і добірка серпня 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, про які я дізналася у вересні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму, яка відкрита постійно

📌 Перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Для спільнот

Сайт і спільнота навколо оборонних технологій

Хто запустив: DOU, українська IT-спільнота та медіаплатформа.

Суть і формат:deftech.dou.ua буде майданчиком про оборонні технології та людей, які їх створюють. Тут уже зібрані:

• понад 500 вакансій в дефтек-компаніях;

• статті про зарплати, умови праці, співбесіди, наймання в оборонний сектор;

• новини індустрії, зокрема дайджести найважливішого за тиждень;

• історії фахівців з дефтеку;

• експертні колонки;

• редакційні розбори.

Для кого: фахівці Defence Tech та всі, хто зацікавлений у розвитку індустрії.

Що далі: можна не лише читати матеріали на сайті, а і стежити за новинами у WhatsApp і Facebook, обговорювати на форумі, пропонувати свої колонки чи матеріали.

Спільнота і мерч на Patreon

Хто запустив: медіа рішень «Рубрика».

Суть і формат: у редакції кажуть: нова спільнота — спосіб підтримати незалежну журналістику та долучитися до кола людей, які вірять у існування рішень навіть у найтемніші часи.

Для патронів доступний ексклюзивний мерч:

• футболка з мінімалістичним дизайном як символ сили й стійкості України;

• синій ліхтарик як символ ясності, надії та історії рішень;

• значок «Амбасадор рішень»;

• два спеціальні цифрові постери від дизайнерки Дарі Солоданюк — для прикраси дому чи подій на підтримку України.

Для кого: для тих, хто поділяє цінності журналістики рішень, вірить у силу змін і хоче допомагати розповідати світу про рішення, людей та боротьбу України.

Приєднатися

Книжковий клуб Varosh

Хто запустив: закарпатське медіа Varosh; модерує письменник Андрій Любка.

Суть і формат: це серія зустрічей для Спільноти Varosh із фокусом на літературі країн-сусідів — Угорщини, Румунії, Словаччини та Польщі.

Перші зустрічі наприкінці вересня присвятили роману Шандора Мараї «Свічки догоріли» — одного із ключових психологічних творів угорської літератури ХХ століття. Книгу жовтня оголосять незабаром.

Для кого: для читачів-учасників Спільноти Varosh, які підтримують незалежне медіа щомісяця.

«Херсонська культура в умовах війни»

Хто запустив: відеопродакшн херсонського медіа «Вгору», керівник проєкту — Устин Данчук.

Суть і формат: це масштабний медійний проєкт для фіксації та популяризації культурного життя Херсона попри щоденні російські обстріли та близькість до фронту. «Вгору» покажуть митців і організаторів, які формують простори спротиву, з особистими історіями окупації, повернення та викликів під час окупації та повернення на звільнену частину Херсонщини.

Для розкриття «культурного андерграунду» міста через особистостей медіа створить:

• 6 короткометражних документальних фільмів (до 15 хвилин) з особистими історіями людей, процесом організації та проведення різноманітних культурно-мистецьких подій у підземних сховищах Херсона;

• 6 відеоінтерв’ю з митцями, які розкажуть про свої культурні ініціативи та роботу над ними, поділяться викликами, з якими зіштовхуються;

• 24 кепшн-відео про культурне життя Херсона;

• 12 статей про митців і культурні події в Херсоні та області;

• 12 фоторепортажів із культурних заходів.

«Цим проєктом ми прагнемо нагадати, що Херсон залишається у всеукраїнському культурному контексті, змістити акцент у медіаполі з образу “міста жертви”, що потерпає від обстрілів, на образ міста, яке попри ці небезпечні умови не перестає бути культурним і мистецьким осередком, хоча і в незвичному, “підпільному” форматі», — розповів для «Рівнів медіа» Устин Данчук.

Для кого: проєкт може підтримати дух херсонців, які проживають в місті, а тим, хто вимушено покинув місто, покаже, чим живе прифронтове місто зараз.

Що далі: Проєкт триватиме рік, тож відео, статті й репортажі виходитимуть поступово.

Партнерства

День міста у п’яти медіа

Хто запустив: П’ять українських редакцій із різних регіонів — Бахмута (Вільне Радіо), Вінниці (20 хвилин), Дніпра (Dnipro.media), Ужгорода (Varosh) та Миколаєва (МикВісті). Авторка ідеї — головна редакторка «Вільного радіо» Анна Сердюк.

Проєкт об’єднав по одному медіа з різних частин України.Але у другу суботу вересня святкують свій день народження ще більше міст, зокрема Маріуполь, Луганськ, Житомир, Луцьк.

Суть і формат: Спільний проєкт до дня міст опублікували у другу суботу місяця (13 вересня 2025 року). Кожна з редакцій підготувала коротку історію свого міста та цікаві факти про нього, а далі додала найцікавіше, що треба знати про інші чотири міста. Спільні риси п’яти міст звели в один блок на початку тексту.

Підготували і спільний святковий допис у соцмережах із червоною ниткою між містами, щоб віртуально «мандрувати» зі сходу на захід.

«Головна мета проєкту — показати людям із різних міст, що в них більше спільного, ніж може здаватися. Насамперед я думала про переселенців у різних містах, які тепер шукають щось рідне на новому місці, а також про те, що приймаючим громадам не зайве нагадати, що не такі вже ми й різні», — розповіла для ІМІ Анна Сердюк.

Читайте тут

Спецпроєкт How Production

Хто запустив: Platfor.ma у співпраці з виробничою компанією How Production.

Суть і формат: це матеріал про українську виробничу компанію, яка стоїть за створенням найгучніших та найуспішніших виставок, експозицій і музейних проєктів України — від «Третього дихання» та Ukraine WOW до Музею науки, виставки «Чорнобиль. Подорож» та останньої роботи Ай Вейвея. Проєкт розкриває залаштунки: як створюють стенди, інтерактивні екрани, павільйони (наприклад, для COP28 у Дубаї), технічні рішення, концепції та виробничі процеси, про які мало хто знає, хоча результати бачили тисячі відвідувачів.

Формат — лонгрід із текстом та ілюстраціями й фото поясненнями про етапи роботи, виклики та найпомітніші проєкти.

Для кого: для тих, хто відвідує публічні події та цікавиться, хто й як створює ці простори й наскільки складно втілювати культурні проєкти.

«Перекладач з «дитячої» на «дорослу»»

Хто запустив: Platfor.ma спільно з ЮНІСЕФ Україна.

Суть і формат: це інтерактивний онлайн-інструмент, який розшифровує дитячі фрази, допомагаючи дорослим розпізнавати потреби, емоції та кордони дітей за звичайними словами.

Лонгрід містить приклади, пояснення та візуали й підкреслює: права дитини мають звучати щодня, а дорослі мають навчитися чути сигнали для кращого порозуміння.

Для кого: для батьків, вихователів та дорослих, які взаємодіють із дітьми.

Спробувати

Комікс про дорогу до тих, кого любимо

Хто запустив: це рекламне партнерство hromadske та авіакомпанії SkyUp.

Суть і формат: візуальний комікс із трьома історіями про те, як під час війни змінився сенс подорожей: короткі відпустки військових для зустрічей із родиною, благодійні поїздки для збору коштів на ЗСУ, повернення з-за кордону до близьких.

Сюжетні лінії героїнь і героїв проводять через досвід розлуки, надії та обіймів із акцентом на реальні маршрути рейсів SkyUp з Кишинева за понад 20 напрямами в Європі та за її межами.

Повний комікс тут

Нагорода Vector для найцікавішого стартапу на IT Arena

Хто запустив: медіа про креативну економіку Vector у партнерстві з IT-компанією Linkos Group, яка надала кошти для призу.

Суть і формат: спеціальна нагорода для найцікавішого стартапу на форумі IT Arena, яку Vector заснував 2025 року. Приз — $7000 для команди з технологічною зрілістю та готовністю до масштабування. Перший переможець — IAM-стартап StackBob, обраний редакцією серед 60 учасників стартап-треку форуму.

«Ми дивимося на стартапи не лише через призму інвестицій, а як на драйвери нової економіки та культури підприємництва. Вибір власного переможця на IT Arena — це логічне продовження нашої місії: показувати бізнес як культурний феномен і створювати для нього репутаційний капітал», — зазначила головна редакторка Vector Юлія Ткач.

Перезапуски та перепакування

Оновлений вигляд «Першого»

Хто запустив: «Суспільне Мовлення» для каналу «Перший».

Суть і формат: в основу нового оформлення етеру лягла візуальна концепція з півкруглою лінзою-призмою. Вона символізує медіа, що органічно взаємодіє з суспільством, фокусуючись на реальних подіях без спотворень.

«Сучасні етерні рішення, зокрема поліекрани у поєднанні з іншими елементами оформлення, створюють ефект постійної присутності в інформаційному просторі. Вони дають нашим глядачам впевненість, що вони не пропустять нічого важливого та завжди матимуть доступ до якісної, перевіреної інформації», — пояснює Олена Бондарук, директорка дирекції маркетингу та комунікацій.

У травні 2024 року Перший канал відновив самостійне незалежне мовлення, розширивши інформаційний блок контенту, зокрема проєкт «Суспільне.Студія», документальні фільми, розслідування та спецетери, з обміном контентом із телемарафоном.

Окремі YouTube-канали

Хто запустив: «Українська правда» для своїх політичних оглядачів Романа Кравця та Романа Романюка.

Формат: видання переносить свої популярні шоу з основного каналу на нові:

• «УП-2» — окремий канал для подкасту, в якому Романюк та Кравець обговорюють актуальні події та їхній вплив на всіх нас.

• «Роман Кравець» — на цьому каналі будуть виходити шоу, які веде журналіст: проєкт інтерв’ю «Дивись» та проєкт біографій «ХУІЗ».

На честь запуску нового каналу ведучі «УП-2» провели офлайн-запис 100-го випуску із членами Клубу УП. Гості ставили запитання чи озвучували власні думки.

Від радіоблогу до подкасту про українське мистецтво

Хто запустив: «Радіо Культура», авторка та ведуча — історикиня мистецтва Оксана Семенік.

Суть і формат: У радіоблозі йдеться про долі митців і мисткинь, які довгий час були цензуровані радянською владою або забуті. Радіоблог складається з 2 сезонів, 15 епізодів, які розповідають про долі 23 мисткинь та 22 митців. На подкаст-платформах уже вийшли епізоди про митців театрального авангарду, бойчукісток, митців, чия спадщина була у нас вкрадена, тощо.

«Іноземці не знають нашого мистецтва, проте й ми самі не дуже багато знаємо про українське мистецтво. Цікавими історіями можна залучити більше людей. Я дуже радію, що тепер радіоблог можна послухати на зручних онлайн-платформах», — говорить Оксана Семенік.

Для кого: Для поціновувачів українського мистецтва, тих, хто хоче дізнатися про забуті історії митців, та широкої аудиторії, зацікавленої в культурній ідентичності.

Слухати

«Вітряки і Дон Кіхоти. Українська правда 25»

Хто запустив: «Українська правда», видавництво — IST Publishing, упорядники — Севгіль Мусаєва та Михайло Кригель.

Суть і формат: ювілейна книга до 25-річчя УП — збірка з 30 ключових матеріалів, опублікованих на сторінках видання за чверть століття: реконструкції історичних подій, портрети сучасних «Дон Кіхотів» та репортажі про країну, яка бореться з «невигаданими вітряками і реальними драконами».

Передмову до одного з розділів про Дон Кіхотів і Санчо Пансів у формулі української ідентичності написав історик Ярослав Грицак. Видання ілюстроване роботами Сергія Майдукова та знімками низки українських фотографів.

«Книжка “Вітряки і Дон Кіхоти. Українська правда 25” — подорож, що триває чверть століття. Через турбулентність, гіркоту поразок і тепло надії. Через революції і війну. Через злети й падіння. Від зневіри й інфантильного “та якось воно буде” і “що я можу змінити” до усвідомлення себе і власної сили», — описують видання на сайті УП.

Для кого: Для читачів, зацікавлених у історії сучасної України й журналістики, і тих, хто хоче згадати ключові події через призму незалежних розслідувань і репортажів.

Коли вийде книга: передзамовлення триває до 31 жовтня 2025 року, вартість — 2300 грн.

Кніжність

Хто запустив: Platfor.ma у некомерційному партнерстві з видавництвом IST Publishing.

Суть і формат: як розповів «Рівням медіа» головний редактор Юрій Марченко, це перезапуск колись успішного проєкту, де зустрічаються вдома чи в знакових місцях з видатними українцями, щоб обговорити, що та як вони читали й читають.

Тексти містять пряму мову героя чи героїні про його досвід читання та пов’язані із книгами історії, а також перелік важливих книг із особистої бібліотеки. Уже вийшли матеріали з фотографом Олександром Глядєловим та правозахисницею, головою Центру громадянських свобод, Нобелівською лауреаткою 2022 року Олександрою Матвійчук.

Над проєктом працюють фотограф і автори від обох партнерів. IST Publishing також дарує героєві книгу, яка може вдало доповнити його чи її бібліотеку.

Відеоформати

Документальні фільми про Довженка та Параджанова

Хто запустив: «Суспільне Мовлення»; перший фільм — режисера Ігоря Іванька, другий — Тараса Томенка за участю ТОВ «Іллєнко Фільм Продакшенс».

Суть і формат: «Довженко. Великий компроміс» розповідає про життя Олександра Довженка — від перших творчих кроків до культових стрічок як «Звенигора» та «Земля». У фокусі його маневри між мистецтвом і пропагандою, включаючи постановочні кадри в «Визволенні» для виправдання окупації Західної України. Використані архівні матеріали, коментарі експертів (Сергій Тримбач, Юрій Шаповал, Володимир В’ятрович, Кшиштоф Зануссі) та оповідь наратора Віталія Гордієнка.

Стрічку «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» до 100-річчя Сергія Параджанова поєднує архівні матеріали з сюрреалістичними ляльковими сценами, розкриваючи бунтарство митця, його опір репресіям, свободу мислення та особливе художнє бачення.

Прем’єри відбулися 14 вересня 2025 року для першого фільму та 7 вересня для другого на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика» з показом на Першому каналі.

YouTube-канал «Громадське радіо NextGen»

Хто запустив: «Громадське радіо».

Суть і формат: YouTube-канал запустили для розширення аудиторії з акцентом на сучасні тренди та зміни в подачі контенту. Назва «NextGen» (наступне покоління) символізує розвиток і модернізацію логотипу та стилю. Плануються зйомки поза студією, колаборації з просторами та нові формати.

«NextGen у назві говорить про те, що “Громадське радіо” нарощує потенціал, слідкує за трендами, вдосконалюється та змінюється. Оновлена айдентика каналу показує звичні елементи логотипа “Громадського радіо”, які видозмінюються та осучаснюються», — зазначила головна редакторка Вікторія Єрмолаєва.

«Ми прагнемо зробити наш контент не лише змістовним, а й візуально привабливим та динамічним. Наші гості — яскраві і активні українці та українки, які своїм впливом та досвідом змінюють Україну. Ми слухаємо й даємо можливість чути інших», — додала керівниця диджитал-напряму Ліни Мачульська.

Для кого: для молодої аудиторії, яка шукає свіжий, динамічний контент.

Що далі: на каналі щотижня виходить другий сезон програми «Хтось когось любить» (про неї далі), невдовзі вийде оновлений Chiсken Kyiv— егоїстичний подкаст про українські інтереси від ведучої Анастасії Багаліки.

Новий сезон шоу «Хтось когось любить»

Хто запустив: «Громадське радіо» за підтримки New Democracy Fund, у партнерстві з Центром прав людини ZMINA. Авторка та ведуча — Ана Море.

Суть і формат: другий сезон YouTube-шоу про ЛГБТІК+ спільноту, де герої та героїні діляться особистими історіями. Випуски виходять щоп’ятниці о 20:00 на новому YouTube-каналі радіо та щосуботи о 12:00 в ефірі. Перший епізод присвячений історії трансгендерності та небінарності у війську, зокрема історії офіцерки Емілі з 10-річним досвідом, яка зазнала трансфобії.

«Я вдячна нашим героям та героїням за їхню сміливість ділитися дуже особистими, часто болісними досвідами. Я в першому сезоні не насмілилася говорити про бісексуальність як особисту історію. Але в другому — обовʼязково. Страшенно хочеться жити у світі, де ЛГБТІК-людям не потрібно займатися активізмом, пояснюючи та доводячи своє право на життя й любов. Сподіваюся, наш проєкт — цеглинка цього майбутнього світу», — розповіла Ана Море.

Для кого: Для ЛГБТІК+ спільноти та широкої аудиторії, яка хоче зрозуміти особисті історії та виклики героїв.

YouTube-канал «Погода з Наталкою Діденко»

Хто запустив: Ведуча та синоптикиня Наталка Діденко спільно з телеканалом «Еспресо».

Суть і формат: відео із прогнозами погоди з’являтимуться двічі на день, а за потреби — додаткові короткі відео про ускладнення погоди, магнітні бурі чи небезпечні явища. Крім метеорології, формат передбачає ширше спілкування на суспільні, освітні та культурні теми як продовження контенту з Facebook та етеру «Еспресо».

«Цей авторський прогноз погоди вже виріс із “коротких штанців” фейсбуку і потребував відеовтілення, ширшої і наочнішої розмови із моїми підписниками, глядачами “Еспресо” та глядачами ситуативних стрімів. Сподіваємося на якнайширше залучення глядачів, яким цікава не лише погода, а й спілкування на різні суспільні, освітні, культурні теми», — розповіла «Детектору медіа» Наталка Діденко.

Що далі: разом із «Еспресо» планують розвивати канал через регулярний контент і можливі нові формати.

FAST-канал «Дім UA»

Хто запустив: Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (ДП «МПІУ») та ОТТ-платформа «Київстар ТБ».

Суть і формат: Безплатний FAST-канал (Free ad-supported streaming television) на платформі «Київстар ТБ» із безперервною трансляцією популярних проєктів телеканалу «Дім». Там транслюватимуть:

• низку українських художніх серіалів і документальних проєктів, знятих на замовлення ДП «МПІУ»;

• соціальні, культурно-пізнавальні, музичні та інші проєкти телеканалу «Дім».

Для кого: Для глядачів, які шукають український художній і документальний контент безплатно з рекламою.

Що далі: це продовження стратегії FAST-каналів ДП «МПІУ» (раніше запущений «Дім+» на Megogo) для ширшого охоплення української аудиторії.

Дивитися

Документальний фільм «Після ери мовчання»

Хто створив: hromadske, за партнерства з Національним агентством із питань запобігання корупції (НАЗК).

Суть і формат: документальна стрічка про шлях України в боротьбі з корупцією — від радянської спадщини та «ери мовчання» до створення незалежних антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС), вуличних протестів, журналістських розслідувань та їхньої ролі в часи війни.

Фільм охоплює ключові події від Революції Гідності до подій літа 2025 року, коли Верховна Рада намагалася обмежити незалежність НАБУ та САП, що призвело до масових протестів і відновлення статус-кво.

Серед спікерів — голова НАЗК Віктор Павлущик, директор НАБУ Семен Кривонос, ексдетектив НАБУ Артем Ситник, журналіст Денис Бігус, голова ЦПК Віталій Шабунін, громадська активістка Катерина Бутко та інші. Прем’єра відбулася 30 вересня 2025 року на YouTube-каналі hromadske.

«Коли ми вже працювали над фільмом, у липні відбулися протести проти закону, який обмежив повноваження ключових антикорупційних органів. І хоч ми вже були на фінальних стадіях монтажу, стало зрозуміло, що треба терміново брати камеру й дознімати. Саме ці події стали і відправною, і кульмінаційною точкою нашого фільму. Адже він насамперед про вплив громадянського суспільства, про поштовх до змін, про те, що ми вийшли з темряви та не дозволимо повернутися назад», — поділився керівник продакшну Олексій Хорошенький.

Для кого: Для українців, зацікавлених у побудові доброчесної держави, ролі громадянського суспільства в антикорупційних реформах та журналістських розслідуваннях.

Фінансування: Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI).

Експерименти з медіумами, платформами та форматами

Дитячий застосунок «Бробакс»

Хто запустив: «Суспільне Мовлення».

Суть і формат: безплатна безпечна платформа для дітей дошкільного віку без реклами, з понад 200 годинами відібраного дитячого контенту: улюблені мультсеріали та повнометражні мультики, пізнавальні дитячі шоу, мультфільми жестовою мовою та каталог аудіоказок.

«Ми подбали про те, щоб історії не лише розважали, а й допомагали дітям розвиватися та пізнавати світ. Для дорослих, це дійсно безпечний і зручний помічник. Перевагами нашого додатка є те, що це завжди безкоштовний, завжди без реклами, якісний контент українською мовою, доступний з різного типу екрана», — зазначила керівниця дитячого та підліткового напряму «Суспільного» Юлія Дичук.

Для кого: для дітей дошкільного віку та їхніх батьків, які шукають якісний українськомовний контент без реклами та пропаганди чи маніпуляцій.

➡️ Завантажити для iOS та Android

Артномер «Музика даних»

Хто створив: їForbes Україна в номері за серпень-вересень; проєкт втілений у партнерстві з музичним лейблом Pomitni та Іриною Горовою і музичним куратором Олексієм Шмураком.

Суть і формат: вісім матеріалів про економіку, бізнес чи культуру мають QR-коди, що ведуть на звукові інтерпретації. Їх створили шість українських композиторів із різних музичних ніш — від академічної до електронної й експериментальної.

Музичний супровід можна поділити на:

• саундскейпи, що супроводжують читання протягом дня та допомагають глибше зануритися в текст;

• короткі інтерлюди між розділами для перезавантаження та підготовки до нового контенту;

• графічні партитури, де діаграми та інфографіка оживають через звук.

«Поєднання музики та тексту робить досвід багатошаровим. Музика додає зазвичай більше емоційного виміру, вона підсилює сприйняття. Одні слухачі спершу концентруються на словах, інші — на музиці. І саме ця динаміка створює ефект відкриття: кожного разу взаємодія тексту та звуку може відкривати нові змісти й відтінки», — цитує «Детектор медіа» композиторку Катерину Гривул.

➡️ Купити номер можна тут, а музика — у вільному доступі на Spotify, Apple Music та YouTube Music

Мозаїка «Дон Кіхот» на честь Георгія Ґонґадзе

Хто створив: «Українська правда» у колаборації з мистецьким об’єднанням «Затирка» створили її на кошти від читачів видання.

Суть і формат: Мозаїка, створена зі смальти, виготовленої в Сумах, зображує Дон Кіхота — символ видання, обраний самим Георгієм Ґонґадзе 25 років тому. Встановлена на вул. Великій Васильківській, 67/7 (арка будинку, де жив журналіст).

Автори: Семен Майданюк, Maxим, Владислав Власюк, Ольга Чикало, за підтримки Тетяни Тадай та Анастасії Лелюк. Відкриття відбулося 16 вересня 2025 року — до 25-річчя викрадення та вбивства Ґонґадзе.

У колаборації з книгарнею «Сенс» УП також запустила розміщення найзнаковіших цитат Георгія в книжкових крамницях Києва та Івано-Франківська, щоб популяризувати актуальність його думок.

Експозиція «Щоденник Георгія Ґонґадзе»

Хто запустив: команда Премії імені Георгія Ґонґадзе.

Суть і формат: Виставка до 25-х роковин загибелі журналіста — серія знакових цитат Георгія Ґонґадзе з поясненнями контексту та ілюстраціями українських художників Інги Леві й Антона Логова. Експозиція охоплює теми національної ідентичності, боротьби за свободу слова, єдності українців, відповідальності перед майбутніми поколіннями та критики влади.

Цитати взяті з етерів, статей і виступів Ґонґадзе 1990-х — початку 2000-х, які звучать актуально й сьогодні. Виставка побуває у трьох містах: Києві (Контрактова площа), Львові (площа Ринок) та Одесі (Міський сад).

Для кого: для журналістів, активістів і широкої аудиторії.

Фінансування: За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Taiwan Foundation for Democracy, а також меценатів і меценаток Премії.

Що далі: після завершення офлайн-експозицій планують поширювати цитати та ілюстрації онлайн для ширшого охоплення.

WhatsApp-канал «Слідство.Інфо»

Хто запустив: команда розслідувачів «Слідство.Інфо», яка викриває зловживання посадовців, документує війну та бере участь у міжнародних розслідуваннях.

Суть і формат: це офіційний канал у месенджері для оперативного поширення ключових матеріалів: антикорупційних розслідувань, репортажів із фронту, ідентифікації російських воєнних злочинців, новин редакції та оновлень про резонансні справи.

Редакція публікуватиме короткі пости з покликаннями на повні розслідування, щоб бути ближче до аудиторії та ділитися свіжими викриттями в реальному часі.

Для кого: для українців, зацікавлених у боротьбі з корупцією, моніторингу воєнних злочинів та журналістських розслідуваннях.

Підписатися https://whatsapp.com/channel/0029Vb6s9LqEwEjwgwLDJf2u

Платформа Chapter Ukraine

Хто запустив: Craft та «Читомо» як ініціатори,у партнерстві з Snig.Digital (візуальний стиль та дизайн), Kavi.Agency (веброзробка та інтеграції), PEN Ukraine та Українським інститутом книги; інституційні партнери — UNWLA та Razom for Ukraine.

Суть і формат: цифрова платформа з повною інформацією про українські книжки в іноземних перекладах (наразі англійською, німецькою та іспанською). Chapter Ukraine включає ретельно куровані добірки від експертів із інформацією про професійний переклад, наявність накладу, відгуки на Goodreads, рецензії в медіа, дистрибуцію, дані про видавців, перекладачів, дистриб’юторів, премії та відгуки. Користувачі можуть створювати списки книжок, експортувати їх у файл для замовлень і надсилати бібліотекам чи книгарням.

«Наша мета полягала у створенні зручного інструменту для пошуку та формування добірок української літератури в перекладі для закордонних бібліотек, книгарень та культурних інституцій. Ідея такого сервісу давно визрівала — в Україні не було доступного джерела, яке б системно представляло перекладені книжки, попри зростання запиту», — зазначила співкураторка проєкту Катерина Казімірова.

«Тільки за перше півріччя 2025 року в перекладах вийшло вже більше книжок, ніж за весь “проривний” 2023 рік. Проте цим книжкам потрібна наша підтримка, щоб вони не загубилися», — додала Ірина Батуревич з «Читомо».

Для кого: Для закордонних бібліотек, книгарень, культурних інституцій, читачів та амбасадорів української літератури, які хочуть знайомити світ із нею.

Що далі: Команда удосконалює сервіс, оновлює базу перекладів та інтегрує з бібліотечними й дистриб’юторськими системами. Також запустили адвокаційну кампанію з волонтерами для просування книжок за кордоном.

До платформи

Світла сторона Сум

Що це: новий випуск друкованого журналу від сумського медіа «Цукр».

Суть і формат: журнал присвячений темі світла й стійкості Сум у складний рік. Він містить 27 матеріалів, із них 5 фоторепортажів, створених командою з 26 людей. Обкладинка — ілюстрація сумського дизайнера Антона Фірсіка: нічне місто з темними спальними районами й яскравим акцентом у центрі.

«Здається, що місто набуло нового обличчя: наші історії помітніші, шрами — глибші, а перемоги відчуваємо як ніколи своїми. Тож п’ятий журнал “Цукру” — про те, як світитися, коли темно. Про спроби розгледіти щось більше: чи є життя в прифронтовому місті? У відповідь — шурхіт стягів над стелою, нитка килима, протяжний звук ліри, погляд розуміння та прийняття від випадкового перехожого», — каже головна редакторка Владислава Кудєльник.

Для кого: Для учасників Клубу Цукру та спільноти міста, яка шукає підтримку, натхнення й історії про світло в темряві. Вартість примірника для членів клубу — 500 грн.

«Бізнес забутих предків»

Хто запустив: LIGA.net.

Суть і формат: Серійний спецпроєкт про забуте економічне життя Гетьманщини — козацьких банкірів, підприємливих жінок, купців, ремісничих цехів, винокурень, кредитних товариств та мануфактур, яке імперія замовчувала. Матеріали поєднують історичні факти, емоційний сторітелінг та практичні інсайти для сучасного бізнесу.

«Проєкт “Бізнес забутих предків” повертає голос і обличчя тим, кого викреслили з нашої пам’яті. Це — акт відновлення гідності. Ми хочемо показати, що в українців завжди була не лише воля, а й ділова хватка. У нас були свої підприємці, свої амбіції, свої економічні традиції. Наше майбутнє опирається не на вигадане походження, а на реальну, багату, хоч і забуту традицію підприємництва», — пояснює CEO медіахолдингу Ligamedia Наталія Котенева.

Перша історія — про династію Кандиб, яка створила торгову імперію на експорті худоби до Європи, з драмами, скандалами, сімейними конфліктами та весільною економікою.

Для кого: Для підприємців, бізнес-спільноти та українців, зацікавлених в історії економічної ідентичності.

Читати про Кандиб

Подкасти

«1325: жінки, мир, безпека — від ООН до України»

Хто запустив: «Громадське радіо» у співпраці з ГО «Жінки в медіа», ведучі — Анастасія Багаліка та Ліза Кузьменко.

Суть і формат: серія з семи подкастів до 25-річчя Резолюції ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», де розкривають втілення її принципів в Україні: роль жінок у Силах оборони, Нацполіції, миротворчих місіях, переговорах, на національному рівні та в громадах, а також законодавчі виклики.

Перший випуск — розмова з уповноваженою з гендерної політики Катериною Левченко про значення резолюції для суспільства. Випуски виходять щосуботи о 14:10 в етері, на сайті та подкаст-платформах.

«Проєкт “1325” наразі влучає у дуже важливу тематику, яка довгий час залишалася білою плямою у медіа. Якщо сказати сухою бюрократичною мовою, то йдеться про виконання Україною стратегії ООН 1325 “Жінки. Мир. Безпека”. А насправді — це подкаст про зусилля сотень, а можливо й тисяч людей задля залучення більшої кількості жінок у сектор безпеки і оборони, створення для них кар’єрних ліфтів, руйнування стереотипів про те, що жінка не може впливати на безпекові процеси, бо це чоловіча сфера», — розповіла Анастасія Багаліка.

«1325 — це не лише міжнародний документ, а й практичний інструмент, який відкриває жінкам більше можливостей брати участь у процесах безпеки, оборони та відновлення країни. А подкаст дає змогу пояснити простими словами, чому 1325 стосується кожного і кожної з нас», — зазначає Ліза Кузьменко.

Для кого: для тих, хто прагне сучасних підходів до соціальних проблем, зокрема участі жінок у рішеннях щодо миру, війни та відновлення.

Фінансування: за підтримки Уряду Королівства Нідерландів у межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби — місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий Фонд.

Що далі: наступні випуски — про ролі жінок у Силах оборони, Нацполіції, миротворчих місій та мирних переговорів, про виклики на національному рівні та рівні громад, та питання необхідних змін в українське законодавство.

Слухати

«Хроніки відкритих даних»

Хто запустив: Texty.org.ua у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.

Суть і формат: Серія з 12 подкастів на YouTube-каналі «Дія.Відкриті дані», де гості в легкому форматі діляться досвідом про відкриті дані — від історії їхнього розвитку в Україні за 10 років до конкретних тем: екологічні та видобувні дані, роль донорів, користь для бізнесу, відкритість місцевих адміністрацій і міських рад.

Ведучі — Денис Губашов, експерт із відкритих даних, та Марина Остренська, головна спеціалістка експертної групи розвитку сфери відкритих даних директорату електронних реєстрів і даних Мінцифри.

Для кого: і для досвідчених спеціалістів, які хочуть осмислити шлях розвитку сфери відкритих даних, і для новачків, які хочуть увійти у тему через живі історії та особистий досвід.

Дивитися

«Студія пам’яті»

Хто працює над проєктом: Sebto Media.

• Авторка та ведуча — дослідниця культурної пам’яті та травми Христя Рутар;

• продюсерка — Дарина Заржицька;

• композитор, зведення і саунддизайн — Тарас Галаневич;

• дизайн — Марк Мостовий;

• промоція — Дася Гоптар та Аня Ткачук.

Суть і формат: Подкаст про те, як суспільства пам’ятають події, зокрема українське, з поєднанням теоретичного погляду та практичних історій фахівців у полі пам’яті.

Епізоди виходять щотижня, планується 10 випусків, уже доступні 6: про культурну пам’ять, усну історію, літературу, музеї, Пласт як місце пам’яті й візуальну мову пам’яті. Христя Рутар говорить із гостями про окремі аспекти того, як пам’ятають суспільства, зокрема українське.

Для кого: для академічного середовища (викладачі, студентство), але адаптовано для широкої аудиторії без спеціальних знань — тих, хто цікавиться теорією та практикою того, як пам’ять формує суспільство, травму та ідентичність, особливо в українському контексті.

«Коли ми шукали візуальне та звукове рішення, то надихалися естетикою темної академії. Це також відобразили і у проморолику», — кажуть у Sebto Media.

Фінансування: за підтримки House of Europe та Vidnova Lab.

Що далі: «Культурна пам’ять — це один із наших стратегічних тематичних напрямів, із яким ми ще не працювали. Найперша мотивація для нашої команди взятися за цей проєкт полягала у тому, що разом із дослідницею ми можемо зробити гарну точку входу у тему для себе. Отримавши більше знань, ми зможемо розвивати складніші, наративні проєкти, що стосуються теми пам’яті. У роботі над цим подкастом у нас з’явилося кілька ідей, які ми зможемо розвивати 2026 року», — розповіла «Рівням медіа» Дарина Заржицька, директорка Sebto media.

Усі випуски тут

Рубрика продовжується на «Рівнях медіа» — тут добірка липня 2025-го. А в цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, які трапилися мені на очі в серпні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму. Вона буде відкрита постійно, тож надсилайте ваші продукти в наступні місяці.

📌 Наголошую — перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Друковані продукти

Новий журнал Reporters — про українську мрію

Хто запустив: видання The Ukrainians

Суть і формат: 12-й номер журналу випущений до Дня незалежності. Він присвячений темі української мрії, її трансформації та формуванню громадянської ідентичності. У номері на 160 сторінках зібрано 18 репортажів, есеїв, нових і архівних фотоісторій, включно з реконструкцією дня отримання незалежності України.

На обкладинці — кадр Павла Пащенка, зробленим між 24 серпня та 4 вересня 1991 року біля Верховної Ради України, де щоденно мітингували люди, чекаючи заміни прапору УРСР на синьо-жовтий стяг незалежності.

Для кого: читачі, які цікавляться історією, культурою та суспільними змінами України.

Де купити: у партнерських книгарнях чи онлайн-магазині або підписавшись на Спільноту.

Друкований журнал про Одесу

Хто запустив: незалежне медіа «Море Людей».

Суть і формат: перший паперовий випуск об’єднує два роки історій, репортажів, есеїв та фото про Одесу під час війни. Журнал має 130 сторінок із живими голосами міста, серед яких герої війни і тилу, великими фоторепортажами, есе про Одесу на межі та інтерв’ю з тими, хто змінює південь України.
Для кого: для читачів, які цікавляться сучасною історією Одеси, війною, локальними змінами та життям південного регіону.

Презентація журналу відбулася 23 серпня в Зеленому театрі. Журнал коштує 799 грн, замовити з доставкою можна, написавши редакції.

Оновлення сайтів

«ШоТам» — новий сайт у стилі стрічки соцмереж

Хто запустив: онлайн-медіа, яке пише про позитивні новини.

Суть і формат: видання зробило редизайн сайту з акцентом на звичні для стрічки соцмереж чи платформ на кшталт Netflix формати: короткі відео, гортайки. А рубрика «Добрі історії», яка за перший місяць дала 180 000 переглядів. Таким чином видання хоче переглянути формат медіа в епоху перерозподілу інтернет-трафіку і зменшення користування сайтами.

На арену вийшов Саша-дизайнер — майстер перетворювати ідеї на візуальну магію. Два місяці ескізів, наче нескінченний квест у стилі «знайди десять відмінностей», і одного ранку він підняв брову й промовив:

— Це не сайт, — підняв брову Саша. — Це Netflix для позитивних новин. (CEO Артем Іпатов у Facebook)

На кого орієнтовані зміни: на молодшу аудиторію, що звикла споживати яскравий і динамічний контент зі смартфона, а також на тих, хто потребує позитивних новин у коротких і швидких форматах.

Дивитися

Оновлений сайт ІМІ

Хто запустив: Інститут масової інформації (ІМІ), медійна громадська організація.

Суть і формат: на оновленому сайті покращений дизайн і зручна навігація. З’явилися такі функції, як аудіоверсії матеріалів, оновлений розділ про злочини Росії проти медіа й журналістів із зручною системою сортування за роком, регіоном, типом злочину. Оновлено англомовну версію розділу злочинів, яка буде незабаром доступною повністю. Також вдосконалено список загиблих медійників із детальним сортуванням.

Сайт розробляла компанія demch.co, яка спеціалізується вебрішеннях для некомерційних організацій.

Дивитися

«Східний Варіант» — оновлений сайт до 17-річчя

Хто запустив: незалежне онлайн-медіа «Східний Варіант», що пише про Донецьку та Луганську області, до свого 17-річчя, що припадає на останню неділю серпня.

«Попередня версія сайту була запущена ще 2020 року. За цей час вебсайт застарів і почав сповільнювати свою роботу як для редакторів, так і для читачів. Збільшилася кількість технічних помилок, читачі не мали можливості переглядати опубліковані матеріали, а функціональність вебсайту стала дуже обмеженою», — пояснює випускова редакторка Олександра Ярликова.

Фінансування: сайт оновили за підтримки DW Akademie.

Що далі: Наразі триває перенесення архівних матеріалів зі старої версії, тому деякі з них ще недоступні. Команда медіа працює над тим, щоб якнайшвидше відновити повний доступ до всього контенту.Технічний директор Даніл Сідєлєв кдодає: підтримка читачів потребувала удосконалення методів обліку, тож наступним кроком буде впровадження зручнішої функції для донатів. Також видання розвиває власний магазин із мерчем.

Дивитися

Для спільнот

Розсилки LIGA.net

Хто авторки: свої розсилки вестимуть головна редакторка LIGA.net Юлія Банкова та журналістка та ведуча YouTube-каналу LIGA Life Альона Низовець.

Суть і формат:

📨 Розсилка «Як це жити?» від Альони Низовець — це неспішні особисті роздуми про тиждень у лайфстайл-контексті: про книги, фільми, музику, театральні прем’єри, психологію, здоров’я та наукові відкриття. «Це не перелік порад і не добірки must-read. У кожному листі – те, що допоможе зупинитися й подивитися на життя поза щоденним потоком новин», — кажуть у редакції. Виходить щонеділі.

📨 Розсилка від головної редакторки Юлії Банкової — це щотижневі авторські рефлексії та спостереження про ключові події тижня в Україні та світі. «Це не сухий аналіз і не "баланс думок" заради балансу. Це моя особиста перспектива – чесна та суб’єктивна, іноді з інсайтами, які не потрапляють у матеріали наших журналістів. Я знаю трохи більше, ніж поміщається у наших текстах, і хочу ділитися цим із нашими читачами та читачками», – каже Банкова. Виходить щосуботи.

Для кого: розсилки доступні для передплатників LIGA PRO, які хочуть глибше розуміти важливі події, культурні тренди і отримувати особисті коментарі від редакційних фахівців.

Pechera.club — читацька спільнота в Чернігові

Хто запустив: Чернігівська Медіа Група, а саме редакція онлайн-журналу Pechera.info.

Суть і формат: Pechera.club — це спільнота навколо медіа, яке створює 100% власного контенту про Чернігів. Члени клубу підтримуватимуть незалежну редакцію щомісячними внесками на добровільних засадах за моделлю спільноти медіа. Передбачено чотири рівні підтримки вартістю від 99 грн до 2000 грн на місяць.

Для кого: для тих людей, які цінують якісний і незалежний локальний контент і хочуть підтримати розвиток медіа в Чернігові.

«Ми назвали нашу читацьку спільноту Pechera.club – клуб спільників, клуб людей однієї крові, сенсів і принципів, клуб людей, які люблять Чернігів і хочуть його розвивати», — пише шеф-редактор медіагрупи Ярослав Сухомлин.

Що далі: «На вересень ми плануємо першу офлайн-зустріч, яка має спонукати нових підписників долучатися до спільноти. У нас є стратегія просування, ми плануємо таргетовану рекламу та інші шляхи комунікації з майбутніми підписниками», — розповідала АНРВУ менеджерка спільноти Олександра Федоренко. На кінець серпня до спільноти приєдналося 24 учасники.

Зазирнути у спільноту

Монобаза для «Громадського радіо»

Суть і формат: до 12-го дня народження медіа запустило сторінку на платформі Base by Mono, де слухачі можуть обирати серед кількох рівнів підтримки. Основна мета — розширити спільноту підтримки після призупинення американської фінансової допомоги і забезпечити стабільність мовлення, зокрема на прифронтові території.

«Радіо вистояло, вижило, зокрема завдяки і підтримці нашої спільноти. Вона в нас була не надто велика, більшість її була зосереджена на Patreon, там є підписники, які вже нас підтримують із 2018 року. Але ми бачимо, що потрібно розширювати наші можливості, щоб люди підтримували фінансово й інформаційно, а ми могли також підтримувати цих людей, вирішувати якісь поточні питання, проблеми, про які, можливо, ми не знаємо і не чуємо, через призму великого медіа», — пояснила CEO Руслана Брянська.

Є п’ять рівнів підписки на місяць — від 100 грн («Небайдужі») до 2000 грн («Змінотворці»). За підтримку передбачені бонуси і подарунки, а також закритий чат із редакцією.

База тут

Відео

YouTube-серіал про вуличну моду

Хто запустив: DTF Magazine у партнерстві з брендом енергетиків Burn Energy.

Суть і формат: документальний серіал-експлейнер розповідає історію світового стритвеару. У першому епізоді розглядають період від 1980-х до сьогодні, зосереджуючись на:

• хрещеному батькові стритвеару та його впливі на японську моду;

• ролі хіп-хоп-тріо RUN DMC у зміні взаємин між музикантами і брендами;

• культовому стритвеар-районі Токіо Ура-Харадзюку;

• взаємному впливі американських і японських дизайнерів;

• початку снікер-божевілля;

• трансформації Supreme у мільярдний бізнес, що поділив історію стритвеару на до і після.

Для кого: фанати стритвеару, моди, культури вуличних субкультур та історії індустрії.

Що далі: плануються закриті передпокази та панельні дискусії за участю представників українського стритвеару.

Новий сезон токшоу «Новий відлік»

Ведучі: Андрій Діхтяренко та Власта Лазур.

Суть і формат: новий сезон суспільно-політичного токшоу стартував 28 серпня 2025 року, виходить щочетверга о 21:30 у прямому етері Першого каналу «Суспільного», Українського Радіо та на YouTube-каналі «Новий відлік». Ведучі модерують дискусії, слідкують за журналістськими стандартами та беруть участь в обговореннях. Експерти VoxCheck моніторять факти, озвучені гостями.

Теми сезону: перспективи прямих переговорів із Путіним, гарантії безпеки, ставлення українців до вимог Росії, українська влада та суспільство, вибори, можливі компроміси та роль політиків у відкритих дискусіях.

«Багато чого залежить від того, наскільки представники української влади, представники політикуму готові до публічних, чесних дискусій. Дуже сподіваємося, що в цьому сезоні буде менше відмов, менше відговорок про те, що не готові прийти і обговорювати. Ми чекаємо і президента, і міністрів, і представників парламенту в нашій студії — готові кожному надати майданчик», — каже Діхтяренко.

Другий сезон тревел-серіалу Dare to Ukraine

Хто запустив: українське англомовне медіа Kyiv Independent. Ведуча — Маша Лаврова, киянка, що вісім років жила в містах США та Австралії, перш ніж повернутися додому після повномасштабного вторгнення Росії.

Суть і формат: відеосеріал показує сучасне життя і культуру України поза заголовками про війну. У першому сезоні Лаврова показувала життя у великих українських містах. Другий сезон, що стартував 30 серпня 2025 року, присвячений життю в українському селі під час активних російських атак на міські райони. Ведуча Маша Лаврова провела місяць у селі на Київщині на $500, показуючи традиції, гостинність, кухню та красу української природи. Серіал виходитиме щосуботи протягом п'яти тижнів.

«Українські села – це серце і душа нашої країни. Вони зберегли наші традиції, культуру та дух, незважаючи на століття іноземного гноблення. Досліджувати Україну, не відвідуючи її села, — значить не помітити її суть, де на вас чекають тепла гостинність, неймовірна їжа та приголомшлива природа. І хоча багато хто з-за кордону не може поїхати до України під час російської агресивної війни через ризики для безпеки, ми створили це шоу, щоб дати глядачам уявлення про справжній український досвід», — каже Тома Істоміна, заступниця головної редакторки Kyiv Independent.

Радіо й подкасти

Подкаст «І це про нас»

Хто запустив: «Громадське радіо» у партнерстві з ромським радіо Сhiriclo.

Суть і формат: новий сезон подкасту розповідає чесну, без стереотипів і романтизації, історію національної меншини ромів. Проєкт розкриє історичні факти, мову, культурний внесок ромів в Україну та світ, а також дискримінацію і мову ворожнечі, з якою стикаються громади.

Подкаст виходить двома мовами — українською й ромською (перекладає й озвучує Chiriclo). Перший випуск подкасту розповідає маловідомі та цікаві факти про життя народу на території сучасної України з XV століття.

«На жаль, історія винищення та репресій ромів призвела до того, що велика частина їхнього внеску у збереженні нашої спільної історичної памʼяті довгі десятиліття лишалась у тіні. Основна мета проєкту — руйнувати стереотипи, які, на жаль, досі існують в українському суспільстві. Радіо підсилює голоси ромської громади, щоб розкрити її культурне багатство та унікальність, а також розповісти про поточні виклики та досягнення ромів в Україні», — зазначає авторка проєкту, головна редакторка «Громадського радіо» Вікторія Єрмолаєва.

Подкаст виходитиме двічі на місяць по п’ятницях о 10:10 на «Громадському радіо» та на подкаст-платформах. Фінансово підтримують Європейський Союз та Рада Європи.

Слухати

Подкаст «Мед для вух»

Хто веде: Дмитро Афанасьєв, продюсер подкастів «Суспільного».

Суть і формат: у 10 випусках успішні українські подкастери діляться власним досвідом і баченням аудіоіндустрії.

«Давно помітив, що в українській аудіоіндустрії бракує заходів та проєктів про подкастинг, які б допомагали розвитку цієї сфери. Цей подкаст — спроба створити майданчик, де можна було б регулярно обговорювати актуальні теми, ділитися досвідом і допомагати новим творцям аудіоконтенту», — зазначив Дмитро Афанасьєв.

Уже доступні епізоди з:

• Федором Попадюком, керівником відділу подкастів «Української правди», про створення подкастів у медіа та важливі для суспільства теми;

• Валентиною Сотниковою, літературознавицею, ведучою подкастів «Де ми?» та «Деколонізаторки», про літературні подкасти;

• Катериною Котвіцькою та Юлією Білоус із MEGOGO про премію для подкастерів «Слушно» й майбутнє аудіокнижок;

• Альбертом Цукренком, музикантом і журналістом, про подкасти про музику, епатаж і культурні експерименти.

Фінансування: проєкт підтриманий Українським культурним фондом.

Слухати

Радіопроєкт «Українська для кожного»

Хто веде: Вікторія Хмельницька на радіо «Ми-Україна».

Суть і формат: це серія емоційних та динамічних випусків, що популяризують українську мову у повсякденному житті. Виходить щодня о 9:30 та 18:30. Кожен випуск присвячений цікавому слову, фразеологізму, розбору типових помилок або лайфхакам мовної практики.

«Цей проєкт допоможе втілити найголовніше – закохати кожного слухача в українську мову, в її слова, лексику, сенси. І через мову дати можливість пізнати себе, відчути мудрість наших предків ще глибше й ще ясніше», — каже Хмельницька.

Подкаст «Karaj Awazy/Голос караїма»

Хто запустив: луцька радіоведуча Вікторія Жуковська. Слухати можна на подкаст-платформах чи в етері луцької радіостанції СІД FM.

Суть і формат: п'ятисерійний аудіопроєктрозповідає історію караїмів — тюркського народу з Криму, який мешкав у Луцьку з XV століття. Подкаст досліджує минуле та сучасність караїмської громади Волині, зберігає пам’ять про цей корінний народ України, ознайомлює з культурою і створює емоційний зв’язок між караїмською та українською ідентичностями. Назва подкасту перекладається як «Голос караїма» і відсилає до однойменного журналу, що виходив у 1931–1938 роках.

Для кого: для широкої аудиторії, що цікавиться історією корінних народів, культурою караїмів і регіональними історіями України.

Фінансування: підтримка Українського культурного фонду та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург.

Слухати

Мерч

Колекція «Марити і Мріяти»

Хто запустив: спільна колекція бренду JUL та The Ukrainians Media.

Суть і формат: колекція натхнена 12-м номером журналу Reporters, присвяченим українській мрії.

У колекції — футболки, шопери, піжами та кулон. Принти — документальні фотографії історичних постатей і моментів, серед яких Дмитро Павличко з тризубом у День проголошення незалежності, Михайло Сирота — «батько Конституції», юний учасник авіамодельних змагань 1993 року, архівні кадри Павла Пащенка, а також фото літака Ан-225 «Мрія» з сімейного архіву керівниці спецпроєктів The Ukrainians Media Ольги Перехрест.

«Українська мрія варта, щоби за неї боротися, а звичайні люди спроможні на незвичайні речі. Ця колекція — для тих, хто прагне бачити себе більшими за обставини. Для тих, хто цінує незалежність. Для тих, хто знає: здатність мріяти — це свобода», — пишуть автори.

Купити

Магазин мерчу про Черкаси

Хто запустив: черкаське медіа 18000.

Суть і формат: колекція мерчу містить футболки та шопери з символами Черкас — Пагорбом Слави, маяком на Дніпрі, каштанами на бульварі Шевченка та колажем «Фрагменти твого серця». Візуали розробили фотографиня Юлія Стусенко та художниця Анна Власенко.

«Коли їдеш із Черкас до друзів, часто хочеться привезти якусь річ на згадку. Але в Черкас досі немає локального мерчу — ми вирішили це виправити. Працювали над концептом усе літо, досліджували, з чим у черкащан асоціюється рідне місто — і от випускаємо першу лінійку», — розповіла співзасновниця 18000 Єлєна Щепак.

Мерч доступний у Крамниці 18000.

Футболка «Dare to Ukraine»

Хто запустив: Kyiv Independent.

Суть і формат: це офіційний мерч до другого сезону тревел-серіалу Dare to Ukraine. Дизайн футболки створено на основі закулісних фото від знімальної групи.

Для чого: кожна купівля підтримає виробництво серіалу Dare to Ukraine та місію Kyiv Independent з розповідання історій, що виходять за межі воєнних новин.

Купити

Спецпроєкти

Тест «Хто ти з Третьої штурмової»

Мета проєкту: розповісти про вакансії в підрозділі, а також привернути увагу до збору спільноти DOU на 20 млн грн для «Трійки». На момент публікації добірки вже зібрано понад 23 млн грн.

Суть і формат: DOU поспілкувалися з чинними військовими «Трійки» і склали розважальний тест про те, яка ІТ-роль підійде читачу в Третій штурмовій бригаді (тепер це Третій армійський корпус). Відповідальна редакторка — Вікторія Осіпова, Senior Editor DOU.

У результаті читач отримував назву посади з фото реального бійця та коротким описом обов’язків і лінк на сторінку з вакансіями на DOU.

Для кого: для ІТ-фахівців і спільноти DOU. Це нішева аудиторія, яка, втім, задонатила понад 220 млн грн на збори DOU з початку великої війни.

Пройти тест

Спецпроєкт про іспанську культуру «Іспанський акцент»

Хто запустив: редакція «Читомо» в партнерстві з Літературною платформою «Фронтера».

Суть і формат: спецпроєкт знайомить із літературою, книговиданням і культурою Іспанії. Дизайн проєкту дає змогу читачам «дегустувати» матеріали — статті пропонуються на сніданок (перші відкриття, інтерв’ю, класика), на обід (добірки книг, аналітика ринку) і на вечерю (світоглядні есеї, поезія). Загалом «акцент» міститиме 16 матеріалів.

Для кого: для читачів, зацікавлених у глибинному знайомстві з іспанською культурою через літературу та книжкову індустрію.

Фінансування: проєкт реалізується за підтримки Посольства Іспанії в Україні.

Що далі: частину матеріалів перекладуть англійською для ширшої аудиторії.

Читайте тут

Інтерактивна квест-кімната з медіаграмотності «Петля часу»

Хто запустив: Дитяча академія «Суспільного Мовлення» й мережа квестів «Замкнені» у співпраці з DW Akademie та ТРЦ Gulliver.

Суть і формат: інтерактивний квест, у якому учасники стають інформаційними детективами, щоби врятувати підлітка Макса з цифрової пастки. Гравці проходять сім унікальних кімнат, виконують завдання на аналіз інформації та розпізнавання фейків і маніпуляцій.

«Ми хотіли, щоб квест був динамічним і захоплюючим, але водночас залишав гравцям важливі знання про медіаграмотність. Спеціально для квесту наша команда проєктувала конструкції та реквізит і друкувала на кількох 3D-принтерах. Технічна основа квесту — це десятки мікроконтролерів Arduino і Raspberry, які ми інтегрували й запрограмували, створивши логіку гри. Лише конструкції, елементи декору та механізми разом важать більше тонни», — розповіла Наталія Шевченко, співзасновниця «Замкнених».

Для кого: діти та підлітки 14–16 років (діти до 14 років з дорослим супроводом), а також дорослі, які можуть долучитися і допомогти у грі. Тривалість квесту — 20 хвилин для команди від 2 до 4 осіб.

Фінансування: підтримка ЄС та Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.

Що далі: після тестування проєкт планують масштабувати, щоб більше молоді в Україні розпізнавало дезінформацію та розвивало критичне мислення.

Маєте новий медіапродукт, який хочете бачити в добірці місяця? Заповніть цю форму.

Хочете отримувати сповіщення про новини медіасвіту? Підпишіться на розсилку нижче

Редакція «Медіамейкера» з лютого 2024 року збирала такі новини в щомісячні добірки медіапродуктів, концентруючи приводи для оптимізму в один матеріал і виділяючи групи й тенденції в медіапродуктах. Тут можна переглянути наш підсумок за 2024-й, а тут — добірки за січень, лютий, березень, квітень, травень 2025 року.

На жаль, червень ми пропустили, бо закінчували справи перед закриттям. Але я хочу продовжити цю рубрику на «Рівнях медіа». Тож у цьому матеріалі — нові продукти українських медіа, які трапилися мені на очі в липні. Або — які прислали колеги через спеціальну форму. Вона буде відкрита постійно, тож надсилайте ваші продукти в наступні місяці.

📌 Наголошую — перелік не претендує на вичерпність, і нових якісних продуктів у медіа може бути значно більше.

Друк

Книга Railways in Ukraine

Хто запустив: Видавництво Ukraїner, автор — Микола Олексієнко, український мандрівник, фотограф, трейнспоттер і нині військовослужбовець.

Суть і формат. Це візуальна фотокнига про залізниці України як формотворчу частину ландшафту, її роль у пасажирському й вантажному сполученні, промисловості, туризмі. Широкоформатні фото з вилазок автора протягом багатьох років супроводжуються короткими підписами й ілюструють, як залізниця об’єднувала регіони й людей, впливала на портрет країни з географічного, історичного та культурного погляду. В окремих світлинах відображено, як виглядали найбільші промислові центри до повномасштабного вторгнення, а також чим особлива залізнична інфраструктура в горах, степах, містах і селах.

Замовити тут https://store.ukrainer.net/product/railways-book/

Книга «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система»

Хто працював над нею: видавництво The Ukrainians Publishing, Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини. Тексти писали Тетяна Катриченко, Марія Климик, Оксана Расулова та Анна Курцановська.

Суть і формат: Книга є меморіалом українським військовополоненим, які загинули під час теракту в окупованій Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року. У ній детально описано хронологію злочину, наведено спогади азовців, які вижили, а також аналізується ситуація з розслідуванням трагедії й те, як міжнародне гуманітарне право мало б захищати військовополонених.

Коли вийде: книгу очікують із друку в другій половині серпня, нараз можна передзамовити тут.

11-й номер журналу літературного репортажу Reporters

Хто запустив: The Ukrainians Media.

Суть і формат: У 11-му числі журналу — 18 репортажів, есеїв, фотоісторій і документальних архівів про український простір: степи, гори, ріки, моря, болота й терикони. Випуск досліджує наші ландшафти як носії особистої та колективної пам’яті, як елементи внутрішньої географії. Тема і наповнення номера розроблені спільно з Літературною платформою «Фронтера». На обкладинці — світлина Романа Пашковського: український автомобіль у Криму 2013 року.

Фінансування: номер створений завдяки підтримці Спільноти The Ukrainians Media та Платформи «Алгоритм дій».

Як отримати: стати членом спільноти видання.

Третій номер журналу «Український театр»

Хто запустив: партнерський випуск журналу редакція «Українського театру» створила з Українським Шекспірівським фестивалем у Івано-Франківську.

Суть і формат. Номер присвячений постановкам творів Шекспіра на українській сцені — від класики до сучасних експериментальних вистав. Основна ідея виникла після прем’єри «Макбета» у театрі Франка.

«Я поглянула на київський театральний ландшафт і побачила, що Шекспіра багато, згадала також про фестиваль в Івано-Франківську. Мені дуже імпонують такі колаборації, коли, дійсно, ідея має в собі потенціал для реалізації. І сталась така натхненна співпраця. Це така монографічна історія», — прокоментувала «Детектору медіа» видавчиня Ганна Шерман.

На обкладинці — плакат фестивалю від дизайнерки Анастасії Антонів. У випуску — огляд учасників фестивалю, відгуки й рецензії, статті про українські постановки Шекспіра, що відбулися з 2014 року. Журнал на 200 сторінок — це ще не все; додаткові онлайн-матеріали доступні за QR-кодами.

YouTube (канали, шоу) + подкасти

Перший сезон подкасту «PRO медіа»

Хто запустив: Андрій Яніцький, медіа- та комунікаційний менеджер, голова ГО «ПроМедіа».

Суть і формат. YouTube-канал «Дедлайн» існував до повномасштабного вторгнення Росії, після паузи перезапустився в червні 2025 року під новою назвою для живого подкасту PRO медіа.

«Говоримо з гостями про журналістику, рекламу, маркетинг, PR та GR, про академічні та практичні дослідження у цій сфері, про освітні проєкти, фінансові моделі в медіа, етичні та технологічні виклики», — окреслює теми Андрій Яніцький у коментарі для «Рівнів медіа».

Перший сезон містить п’ять розмов із:

• Максимом Савчуком («Слідство.інфо») про розслідувальну журналістику;

• публіцистом Віталієм Портниковим, про майбутнє професії;

• Діаною Дуцик (Український інститут медіа та комунікацій) про освіту журналістів та медіаграмотність;

• Віталієм Носачем, фотожурналістом РБК-Україна, про візуальний складник у медіа;

• Тетяною Гордієнко (Могилянська школа журналістики та Media Development Foundation), про дослідження у сфері медіа та комунікацій

Для кого: для фахівців у сфері медіа та комунікацій, студентів, викладачів, дослідників тощо. Яніцький наголошує: в інфопросторі мало уваги вузьким нішевим темам про медіа, а інші проєкти, що пишуть про медіа, або втратили значну частину фінансування (наприклад, «Детектор медіа»), або закрилися («Медіамейкер»).

Фінансування: Перший сезон частково профінансований грантом для випускників House of Europe, частково власним коштом автора. Другий сезон запланований на вересень-жовтень і вже має потенційного спонсора.

Де дивитися? Ось YouTube-канал.

Подкаст «Важко сказати»

Хто запустив: Авторка — журналістка Поліна Вернигор, яка нині працює у Фонді «Повернись живим». Подкаст виходить на «Громадському радіо».

Суть і формат. Це авторська передача про слова, які складно підібрати у непростих життєвих ситуаціях. Гості подкасту ділитимуться власним досвідом переживання втрати, горя та інших ситуацій — про емпатію, комунікацію та те, як наше оточення реагує на біль інших. Пілотний епізод присвячений темі горя та токсичного співчуття, зокрема, спілкуванню з людьми у втраті. Його гостя — журналістка Настя Федченко, чоловік якої загинув на війні незадовго до народження їхньої доньки.

Чому це важливо? Вернигор написала у Facebook:

«Ми обговорювали це із друзями, і виявилося, що ніхто до кінця не усвідомлює, що такого можна сказати чи зробити, щоб це не виглядало як слова заради слів чи щось нав'язливе. Чому так? Бо ми боїмося смерті настільки, що навіть не хочемо вникати у суть того, що кажемо, коли зіштовхуємося з нею? Бо всі навколо завжди у таких випадках казали щось на кшталт "тримайся"? Бо нас ніхто не вчив цьому у школі? Так само, як ніхто не вчив коректно говорити про військових, про співвітчизників, які втратили дім, про ветеранів, про страх, про втому. У подкасті "Важко сказати" я не планую брати на себе місію вчительки, але хочу запитати людей, які стикаються з образливою комунікацією та нерозумінням, що їм не окей і як треба.».

Де й коли слухати: випуски виходитимуть кожної другої середи після випусків новин о 20:00 на Громадському радіо (в етері, на сайті, у застосунку та на подкаст-платформах). Пілотний випуск тут.

Другий сезон подкасту «Вродило»

Хто запустив: ведучі подкасту Ukraїner— Маріам Найем (культурологиня, авторка подкасту про деколонізацію, має українське й афганське коріння) та Ілля Гладштейн (кінопродюсер, засновник кінотеатру КINO42, має єврейське коріння).

Суть і формат. «Вродило» — подкаст про українців із різним етнічним походженням. У першому сезоні гості з сакартвельським, польським, нікарагуанським походженням ділилися своїми особистими історіями й досвідом життя в українському суспільстві. Ведучі досліджують питання самоідентифікації, прийняття, розмаїття й деколоніального погляду.

Чи можна вже слухати? Другий сезон починається рефлексією Маріам та Іллі про закулісся, мотивацію робити подкаст і перші відгуки глядачів.

Подкаст Situational Awareness від «Мілітарного»

Хто запустив: Команда медіа про війну, армію й оборону «Мілітарний» випускає англомовний подкаст на окремому каналі Militarnyi EN.

Суть і формат. Подкаст присвячений тому, як Україна протистоїть російській агресії, використовуючи Defense Tech та нові військові практики. «Ми розповімо про загрози, з якими стикається Україна, про український DefenseTech-сектор та українських військових, які тут і зараз міняють класичні доктрини та практики», — пояснила редакція в анонсі.

• У першому епізоді виконавчий директор «Мілітарного» Вадим Кушніков розповідає, як українська ППО протистоїть повітряним загрозам із Росії.

• У другому випуску CEO литовської DefenseTech-компанії RSI Europe Томаш Мілашаускас розповідає про співпрацю з Україною у виробництві й використанні дронів.

• У третьому епізоді консультант фонду Повернись живим та керівник проєкту Dronefall Тарас Тимочко розповів, як цивільні фінансують закупівлю зброї через фонд «Повернись живим».

Для кого: Для англомовної аудиторії по всьому світу, щоб пояснити масштаб українського спротиву і роль сучасних рішень в обороні країни.

Що далі: Подкаст виходитиме регулярно, планується висвітлювати різні аспекти сучасної війни, технологій і досвіду українців у захисті держави. Команда закликає ділитися випусками з іноземними друзями, щоб світ дізнавався більше про українську війну та перемоги інновацій.

YouTube-канал «На лінії вогню»

Хто запустив: авторка й ведуча — шеф-редакторка «Громадського радіо», воєнна журналістка Ірина Сампан.

Суть і формат. На одному каналі відтепер збиратимуть мілітарний контент «Громадського радіо»: інтерв’ю, репортажі з фронту, блоги та документальні фільми — тепер увесь мілітарний контент на одному каналі. Ірина Сампан говорить із топовими бойовими командирами та командирками, аналізує важливі події в контексті війни Росії проти України та розбирає збройні конфлікти у світі.

Що далі? «Зараз ми в процесі створення документального фільму про 5-річну спецоперацію ГУР з повернення українок з сирійських таборів. Вони тікали від російської окупації з Криму і опинилися в Сирії в іншій пастці під назвою Ісламська держава. Потім ще випробування — табори для біженців Аль Хол і Родж. І наші хлопці під командуванням Кирила Буданова особисто витягували їх з цієї неволі попри те, що в Україні триває війна», — анонсувала Ірина Сампан на Facebook.

Де дивитися? Ось YouTube-канал.

«НаукТоп з Русланом Ігоровичем»

Хто запустив? «Суспільне Мовлення» запустило нове шоу для підлітків на каналі «Колайдер» із блогером, учителем фізики Русланом Ігоровичем.

Суть і формат. Учитель разом із двома співведучими-школярами (Михайло й Вікторія) проводить досліди й експерименти та пояснює базові закони природи. Формат поєднує хімію, фізику, астрономію, біологію та географію. Заплановано 12 основних випусків і окремі короткі відео для TikTok.

Для кого: для дітей 9–14 років і вчителів, які шукають зрозумілі й сучасні формати пізнання природознавства та критичного мислення.

Фінансування: програма створена за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Де дивитися: у цьому плейлисті.

«Ланка» — медіа для українських виробників

Хто запустив: це ініціатива девелоперської компанії Alterra Group у партнерстві з інженерним YouTube-проєктом «Мейканемо» (заснованим журналістками Катериною Венжик та Юлією Даниленко) та українськими виробниками. Венжик буде головною редакторкою, а Даниленко — технічною редакторкою.

Суть і формат. «Ланка» задумана спеціалізоване медіа, яке об’єднує українських виробників, показує розвиток високотехнологічних виробництв і сприяє новим проєктам та колабораціям у виробничій сфері. У якості MVP запустили YouTube-канал із виробничими новинами, далі будуть інтерв’ю з виробниками, репортажі з підприємств. Серед тем — українські та світові інженерні розробки, високотехнологічне обладнання, діджиталізація індустрій, енергоефективні рішення та загалом технології майбутнього. Особливу увагу приділятимуть новинам європейських ринків, які важливі для експортерів.

«Ми дуже довго ставилися до українського виробництва як до чогось ретроградного. Тому своє завдання як медіа бачимо в тому, щоб позбавитися “продуктової меншовартості” та показати українцям і світові, що українськими виробниками можна пишатися. А самих виробників познайомити з можливостями — технологічними і ринковими, про які вони, можливо, ще не знали», — прокоментувала Катерина Венжик в анонсі, наданому «Рівням медіа» пресслужбою.

Для кого: для українських виробників і для всіх, хто цікавиться інноваціями, STEM, промисловим дизайном і розвитком виробництва в Україні.

Фінансування: проєкт підтримує Alterra Group, яка також залучатиме виробничу спільноту до створення контенту, а «Мейканемо» виконує роль партнера-виконавця.

Які плани? У перший місяць зосередяться на збиранні зворотного зв’язку від аудиторії для адаптації продукту до потреб виробників та розвитку медіа. У перспективі — розвиток сайту з аналітикою, розширення форматів до відео, подкастів, розсилки і офлайн-заходів. Команда планує залучати регіональних журналістів для кращого покриття локального виробництва і підтримки медіаринку в складних обставинах.

Де дивитися? Ось YouTube-канал

ТБ і радіо

«Радіодиктант без помилок»

Хто запустив: Українське радіо. Над проєктом також працювала засновниця студії музичного та саунд-продакшену Bakerstreet Ольга Сльозко.

Суть і формат. Щоби підготуватися до щорічного Диктанту національної єдності, Українське радіо пропонує нову передачу. «У нас є різні секрети, про які ми розповімо у “Радіодиктанті без помилок”, поділимося тим, що радять переможці попередніх років. Ми розкажемо, як готуватися, на що звернути увагу, які зміни до правопису вже прижилися, що важливо під час написання тексту конкретної авторки або автора», — пояснила Юлія Шелудько, виконавча продюсерка Українського Радіо.

Коли й де слухати: на хвилях Українського Радіо з 22 липня щовівторка і щочетверга о 7:20.

Гумористичне шоу «Стендап»

Хто запустив: «Суспільне Культура». Ведучий — Фіма Константиновський.

Суть і формат: щосуботи у студії молоді коміки та комікеси ділитимуться реальними історіями з життя, обговорюватимуть актуальні соціальні проблеми та з гумором розповідатимуть про способи виходу зі складних ситуацій. У сезоні заплановано 24 випуски.

«Цей сезон нашого стендап-проєкту — це ще один крок до щирої, живої розмови з глядачем. Ми прагнули створити не просто розвагу, а простір, де український гумор звучить вільно, на актуальні й наболілі теми, але з любов’ю до людей і країни», — розповів директор департаменту внутрішнього виробництва «Суспільного Мовлення» Володимир Ладижець.

Коли дивитися: випуски виходитимуть із 5 липня щосуботи ввечері після серіалу на «Суспільне Культура». Команда планує утримувати акцент на щирості, осмисленості та відображенні актуального життя українців через гумор

Диджитал-платформи

Football Xtra — глобальна футбольна платформа 6 мовами

Хто запустив: українське спортивне медіа Tribuna.com.

Суть і формат. Сайт і застосунок агрегує найсвіжіші матчеві результати, турнірні таблиці, аналітику, редакційні матеріали, фінансові дані (зарплати, трансфери та унікальні показники на кшталт «вартість за гол»). Користувачі можуть публікувати блоги й налаштовувати платформу під свої вподобання.

Для кого: платформа буде доступна не лише для українців, а і для футбольних фанів, які читають шістьма мовами — англійською, іспанською, німецькою, французькою, італійською та арабською.

Фінансування й команда: у коментарі «Детектору медіа» співзасновник Максим Березинський розповів, що для платформи найняли як більше розробників, продуктових менеджерів, дизайнерів та менеджерів спільноти, так і десятки людей з інших ринків, які розуміють локальну специфіку. Після повномасштабного вторгнення команда втратила велику частину фінансування та працювала коштом співзасновників. Тож ця платформа — спосіб переосмислити і формат медіа, і його заробітки. Рекламну модель роботи видання доповнюють affiliate-маркетингом і платними підписками в мобільних застосунках.

Новий персональний кабінет і озвучування матеріалів

Хто запустив: ділове онлайн-медіа LIGA.net.

Суть і формат. У персональному кабінеті тепер можна створювати можливість створювати плейлисти з текстів, озвучених штучним інтелектом. Їх можна слухати навіть із вимкненим екраном, із можливістю регулювати швидкість відтворення. Як розповіла «Детектору медіа» головна редакторка Юлія Банкова, матеріали озвучують кілька українських голосів із природним і емоційним звучанням. Окремо є формат «Думки вголос» — аудіопогляди експертів їхнім голосом, які не дублюються у текстовому форматі.

Для кого: усі ці функції доступні для передплатників Liga Pro. За словами Банкової, якщо торік редакція вибірково закривала 30 % статей, то цього року лише для передплатників доступно понад 80 % контенту.

ШІ-відео з начитуванням новин

Хто запустив: кропивницьке онлайн-видання «Гречка».

Суть і формат: на сайті «Гречки» інтегрована функція автоматичного відеоначитування новин за допомогою штучного інтелекту. Користувачі можуть споживати новини у форматі відео й аудіо як на сайті, так і у соцмережах (YouTube, Instagram, TikTok), де, за словами редакції, такі формати вже дають кращі показники переглядів.

Головна редакторка «Гречки» Анастасія Дзюбак розповіла ІМІ, що станом на середину липня понад 900 матеріалів мали таку начитку, і це споживає приблизно 3 % користувачів. «Як на мене, це питання звички. Думаю, згодом попит аудиторії ростиме і це дозволить нам заробляти на контекстній рекламі у відео», — сказала вона .

Спільноти

«Клуб МикВісті»

Хто запустив: миколаївське видання «МикВісті».

Суть: це спільнота читачів, які підтримують незалежну локальну журналістику в Миколаєві. Як пише CEO Олег Деренюга, колективна підтримка дасть медіа змогу зберігати незалежність, продовжувати розслідування та висвітлювати місцеві проблеми у час, коли донорська підтримка зменшується. Розвиток спільноти — одна з альтернатив грантовому фінансуванню.

Що пропонують підписникам? Є три рівні: Читач, Інсайдер і Партнер. Залежно від пакету, можна потрапити у закритий чат із редакцією чи на ексклюзивні події, пропонувати й голосувати за теми для статей, мати сайт без реклами й можливість коментувати, і звісно мерч.

Перші результати: згідно з постом Деренюги, за перший день отримали 1430 унікальних відвідувачів сторінки /donate, 27 нових підписок (конверсія ~2 % від загальної кількості відвідувачів сайту) з різним розподілом за сумами внесків (41 % обрали 100 грн, 37 % — 250 грн, 22 % — 500 грн).

Що далі: перша мета — 200 підписників, на момент написання статті приєдналося вже 36. Оформити членство можна на сайті.

Розсилка від Бігуса для спільноти

Хто та для кого запустив: над розсилкою для передплатників Bihus.Info працює головний редактор Денис Бігус і комунікаційна менеджерка Анастасія Борема.

Чому? «Бо наша спільнота — це ті люди, які усвідомлюють важливість незалежних медіа задля кращих змін в країні, — пояснює Анастасія Борема в коментарі для “Рівнів медіа”. — Враховуючи все, що відбувається зараз в країні та світі, нам дуже хотілося зробити для них одночасно ексклюзивний і дуже підтримуючий спешл-контент».

Суть і формат. За словами Бореми, це щомісячна й дуже щира розсилка під кодовою назвою «Все не так хєрово, бо буде гірше» з внутряковими новинами, реакцією на поточні скажені події, порадами що почитати-подивитись, болями й радостями команди.

Де підписатися? На сайті, Base by mono, Patreon.